- •Дніпропетровський університет економіки та права
- •Становлення судово-психологічної експертизи
- •Розділ 1. Загальні питання судово-психологічної експертизи
- •1. Правові та організаційні проблеми використання психологічного знання в судовій експертизі
- •Експертиза як особлива діяльність. Сутність і значення експертизи
- •Сутність експертизи
- •Значення, мета і задачі судово-психологічної експертизи на сучасному етапі розвитку психологічної науки
- •1.2. Форми застосування психологічного знання в юрисдикційному процесі
- •Нормативне регулювання судово-психологічної експертизи
- •1.3.1. Права й обов'язки експерта
- •1.3.2. Права й обов'язки підекспертного
- •1.4. Організація проведення судово-психологічної експертизи
- •1.4.1. Етапи та термін проведення судово-психологічної експертизи
- •1.5. Висновок судово-психологічної експертизи
- •1.5.1. Вимоги, пропоновані до висновку судово-психологічної експертизи
- •1.5.2. Вступна частина
- •1.5.3. Дослідницька частина
- •1.5.4. Заключна частина
- •1.6. Оцінка висновку судово-психологічної експертизи
- •1.7. Види судово-психологічної експертизи
- •1.7.1. Одноособова і комісійна експертизи
- •1.7.2. Основна і додаткова експертиза
- •1.7.3. Первинні і повторні експертизи
- •1.7.4. Однорідні і комплексні експертизи
- •1.7.5. Поділ експертиз за місцем й умовам проведення
- •1.7.6. Види експертиз за процесуальним станом підекспертних
- •1.7.7. Предметні види експертизи
- •2. Теоретичні проблеми судово-психологічної експертизи
- •2.1. Предмет і об'єкт судово-психологічної експертизи
- •2.2. Компетенція судово-психологічної експертизи
- •2.2.1. Кримінальний процес
- •2.2.2. Цивільний процес
- •2.2.3. Адміністративний процес
- •3. Методологічні проблеми судово-психологічної експертизи
- •3.1. Структура психодіагностичної діяльності експерта-психолога та етапи планування психодіагностичного дослідження
- •Класифікація психодіагностичних методів за процедурою дослідження:
- •Класифікація методів за об’єктом психодіагностики:
- •2. Можливість використання методів саме в судово-психологічній експертизі.
- •7. Рівень кваліфікації експерта-психолога.
- •4. Етичні проблеми судово-психологічної експертизи
- •4.1. Базисні етичні цінності судово-психологічної експертизи
- •4.2. Етичні принципи судових експертів-психологів
- •Конфіденційність
- •Література до першого розділу
- •Розділ 2. Дослідження особистості в експертній практиці
- •5. Експертиза індивідуально-психологічних особливостей особистості
- •5.1. Юридичне значення призначення експертизи індивідуально-психологічних особливостей особистості
- •5.2. Типові питання експертизи індивідуально-психологічних особливостей звинувачуваного та особливості проведення судово-психологічної експертизи
- •5.3. Методичні особливості судово-психологічного експертного дослідження особистості звинувачуваного
- •Судово-психологічна експертиза звинувачуваних як дослідження їх здібності повною мірою усвідомлювати фактичний характер та суспільну небезпеку своїх дій та керувати ними
- •6.1. Непатологічні особистісні чинники
- •6.2. Емоційні чинники
- •7. Судово-психологічна експертиза емоційних станів
- •7.1. Юридичне значення
- •7.2. Предмет, об’єкт та завдання судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.3. Типові питання, що виносяться в постанові про призначення судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.4. Стан сильного душевного хвилювання: експертологічне значення
- •На свідомість та поведінку
- •На свідомість та поведінку
- •7.5. Афект і афективні стани
- •7.5.1. Види афективного стану
- •7.5.2. Причини та механізми формування афективного стану
- •7.5.3. Основні фази фізіологічного афекту
- •7.6. Емоційні стани, що істотно впливають на свідомість і поведінку особи в криміногенній ситуації
- •7.6.1. Стан стресу (підвищеної емоційної напруги)
- •7.6.1. Психофізіологія стресу і порушення функціональних систем організму
- •7.6.2. Форми реагування на стрес в умовах загрози для життя
- •7.6.3. Емоційна напруга, що істотно впливає на свідомість і поведінку
- •7.6.4. Стан фрустрації (емоційного збудження)
- •7.6.5. Умови виникнення фрустрації
- •7.6.6. Види фрустраційної поведінки
- •7.6.7. Параметри, що характеризують поведінку у фруструючій ситуації
- •7.6.8. Емоційне збудження, що істотно впливає на свідомість і поведінку
- •7.7. Основні складові судово-психологічної експертизи емоційних станів
- •7.7.1. Оцінка ситуації
- •7.7.2. Оцінка особистості
- •7.7.3. Оцінка індивідних якостей та тимчасових несприятливих чинників
- •7.7.4. Оцінка феноменології емоційних станів
- •7.8. Необхідний обсяг інформації для встановлення стану сильного душевного хвилювання
- •Література до другого розділу
- •Прийняті скорочення
- •Додаток 1. Закон україни
- •Про судову експертизу
- •Додаток 2. Кримінальна відповідальність експерта згідно кримінального кодексу україни
- •Додаток 4. Перелік матеріалів необхідних для проведення судово-психологічного дослідження
- •Додаток 5. Експертні поняття сильного душевного хвилювання в спе
- •Додаток 6. Співвідношення загальнопсихологічного і кримінально-правового понять «афект»
- •Додаток 7. Найбільш суттєві відзнаки патологічного та фізіологічного афектів
- •Додаток 8. Фізіологічні та психологічні прояви стресової реакції
- •Додаток 9. Виразність стану нервово-психічної напруги
- •Додаток 10. Диференційно-діагностичні критерії фізіологічного афекту й афективного спалаху, що виникли унаслідок фрустрації і стресу
- •Глосарій основних термінів судово-психологічної експертизи
1.7. Види судово-психологічної експертизи
На судово-психологічну експертизу поширюються класифікації, загальні для всіх судових експертиз. Назвемо найбільш важливі з них.
1.7.1. Одноособова і комісійна експертизи
Підстава класифікації – число експертів, що проводять дослідження.
Одноособова експертиза проводиться однією особою, що володіє спеціальними пізнаннями в області психології і має право підпису.
Комісійна експертиза проводиться декількома експертами однієї спеціальності. Звичайно такого роду експертизи проводяться у випадку її особливої складності, трудомісткості чи значимості в справі. Комісійна експертиза може проводитися одним фахівцем, що володіє пізнаннями в декількох суміжних областях науки і техніки, або комісією експертів, кожний з який має знання, що відносяться до двох суміжних наук.
1.7.2. Основна і додаткова експертиза
Основною є експертиза, призначена для рішення поставлених перед експертами питань. Додатковою стосовно неї є експертиза, призначена в зв'язку з неповнотою чи недостатньою ясністю колишнього (основного) експертного висновку, але при відсутності сумнівів у вірогідності його висновків. Додаткова експертиза (ст. 75, 203 КПК; ст. 61, 62 ЦПК) проводиться лише тоді, коли неповноту або недостатню ясність не можна усунути за допомогою допиту експерта й останньому потрібні додаткові дослідження.
Неясність експертного висновку може виражатися в нечіткості формулювань, їхній розпливчастості, невизначеності і т.п.
Неповнота експертного висновку має місце, коли експерт залишив без відповіді деякі з поставлених перед ним питань, звузив їхній обсяг, досліджував не всі надані йому об'єкти.
1.7.3. Первинні і повторні експертизи
Первинна експертиза проводиться вперше по даній справі у відношенні даної особи.
Повторна експертиза (ст. 75, 203 УПК; ст.61, 62 ЦПК) проводиться вдруге у відношенні даної особи при наявності сумнівів у обґрунтованості чи правильності первинної експертизи. У справі може бути призначено кілька повторних експертиз..
Обґрунтованість висновку експертизи – це її аргументованість, переконливість. Висновок може бути визнано необґрунтованим, якщо викликають сумнів використані експертом методики, недостатній обсяг проведеного дослідження, висновки експертів не випливають з результатів дослідження чи суперечать їм в інших подібних випадках.
Основна відмінність між додатковою і повторною експертизами полягає в тому, що при додатковій експертизі розглядаються питання, що раніше не були вирішені, а при повторній – заново досліджуються (перевіряються) уже вирішені питання. Додаткова експертиза доручається тому ж чи іншому експерту, а повторна – іншому експерту або іншим експертам.
Обов'язковою умовою додаткової і повторної експертизи виступає наявність експертного висновку, що містить відповіді на питання як результат попередніх експертних досліджень.
1.7.4. Однорідні і комплексні експертизи
Однорідні експертизи проводяться представниками однієї галузі науки, а комплексні – фахівцями різних галузей наукового знання. Комплексна експертиза має ряд особливостей. По-перше, у її виробництві беруть участь кілька фахівців різних спеціальностей – звідси випливає поділ функцій між ними в процесі дослідження; по-друге, загальний висновок дається за результатами, отриманими різними експертами.
Ф.С. Сафуанов [12] відзначає, що існує кілька видів класифікації СПЕ, що мають значення для практики попереднього слідства і судоустрою:
за місцем й умовам проведення;
за процесуальним положенням підекспертних;
за предметом експертизи.
