1. Проектування дільниць механічної обробки

Основним принципом при складанні плану розташування обладнання на дільницях механічної обробки є забезпечення прямоточності руху деталей у процесі їх обробки відповідно до технологічного процесу. Розташування обладнання за типами застосовується в цехах одиничного і дрібносерійного виробництва, а також для окремих деталей серійного виробництва. У такому випадку компонування виконують у масштабі 1:100 або 1:200, а планування окремих дільниць 1:100 або 1:50, ширина прольотів (L) для середнього машинобудування приймається рівною 12 м, для важкого машинобудування - 24 м; крок колон t (у поздовжньому напрямку) - 6 або 12 м. Таким чином, застосовують такі розміри сіток колон: 6×12; 12×18; 18×24; 24×36 м.

Перед виконанням планування обладнання вирізають картки габаритів верстатів – темплети в обраному масштабі, а на міліметровому папері наносять сітку колон і проїзди. Картки розташовують на плануванні і приколюють їх шпильками. При розгляді декількох варіантів планувань обирають оптимальний і після його узгодження викреслюють та оформляють на креслярському папері. При розміщенні обладнання, дільниці, які зайняті верстатами, повинні бути по можливості короткими (40-80 м). Рекомендована кількість верстатів механічної дільниці становить 18-30 одиниць. Технологічні лінії на дільниці бажано розташовувати уздовж прольотів. Верстати уздовж дільниці можуть бути розташовані у два, три і більше рядів, а також по відношенню до проїзду уздовж, упоперек і під кутом. У потокових лініях верстати розташовують в один або два ряди. Відстань між верстатами і проїздами обирається залежно від ваги деталей, що транспортуються. Деталі вагою до 1 т транспортуються електровізками, талями на монорейці, мостовими і підвісними кранами. Ширина магістральних проїздів приймається від 3-4,5 м для вантажів вагою до 1 т перевезених електровізками, та від 4 до 5,5 м для вантажів вагою до 5 т перевезених вантажними машинами.

При остаточному оформленні плану розташування обладнання слід вказати всі види транспортування та підйому деталей, способи прибирання стружки, розміри головних проїздів і проходів, сітку колон, відстані фронтальних ліній верстатів від колон та стін.

2. Проектування складських і допоміжних приміщень

Залежно від масштабу виробництва, розміру механічної дільниці та організації роботи визначається склад допоміжних відділень. До їх складу входять: інструментальна служба (заточне відділення, відділення ремонту і оснащення, інструментально-роздавальна комора); комори пристосувань і абразивів; контрольні пункти та відділення; цехова ремонтна база; склади; відділення для приготування і роздачі МОР; відділення збору і переробки стружки, а також приміщення цехових енергетичних і санітарно-технічних установок. Залежно від конкретних умов деякі відділення можуть об’єднуватися і бути спільними для декількох дільниць одного цеху.

Заточне відділення передбачається для централізованого переточування ріжучого інструменту, основним його обладнанням є заточувальні верстати. Загальна площа заточувального відділення складає 8-10 м² (при дрібних виробах), 10-12 м² (при середніх ) і 12-14 м² (при великих виробах) на один основний верстат відділення. Заточне відділення слід розташовувати у виробничій будівлі по можливості поруч з роздатковими коморами ріжучого інструменту. Відділення обладнано припливно-витяжною вентиляцією.

Відділення ремонту інструменту і оснащення доцільно централізувати для обслуговування всіх дільниць в цеху.

Контрольні відділення та пункти слід розміщувати поруч з дільницями, які обслуговуються за ходом технологічного процесу. Укрупнено площу контрольного відділення визначають за нормою – 6 м² на одного працівника-контролера із застосуванням коефіцієнта 1,5-1,75 на розташування обладнання, інвентарю та проходів.

Для забезпечення нормального ходу виробництва на дільниці повинні бути склади металу, заготовок, міжопераційні склади і склади готових деталей. Розміри складів визначаються масштабом і характером виробництва.

Склад металу доцільно влаштовувати єдиний, загальнозаводський. Склади заготовок повинні розміщуватися при відповідних заготівельних цехах, а в механічному цеху на складі повинен бути запас заготовок на 5-20 діб. Для досягнення прямого і найкоротшого шляху руху заготовок цехові склади повинні розміщуватися на початку відповідних технологічних потоків. У цехах потокового виробництва для зберігання заготовок передбачають майданчики на початку лінії.

Міжопераційні склади влаштовуються тільки в непотоковому виробництві. У поточному виробництві необхідний міжопераційний запас деталей-напівфабрикатів зберігається безпосередньо біля верстата.

Склади готових деталей розташовують наприкінці дільниць або ліній механічної обробки, за контрольним відділенням, по шляху руху деталей на складання. У поточному виробництві склади готових деталей являють собою виділені складські майданчики, розташовані в кінцях потокових ліній.

Величину площі складів визначають, виходячи з необхідності зберігання певної кількості запасу металу, заготовок, напівфабрикатів або деталей з урахуванням допустимої вантажонапруженості складського приміщення.

Для постачання верстатів мастильно-охолоджувальної рідиною в механічному цеху передбачають емульсійну станцію і склад масел. Емульсійна станція обслуговує всі механічні цехи і часто виноситься в прибудову або будується окремо на території заводу. Площа складу масел становить 10-20 м². Емульсійну станцію і склад масел розташовують у приміщеннях біля зовнішньої стіни з окремим виходом назовні.