Тема І. Вступ
Основні терміни : етика, мораль, моральність.
Етика як частина філософії.
мораль як складова культури.
1.Основні терміни.
Етимологія ( походження ) терміна « етика », тобто його походження і споріднені зв’язки з іншими словами, сягає глибокої давнини.
Слово « етика » походить від грецького ητοζ ( ethos ), яке історично мало різні значення :
У Гомера ( VIII ст. до н.е.) – місце перебування,
спільне житло;
пізніше ( VII – VI ст. до н.е.) – звичай,
темперамент,
характер,
стиль мислення;
далі ( VI – IV ст. до н.е.) - позначає усталений характер
того або іншого явища:
у Емпедокла - першоелементів дійсності,
у Піфагора, Демокріта, -- людини
Геракліта, Крітія
Аристотель ( 384 – 322рр. до н.е.) від слова ethos, узявши за основу його значення як характеру, темпера метру , утворив два терміни : ethicos ( етичний ) і
ethika ( етика ).
Термін « етичний » був вченому необхідним для позначення особливої групи людських чеснот : мудрості
мужності
помірності
справедливості тощо,
відрізняючи їх від доброчинності розуму – наприклад, пам’яті .
Терміном « етика» Аристотель позначив науку, що вивчає етичні чесноти.
Намагаючись точно прикласти термін « ethos », давньоримський філософ Марк Туллій Цицерон ( 106 – 43 до н.е.) запровадив термін « moralis » ( « моральний » ) від лат mos, який означав :
характер,
темперамент,
звичай,
покрій одягу,
моду тощо.
Те, що Аристотель назвав етикою, Цицерон назвав моральною філософією.
А в IV ст. до н.е. виникає сам термін « moralitas » ( « мораль »), який позначає науку про людські характери.
Обидва терміни ( « етика » і « мораль ») увійшли до новоєвропейських мов, але набули різкого значення :
етикою називаєть одну із філософських наук, що вивчає і досліджує мораль : її природу, сутність, виникнення, розвиток, структуру, функції, прояви в різних сферах діяльності людини ;
мораль представляє собою форму індивідуальної та суспільної свідомості, яка представляє собою сукупність усвідомлюваних людьми принципів, норм, приписів, правил поведінки.
Поряд із цими термінами в ряді мов існує ще одне поняття, яке
в англійській мові позначає morality ( мораль - morals ) ;
в німецькій – sittlichkeit ( мораль позначається moralitat );
в російській – нравственность ( мораль – мораль );
в українській – моральність ( мораль).
( староукр. обичайність)
Моральність розуміється як утілення моральних принципів, настанов, правил і норм у реальній поведінці людей, стосунках між ними, відповідній людській діяльності.
Отже, історія термінів дозволяє узагальнити сказане вище і зробити висновок :
2. Етика як частина філософії.
Етика як наука виникла і розвивалася у межах філософії та розглядалася як практична філософія, або моральна філософія ( Цицерон).
Засади етики:
Етика базується на 2 – х засадах :
1)фактах реального морального життя ( вчинках індивідів і діяльності соціальних груп );
2) філософському світогляді. Світогляд не може бути нейтральним, він завжди ціннісно орієнтований. Тому можна стверджувати, що скільки історичних типів світогляду, філософських напрямів, стільки етичних шкіл і систем.
Предмет етики.
Як ми зазначали, етика є наукою, яка досліджує мораль, тобто своєрідною теорією моралі. Тому предметом етики є мораль як форма індивідуальної та суспільної свідомості, загальні закономірності їх буття.
Зміст предмета етики залежить від
філософської світоглядної системи, на якій базується етичне знання;
соціокультурного фону конкретно – історичного етапу розвитку суспільства;
рівня розробки самого етичного знання;
соціального замовлення суспільства, окремих спільнот. Держави на відповідні ідеї, концепції, теорії.
Структура етики.
Структура етики як філософської науки включає 6 – сть змістовних блоків.
Описова ( емпірична ) етика.
Описує, констатує та аналізує норови, звичаї, моральні чесноти представників різних народів і народностей, соціальних груп і прошарків, різних спільнот, які складають моральні стосунки у суспільстві на різних етапах його розвитку .
Філософські проблеми етики ( загальна теорія моралі ).
Тут мова йде про походження моралі , її сутність, структуру, специфіку, співвідношення моральної необхідності, свободи і відповідальності , моральні аспекти щастя сенсу життя тощо.
Нормативна етика.
Представляє собою зведення вимог, приписів суспільства і стереотипів поведінки особистості, її моральних якостей , які відповідають суспільним моральним нормам .
Педагогічна етика ( теорія морального виховання ).
Забезпечує засвоєння індивідами встановлених моральних зразків поведінки .
Професійна етика. Покликана описати й обґрунтувати особливості моралі різних професійних груп, виходячи із специфіки їхньої діяльності.
Історія етичної думки. Демонструє
як утворюється коло етичних проблем;
як змінювалися способи постановки проблем, підходи до їх вирішення;
як змінювалось розуміння природи моралі, її призначення і функції у житті суспільства;
як поглиблювалось розуміння закономірностей розвитку та функціонування моралі.
Категорії етики.
Етика як наука має свій понятійно – категорійний апарат. У категоріях етики розкривається найістотніші властивості моральної реальності. До категорій етики відносять такі поняття :
норов моральна норма добро і зло
вчинок моральний принцип обов’язок і совість
оцінка моральний ідеал честь і гідність
дружба моральний конфлікт справедливість
любов моральний вибір відповідальність
сенс життя і щастя тощо.
Система категорій і понять етики розкриває зміст її предметної сфери.
Функції етики.
Етика як філософська наука виконує низку функцій.
Головним серед них є :