- •Дніпропетровський університет економіки та права
- •Становлення судово-психологічної експертизи
- •Розділ 1. Загальні питання судово-психологічної експертизи
- •1. Правові та організаційні проблеми використання психологічного знання в судовій експертизі
- •Експертиза як особлива діяльність. Сутність і значення експертизи
- •Сутність експертизи
- •Значення, мета і задачі судово-психологічної експертизи на сучасному етапі розвитку психологічної науки
- •1.2. Форми застосування психологічного знання в юрисдикційному процесі
- •Нормативне регулювання судово-психологічної експертизи
- •1.3.1. Права й обов'язки експерта
- •1.3.2. Права й обов'язки підекспертного
- •1.4. Організація проведення судово-психологічної експертизи
- •1.4.1. Етапи та термін проведення судово-психологічної експертизи
- •1.5. Висновок судово-психологічної експертизи
- •1.5.1. Вимоги, пропоновані до висновку судово-психологічної експертизи
- •1.5.2. Вступна частина
- •1.5.3. Дослідницька частина
- •1.5.4. Заключна частина
- •1.6. Оцінка висновку судово-психологічної експертизи
- •1.7. Види судово-психологічної експертизи
- •1.7.1. Одноособова і комісійна експертизи
- •1.7.2. Основна і додаткова експертиза
- •1.7.3. Первинні і повторні експертизи
- •1.7.4. Однорідні і комплексні експертизи
- •1.7.5. Поділ експертиз за місцем й умовам проведення
- •1.7.6. Види експертиз за процесуальним станом підекспертних
- •1.7.7. Предметні види експертизи
- •2. Теоретичні проблеми судово-психологічної експертизи
- •2.1. Предмет і об'єкт судово-психологічної експертизи
- •2.2. Компетенція судово-психологічної експертизи
- •2.2.1. Кримінальний процес
- •2.2.2. Цивільний процес
- •2.2.3. Адміністративний процес
- •3. Методологічні проблеми судово-психологічної експертизи
- •3.1. Структура психодіагностичної діяльності експерта-психолога та етапи планування психодіагностичного дослідження
- •Класифікація психодіагностичних методів за процедурою дослідження:
- •Класифікація методів за об’єктом психодіагностики:
- •2. Можливість використання методів саме в судово-психологічній експертизі.
- •7. Рівень кваліфікації експерта-психолога.
- •4. Етичні проблеми судово-психологічної експертизи
- •4.1. Базисні етичні цінності судово-психологічної експертизи
- •4.2. Етичні принципи судових експертів-психологів
- •Конфіденційність
- •Література до першого розділу
- •Розділ 2. Дослідження особистості в експертній практиці
- •5. Експертиза індивідуально-психологічних особливостей особистості
- •5.1. Юридичне значення призначення експертизи індивідуально-психологічних особливостей особистості
- •5.2. Типові питання експертизи індивідуально-психологічних особливостей звинувачуваного та особливості проведення судово-психологічної експертизи
- •5.3. Методичні особливості судово-психологічного експертного дослідження особистості звинувачуваного
- •Судово-психологічна експертиза звинувачуваних як дослідження їх здібності повною мірою усвідомлювати фактичний характер та суспільну небезпеку своїх дій та керувати ними
- •6.1. Непатологічні особистісні чинники
- •6.2. Емоційні чинники
- •7. Судово-психологічна експертиза емоційних станів
- •7.1. Юридичне значення
- •7.2. Предмет, об’єкт та завдання судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.3. Типові питання, що виносяться в постанові про призначення судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.4. Стан сильного душевного хвилювання: експертологічне значення
- •На свідомість та поведінку
- •На свідомість та поведінку
- •7.5. Афект і афективні стани
- •7.5.1. Види афективного стану
- •7.5.2. Причини та механізми формування афективного стану
- •7.5.3. Основні фази фізіологічного афекту
- •7.6. Емоційні стани, що істотно впливають на свідомість і поведінку особи в криміногенній ситуації
- •7.6.1. Стан стресу (підвищеної емоційної напруги)
- •7.6.1. Психофізіологія стресу і порушення функціональних систем організму
- •7.6.2. Форми реагування на стрес в умовах загрози для життя
- •7.6.3. Емоційна напруга, що істотно впливає на свідомість і поведінку
- •7.6.4. Стан фрустрації (емоційного збудження)
- •7.6.5. Умови виникнення фрустрації
- •7.6.6. Види фрустраційної поведінки
- •7.6.7. Параметри, що характеризують поведінку у фруструючій ситуації
- •7.6.8. Емоційне збудження, що істотно впливає на свідомість і поведінку
- •7.7. Основні складові судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.7.1. Оцінка ситуації
- •7.7.2. Оцінка особистості
- •7.7.3. Оцінка індивідних якостей та тимчасових несприятливих чинників
- •7.7.4. Оцінка феноменології емоційних станів
- •7.8. Необхідний обсяг інформації для встановлення стану сильного душевного хвилювання
- •Література до другого розділу
- •Прийняті скорочення
- •Додаток 1. Закон україни
- •Про судову експертизу
- •Додаток 2. Кримінальна відповідальність експерта згідно кримінального кодексу україни
- •Додаток 4. Перелік матеріалів необхідних для проведення судово-психологічного дослідження
- •Додаток 5. Експертні поняття сильного душевного хвилювання в спе
- •Додаток 6. Співвідношення загальнопсихологічного і кримінально-правового понять «афект»
- •Додаток 7. Найбільш суттєві відзнаки патологічного та фізіологічного афектів
- •Додаток 8. Фізіологічні та психологічні прояви стресової реакції
- •Додаток 9. Виразність стану нервово-психічної напруги
- •Додаток 10. Диференційно-діагностичні критерії фізіологічного афекту й афективного спалаху, що виникли унаслідок фрустрації і стресу
- •Глосарій основних термінів судово-психологічної експертизи
2. Теоретичні проблеми судово-психологічної експертизи
2.1. Предмет і об'єкт судово-психологічної експертизи
Предмет будь-якої судової експертизи визначається предметом тієї науки, що є для неї базовою, а також задачами, розв'язуваними в ході процесуальної діяльності правоохоронних органів. На думку В.В. Романова [10, с.78], «предметом дослідження судово-психологічної експертизи є психічні процеси, стани, властивості психіки здорових людей, що беруть участь у карному і цивільному процесах, особливості їхньої психічної діяльності, тимчасові (не хворобливі) зміни свідомості під впливом різних фактів, експертна оцінка яких має значення для встановлення об'єктивної істини в справі. Тобто предметом експертизи є індивідуально-своєрідні риси психічного відображення учасниками процесу різних явищ навколишньої дійсності, що мають значення для правильного вирішення карних і цивільних справ».
Поняття загальний об'єкт і загальний предмет судово-психологічної експертизи в цілому збігаються з подібними поняттями загальної психології. Проте, говорячи про загальний предмет судово-психологічної експертизи необхідно виділити психологічний і юридичний критерії формування її приватного предмета.
Психологічний критерій приватного предмета судово-психологічної експертизи формується шляхом конкретизації загального предмета психологічного дослідження відповідно до конкретної експертної задачі.
Юридичним критерієм приватного предмета судово-психологічної експертизи виступають норми права. У них у тій чи іншій формі містяться психологічні елементи, тим самим визнається їхнє юридичне значення.
Таким чином, загальним предметом судової експертизи є вирішення задач експертизи по установленню фактичних даних, відбитих у матеріальних носіях інформації про їх, методичними засобами експертного дослідження. У більш вузькому змісті, наближеному до конкретних видів і підвидів судової експертизи, предметом судової експертизи є фактичні дані (факти й обставини), установлювані на основі спеціальних наукових пізнань і дослідження матеріалів карної або цивільної справи. Очевидно, що задача експертизи, яка випливає з питань суду або іншого органа, що призначив експертизу, так само як і об'єкт, обумовлюють предмет експертизи. Її приватні предмети, зв'язані з різноманіттям задач, що задаються юридичною практикою, складають компетенцію судово-психологічної експертизи.
Об'єктами експертизи є джерела інформації: ідеальні (оскільки психіка людини є нематеріальною субстанцією і недоступна почуттєвому пізнанню) і матеріальні – у виді матеріалів кримінальної справи, продуктів психічної діяльності випробуваного (листів, щоденникових записів, малюнків і т.д.), а також результати експериментально-психологічного дослідження підекспертного. Тобто основним об'єктом судово-психологічної експертизи є психіка людини в єдності і цілісності її складових. При цьому компоненти психічної діяльності можуть бути пізнані опосередковано через матеріалізовані об'єкти (матеріали справи), зафіксовані визначеним способом результати експериментально-психологічного дослідження, отримані в процесі експертизи, що передають властивості основного об'єкта судово-психологічної експертизи – психіки.
Таким чином, предметом судово-психологічної експертизи є психологічні особливості (властивості, стану, процеси) психічно здорової людини, об'єктом – його психічна діяльність.