- •До виконання лабораторної роботи №1
- •Харків хдтуба 2006
- •Випробувань бетону на міцність”
- •До виконання лабораторної роботи №1
- •Випробувань бетону на міцність”
- •Харків 2005 Міністерство освіти і науки України
- •Методичні вказівки
- •До виконання лабораторної роботи №1
- •Механічні неруйнівні методи
- •Випробувань бетону на міцність”
- •_______________Хдтуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40_________________
- •План – заявка
- •1. Особливості неруйнівних методів визначення міцності бетону і рекомендації щодо їх вибору
- •2. Визначення міцності бетону у виробах і конструкціях методами пластичних деформацій
- •2.1 Визначення міцності бетону методом занурення зубила
- •2.2 Визначення міцності бетону методом і.А.Фізделя
- •2.3 Визначення міцності бетону за допомогою еталонного молотка к.П. Кашкарова
- •2.4 Випробування міцності бетону за допомогою приладу типу хпб (Харківського промбудпроекту)
- •3. Випробування бетону на міцність приладами, заснованими на принципі пружного відскоку (склерометрами)
- •4. Випробування міцності бетону комплексним методом на відривання, сколювання і твердість
- •Практична частина роботи
- •Список Літератури
2.1 Визначення міцності бетону методом занурення зубила
За допомогою зубила і молотка досвідчений фахівець може визначити міцність бетону з точністю, достатньою для оцінки несучої спроможності конструкції.
Таблиця 1 - Визначення міцності бетону за параметрами
удару молотка і заглиблення зубила
Міцність бетону на стиск МПа (кгс/см2) |
Звук від простукування |
Зовнішній вигляд поверхні бетону після випробування молотком та зубилом |
|
Безпосередньо на поверхні бетону |
Під зубилом |
||
до 5,0 (50) |
Глухий |
Глибока западина з пухкими краями |
Зубило заглиблюється в бетон на глибину більше 5 мм. Бетон ріжеться та осипається |
6,0...9,0 (60...90) |
Глухуватий |
Вм’ятини; при ударі об ребро відколюються великі шматки бетону |
Зубило заглиблюється в бетон на глибину 3...5 мм. Бетон штрихується на глибину 1,5 мм. |
Продовження таблиці 1 |
|||
10,0...15,0 (100...150) |
Чистий |
Помітний слід на поверхні бетону |
Зубило заглиблюється в бетон на глибину 1 мм. При штрихуванні з натиском залишається слід. Від поверхні відокремлюються тонкі гострі скалки. |
20,0 і більше (200) |
Дзвінкий |
Слід майже відсутній. При ударі об ребро відколюються тонкі скалки |
Зубило заглиблюється на глибину менше, ніж 1 мм. “Штрихи” ледь помітні.
|
Поверхню досліджуваного місця бетону зачищують і вирівнюють за допомогою корундових кругів на площі приблизно 10 х 10 см2.
Слюсарне зубило із шириною заточувальної частини 20 мм установлюють перпендикулярно до поверхні бетону в місцях, вільних від великих інертних. Слюсарним молотком вагою 400 г із середньою силою (розмах руки - 50-60 см) наносять удари по зубилу.
Утворені при цьому на поверхні бетону поглиблення досліджують і порівнюють із наданою у табл.1 оцінкою міцності бетону.
2.2 Визначення міцності бетону методом і.А.Фізделя
Одним із найбільш простих пристосувань для порівняльної оцінки міцності бетотону є кульковий молоток І.А. Фізделя (рис. 1,а).
Ударна частина цього сталевого молотка вагою 250 г закінчується кулькою з твердої сталі діаметром 17,46 мм (твердість не менше HRс 60, шерсткість не більше 0,32 мкм), завальцьованим у сферичному гнізді або утримуваним у ньому муфтою, що нагвинчується, і легко обертовим у гнізді. При ліктьовому ударі молотком по бетону на його поверхні утворюється сферична лунка, розміри якої в залежності від міцності бетону змінюються. За діаметрами відбитків, отриманих при ударах, визначають міцність бетону за емпіричним графіком (рис.1,б). Результати, незважаючи на їхню недостатню достовірність (тому що розмір відбитка залежить від сили удару), усе ж корисні у виробничих умовах. Користування молотком маючи навики не викликає незручностей.
Проведення випробувань
За заздалегідь зачищеною поверхнею бетонного зразка роблять декілька ударів молотком. За допомогою штангенциркуля або вимірювальної лупи вимірюють діаметри лунок і визначають їхнє середнє значення. Для визначення міцності бетону використовують графік, вказаний на рис. 1,б.
Для більшої достовірності результатів роблять до 10 випробувань із наступним статистичним опрацюванням отриманих даних.
а - конструкція приладу; б - тарувальна крива
Рисунок 1- Кульковий молоток І.А. Фізделя:
