1.7.5. Поділ експертиз за місцем й умовам проведення

Амбулаторна експертиза проводиться при однократному огляді підекспертного без його тривалого стаціонарного спостереження.

Слід зазначити, що примусовому направленню на експертизу можуть бути піддані тільки підозрювані й обвинувачувані. У відношенні свідків і потерпілих експертиза може вироблятися тільки з їхньої згоди.

Експертиза в кабінеті слідчого складається в однократному психологічному обстеженні випробуваного і вивченні матеріалів справи експертом-психологом.

Експертиза в суді проводиться звичайно у випадках, коли судово-психологічна експертиза даної особи вже проводилася на попередньому слідстві або по визначенню суду. Експерт проводить дослідження безпосередньо в ході судового засідання по кримінальній справі. Він має право задавати питання учасникам судового процесу з дозволу судді. Як правило, після вивчення всіх доказів у справі експерт-психолог клопочеться про надання йому необхідного часу для проведення експериментально-психологічного дослідження і складання експертного висновку. Експерт дає висновок у письмовому виді, оголошує його в судовому засіданні і відповідає на питання, що виникають у зв'язку з висновком.

Стаціонарна експертиза полягає в тривалому спостереженні за випробуваним в умовах медичного стаціонару. При цьому крім клінічних застосовуються також експериментальні методи дослідження. Термін стаціонарного дослідження не повинний перевищувати тридцяти днів. У випадку неможливості винесення остаточного рішення в зазначений термін експертна комісія виносить рішення про необхідність продовження терміну обстеження. Копія рішення направляється органу, що прийняв рішення про призначення експертизи.

1.7.6. Види експертиз за процесуальним станом підекспертних

Судово-психологічна експертиза може вироблятися у відношенні підозрюваних, обвинувачуваних, підсудних, свідків і потерпілих.

Підозрюваним (ст. 43, ч.1 КПК України) визнається: 1) особа затримана по підозрі в здійсненні злочину; 2) особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про залучення в якості обвинувачуваного.

Обвинувачуваним (ст. 43 КПК України) є особа, у відношенні якої винесено постанову про залучення в якості обвинувачуваного. Після призначення справи до судового розгляду обвинувачуваний іменується підсудним.

Потерпілим (ст. 49 КПК України) визнається особа, якій злочином заподіяна моральна, фізична чи майнова шкода.

Як свідок (ст. 68 КПК України) для дачі показань може бути викликано будь-яку особу, щодо якої маються дані, що їй відомі обставини, що відносяться до справи. Не можуть допитуватися як свідки захисник обвинувачуваного, адвокат, представник громадської організації й особа, що у силу своїх фізичних чи психічних недоліків не здатна правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні показання (ст. 69 КПК України).

1.7.7. Предметні види експертизи

По характері питань, розв'язуваних експертизою, і за юридичним значенням експертних висновків можна виділити наступні види експертиз:

1. експертиза індивідуально-психологічних особливостей особистості обвинувачуваного (підсудного) і їхній вплив на його поведінку під час здійснення інкримінованих йому діянь;

2. експертиза емоційних станів у момент здійснення інкримінованих йому діянь;

3. експертиза здатності неповнолітнього обвинувачуваного (підсудного) у відставанні в психічному розвитку, не пов'язаного із психічним розладом, повною мірою усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій або керувати ними;

4. експертиза здатності свідка чи потерпілого правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про них правильні показання;

5. експертиза здатності потерпілої в справі про зґвалтування розуміти характер і значення чинених з нею дій і чинити опір винному;

6. експертиза психічного стану особи, що покінчила життя самогубством.

Контрольні питання та завдання:

1. Які види експертиз вам відомі? Означте кожен зних згідно з КПК та УПК України.

2. Что таке комісійна та комплексна експертиза? Чим вони відрізняються? В яких випадках призначається комплексна експертиза?

3. В яких випадках призначається додаткова та повторна експертиза?

4. Як вирізняться експертизи за місцем проведення, за процесуальним станом підекспертного?

5. Які предметні види судово-психологічної експертизи існують на сучасному етапі?