Н.Е. 2.6. Звільнення від покарання та його відбування.

1. Поняття звільнення від покарання та його види.

2. Звільнення від покарання у зв’язку з втратою особою суспільної небезпечності.

3. Звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

4. Звільнення від відбування покарання з випробовуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років.

5. Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

7. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким.

8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.

9. Звільнення від покарання за хворобою.

10. Амністія і помилування.

Основна література:

1. Кримінальний кодекс України: Офіційне видання. – К.: Ін Юре, 2001. – ст. ст. 74-87.

2. Кримінальне право України (Загальна частина): навчальний посібник. / г. Жаровська, о. Ющик. – Чернівці: Чернівецький нац. Ун-т, 2013. – с. 204-215.

3. Письменський Є.П. Теоретико-прикладні проблеми звільнення від покарання та його відбування за кримінальним правом України: Монографія. – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2014. – 728 с.

4. Яковець І.С. Умовно-дострокове звільнення та заміна невідбутої частини покарання більш м’яким: Монографія. – К., 2012. – 212 с.

Nicola Padfield. Criminal Law. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://books.google.com.ua/books?id=jYqcAQAAQBAJ&printsec=frontcover&dq=criminal+law+books&hl=ru&sa=X&ei=3mMdVeLkG4SOsAH_uoCoAw&ved=0CE4Q6AEwBQ#v=onepage&q=criminal%20law%20books&f=false

Завдання

Розв’язажіть задачі № 3, 7, 11, 14, 21 – С.305-314 Практикуму (Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.):

3. У 1999 році Рябошапка, перебуваючи в залі судового засі­дання, висловив погрозу вбивством судді та образив прокурора. За ст. 176² КК 1960 р. його було засуджено до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, за ст. 189¹ КК 1960 р. — до позбав­лення волі на строк 1 рік 6 місяців і за сукупністю злочинів — до позбавлення волі на строк 3 роки. Через 1 рік 2 місяці після по­ чатку відбування покарання Рябошапкою набрав чинності КК 2001 р.

Варіант. За ст. 176² КК 1960 р. і за сукупністю злочинів Ря-бошапка був засуджений до позбавлення волі на строк 3 роки.

Яке рішення щодо Рябошапки має прийняти суд у зв’язку з набранням чинності КК 2001 р.?

7. Місцевим судом Худієва засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК за пособництво в шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах. Йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Розглянувши справу за апеляцією засуджено­го, апеляційний суд встановив, що Худієв уперше вчинив злочин, виконував у ньому як співучасник не основну роль, є інвалідом ІІ групи, у вчиненому щиро покаявся. Такі обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про можливість виправлен­ня засудженого без відбування покарання. На підставі цього апе­ляційний суд вирок місцевого суду змінив, застосувавши щодо Худієва на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Дайте оцінку рішенню апеляційного суду.

11. Соківця було засуджено за ч. 2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 3 роки зі звільненням від відбування покарання з випробуванням. У період іспитового строку він вчинив крадіжку і був засуджений за ч. 1 ст. 185 КК до позбавлення волі на строк 3 роки.

Яку мінімальну та максимальну міру остаточного покаран­ня може призначити суд за сукупністю вироків? В яких межах мало б призначатись остаточне покарання, коли б за крадіжку Соківця було засуджено до штрафу?

14. Комашова було засуджено за ч. 2 ст. 296 КК до позбавлення волі на строк 2 роки зі звільненням від відбування пока­рання з випробуванням. Після закінчення іспитового строку він при затриманні за дрібне хуліганство вчинив опір члену громадського формування з охорони громадського порядку. На час розгляду справи щодо цього злочину питання про звільнення Комашова від покарання або його направлення для відбування покарання у виді позбавлення волі, призначеного за попереднім вироком, розглянуто не було. Виходячи з того, що іспитовий строк, встановлений попереднім вироком, закінчився, суд засудив Комашова за ч. 2 ст. 342 КК до обмеження волі на строк 3 роки.

Чи правильно вирішив суд?

21. Прядко була засуджена за ч. 2 ст. 119 КК до позбавлення волі на строк 7 років. Через 2 роки після початку відбування покарання вона завагітніла і через 6 місяців після цього була звільнена від відбування покарання на підставі ст. 83 КК. Народивши дитину, Прядко разом з батьками забезпечувала належні умови для її виховання, однак через рік дитина померла.

Яке рішення може прийняти суд щодо Прядко після смерті дитини? Якщо суд замінить невідбуту частину позбавлення волі обмеженням волі, чи може він зарахувати у строк відбування обмеження волі час, протягом якого Прядко не відбувала пока­рання?

Варіант 1. Через рік після народження дитини Прядко пере­дала її до дитячого будинку, у зв’язку з чим контролюючий орган вніс подання до суду про направлення Прядко для відбування покарання, призначеного за вироком.

Який строк позбавлення волі має відбувати Прядко, якщо суд прийме таке рішення?

Варіант 2. Через рік після народження дитини Прядко вчи­нила розбещення неповнолітньої і була засуджена за ч. 1 ст. 156 КК до обмеження волі на строк 3 роки.

Яке максимальне покарання може бути призначене Прядко за сукупністю вироків?