Лекція № 17,18 з дисципліни « Організація і технологія торговельних процесів»

Модуль 2. Організація оптової торгівлі. Регулювання і контроль діяльності підприємств у сфері торгівлі

Змістовий модуль 2.1. Організація оптової торгівлі, транспортне забезпечення технологічних процесів у оптовій торгівлі. Регулювання і контроль діяльності підприємств у сфері торгівлі.

Тема лекції: «Організація оптового продажу.»

Вид лекції: інформаційна лекція

Мета:

Навчальна: Познайомити студентів з особливостями організації оптового продажу

Розвиваюча: розвиток у студентів ініціативи, пізнавальних інтересів

Виховна: виховання у студентів працьовитості, почуття колективізму

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки:

Забезпечуючі дисципліни : Основи психології, Товарознавство, Обладнання підприємств торгівлі. Логістика.

Забезпечувані дисципліни : Основи маркетингу, Основи менеджменту, Основи торговельного підприємництва.

Навчально-методичне забезпечення лекції:

Наочність: Опорні конспекти , «Організація оптового продажу» слайдова презентація

Технічні засоби навчання: мультімідійна система, електронний супровід уроку «Організація оптового продажу».

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

1. Технологія складських операцій.

2 .Оптовий продаж, види оптового обігу та методи оптового продажу.

3. Активізація і стимулювання оптового продажу товарів.

Рекомендована література: В.В. Апопій «Організація торгівлі» стр 132-198

Технологія складських операцій.

Технологічний процес складу — це комплекс взаємозв'язаних операцій, котрі послідовно виконуються над товарами протягом усього часу їх перебування на складі.

Сукупність операцій, які виконуються безпосередньо на складах, включає власне складські операції (пов'язані з обробкою товарних партій, які надходять на склад, здійсненням обліку надходженнята реалізації товарів і охороною товарно-матеріальних цінностей), завантажувально-розвантажувальні операції та експедиційні операції (приймання та здавання вантажів на транспортних терміналах, залізничних станціях, організація завезення і здавання товарів під час централізованого доставляння това­рів — ЦЦТ); у свою чергу, власне складські операції поділяють на основні (прийман­ня, зберігання, відпускання товарів) і додаткові (фасування, розпаковування, заморо­жування тощо).

На складах оптових підприємств технологічний процес забезпечує виконання таких основних функцій:

• отримання товарів від постачальників та контроль їх якості;

• нагромадження товарних запасів і забезпечення належних умов їх зберігання;

• підсортування товарів і підготовка їх до продажу;

• комплектування замовлень оптових покупців;

• товаропостачання роздрібної торговельної мережі.

Найбільш розповсюджена схема технологічного процесу переробки товарів на складах включає:

• розвантаження транспорту;

• приймання товарів;

• розміщування товарів на зберігання;

• зберігання товарів;

• відбір товарів;

• переміщування товарів до місця комплектування;

• комплектування та упаковування товарів;

• помаршрутне комплектування партій товарів;

• переміщування товарів у зону завантажування;

• від­пускання товарів і завантажування їх у транспортні засоби.

Проте внаслідок існування значного різноманіття торговельних вантажів, які відрізняються між собою за особли­востями агрегатного стану, тари, упаковки та ін., ці операції можуть поєднуватися в рі­зні варіанти організації складського технологічного процесу

Побудову тех­нологічного процесу конкретного складу визначають:

• вид складу;

• асортимент товарів, які підлягають зберіганню, їх фізико-хімічні властивості;

• роль і місце складу в процесі товаропросування;

• розміри складу;

• вантажообіг складу і обсяги окремих партій товарів;

• обсяги запасів товарів і тривалість їх зберігання на складі;

• умови і порядок зберігання товарів;

• улаштування й технологічне планування складських бу­дівель і приміщень;

• забезпеченість складу підйомно-транспортним та іншим техно­логічним обладнанням, видове і типове різноманіття наявних технічних засобів;

• на­явність під'їзних шляхів тощо. їх поєднання визначає зміст, тривалість, місце, час, засоби та черговість виконання операцій з товарами на складі.

Виконання всіх операцій технологічного процесу на складі повинно забезпечувати здійснення комплексу основних функцій складів з мінімальними загальними витратами.

У зв'язку з цим при проектуванні складського технологічного процесу необхідно додержувати певних принципів його організації, основними з яких є:

• створення широкого асортименту товарів у межах товарного профілю складу;

• економічність складського технологічного процесу;

• раціональна організація складських операцій;

• організація наскрізного товарного потоку;

• механізація та автоматизація технологічного процесу;

• забезпечення повного збереження споживчих властивостей товарів і недопущення їх втрат.

Принцип раціональної організації складських операцій базується на планомір­ності, неперервності, ритмічності й пропорційності проведення складських операцій.

Планомірність складського технологічного процесу забезпечується за допомогою розробки календарних планів і графіків надходження й відпускання то­варів, що створює передумови для підготовки складу до виконання операцій з роз­вантажування, приймання, зберігання, відпускання і відвантажування товарів.

Неперервність (усунення або скорочення будь-яких перерв) технологічного процесу складу досягається застосуванням організаційних заходів: змінною робо­тою персоналу складу, експедиції, інших підрозділів підприємства.

Ритмічність складського процесу виражається в повторюваності всього циклу та окремих операцій в рівні відрізки часу. Брак ритмічності часто залежить не тіль­ки від роботи самого складу, але й від зовнішніх факторів (нерівномірність надхо­дження товарів, запізнення транспортних засобів та ін.).

Принцип пропорційності означає, що всі етапи, частини, операції складського технологічного процесу, пов'язані між собою, повинні відповідати один одному за швидкістю, продуктивністю або пропускною спроможністю, що дозволяє уникати вимушених перебоїв та зупинок у роботі і планувати пропорційні витрати праці за одиницю часу на різних ділянках.

Принцип організації наскрізного товарного потоку базується на розгляді всієї сукупності товарів, які надходять і зберігаються на складі, у формі товарного пото­ку (суть та методи управління товарними та іншими Концепція логістики потребує до­тримання принципів потоковості, паралельності і прямоточності руху товарів на складі.

Потоковість передбачає взаємозв'язок і підпорядкування всіх операцій повно­го циклу технологічного процесу складу єдиному ритму їх виконання. Виконання кожної попередньої операції виступає при цьому одночасно підготовкою до насту­пної. Цей принцип потребує розташування робочих місць (зон) і обладнання відпо­відно до послідовності операцій технологічного процесу, спрямування та швидко­сті пересування товарного потоку.

Принцип паралельності полягає в одночасному виконанні окремих складських операцій на всіх стадіях технологічного процесу складу. Паралельне в часі виконання робіт над окремими елементами товарного потоку сприяє скороченню зага­льної тривалості повного циклу робіт, підвищенню ефективності праці складського персоналу на основі спеціалізації і застосування відповідного технологічного обла­днання.

Принцип прямоточності товарного потоку полягає в плануванні руху товарів за найкоротшими маршрутами та недопущенні зустрічних перевезень.

Повне збереження властивостей товарів досягається здійсненням комплексу за­ходів зі створення належних умов зберігання товарів, використання найбільш ефек­тивних способів їх укладання та розташування, дотримання умов товарного сусідс­тва і термінів зберігання на складі, організації належного контролю за зберіганням товарно-матеріальних цінностей

2 Оптовий продаж, види оптового обігу та методи оптового продажу.

Суть оптового продажу

Оптовий продаж товарів здійснюють оптові торгові підприємства, а також виро­бничі підприємства, які реалізують свою продукцію оптовим і роздрібним торгове­льним підприємствам і організаціям на основі укладених між ними договорів.

Еко­номічна суть оптового продажу товарів народного споживання, па відміну від роздрібного, полягає в тому, що товари продаються не для особистого спожи­вання, а для дальшого перепродажу у сфері обігу.

Оптовий продаж товарів спря­мований на виконання основної функції оптової торгівлі -організацію постачання роздрібної торгівлі необхідними товарами. Продаж товарів повинен бути організо­ваний так, щоб забезпечити своєчасне постачання роздрібних торгових підприємств товарами, сприяти прискоренню товарообігу і зниженню витрат обігу.

Оптовий продаж товарів здійснюється в тих самих організаційних формах (ярмар­кова, позаярмаркова), що й оптові закупівлі товарів, оскільки операціям закупівлі това­рів, що здійснюються однією стороною, відповідають операції продажу, які здійсню­ються другою стороною. Однак, на відміну від оптових закупівель, оптовий продаж товарів здійснюється, як правило, тільки оптовими підприємствами й організаціями та промисловими підприємствами, що реалізують вироблену продукцію, тому що роздрі­бним підприємствам не властиві операції з оптового продажу товарів. Разом з тим роз­дрібні підприємства можуть здійснювати продаж товарів дрібним оптом.

Відмінною рисою господарської діяльності оптових торгових і постачальницько- збутових підприємств і організацій є те, що вони виступають одночасно і покупцями, і постачальниками товарів. Виходячи з цього у процесі оптового продажу встановлю­ються господарські зв'язки між оптовими і роздрібними торговими організаціями і підприємствами, між самими організаціями і підприємствами оптової торгівлі, а також між промисловими підприємствами і торговими організаціями і підприємствами.

Оскільки оптовий продаж товарів здійснюють як виробничі, так і оптові підпри­ємства, то застосовуються різні форми ланковості оптового продажу товарів.

Найпростішою формою оптового продажу є безпосередній продаж товарів виро­бничими підприємствами роздрібним торговельним підприємствам. У цьому разі ланковість в оптовому продажу не утворюється. Така форма найчастіше застосову­ється під час продажу товарів простого асортименту.

Якщо ж між виробництвом і роздрібною ланкою з 'являється посередник, обіг товарів ускладнюється, набуваючи форму одноланкового оптового продажу. Якщо ж у договірних відносинах бере участь два, три і більше посередників, оптовий продаж стає ще більш складним, значно збільшується час обігу товарів, рівень витрат на його здійснення, а сам про­даж набуває дво-, три ланкової форми. Практичне застосування таких складних форм оптового продажу обумовлено різним ступенем концентрації виробництва товарів народного споживання, транспортними і торговими факторами.

Види оптового обігу

Підприємства оптової торгівлі більшу частину товарів продають оптовим поку­пцям зони своєї діяльності, а частину товарів можуть вивозити за її межі. Залежно від форми товаропросування розрізняють складський і транзитний товарообігу

За складського товарообігу оптова база завозить товари на свої склади, здійс­нює на них складську обробку і зі складів відпускає товари в роздрібну торговельну мережу зони своєї діяльності

Складський товарообіг має велике значення для поліпшення товаропостачання роздрібної торговельної мережі. Його застосовують, як правило, під час поставок товарів складного асортименту, оскільки при концентрації товарів на складах оптового підприємства можливе підсортування, комплектування асортименту, регулярна доставка невеликих партій товарів у магазини.

Через склади може здійснюватися також продаж товарів простого асортименту в тих випадках, коли покупці за розмірами свого обігу не мають можливості (через відносно високі мінімальні норми відвантаження) одержувати ці товари безпосередньо з виробничих підприємств.

За складського обігу досягається централізація товарних запасів на складах. Це дозволяє зменшити розмір поточних товарних запасів як порівняти з запасами, що розосереджуються по окремих роздрібних торгових підприємствах. Теорія управління товарними запасами доводить, що при централізації товаропостачання магазинів з підприємств оптової торгівлі відбувається зменшення поточних запасів у роздрібній торгівлі.

Транзитний товарообіг передбачає відвантаження товарів постачальниками- виробниками товарів безпосередньо в роздрібну торговельну мережу, минаючи склади оптових баз, але за їх рознарядками в рахунок плану постачання (договору) конкретної оптової бази.

Транзитом направляються окремі товари і товарні групи, як правило, стійкого і простого асортименту, а також товари складного асортименту великим торговельним підприємствам.

Слід розрізняти транзитний товарообіг оптового підприємства від транзитного товаропросування, під яким розуміють просування товарів від виробничих підприємств безпосередньо в магазини, без завезення їх на склади оптових і роздрібних підприємств.

При транзитному обігу:

скорочуються зайві ланки на шляху руху товарів у роздрібну торгову мережу, зменшуються транспортні витрати;

немає витрат на вантажно-розвантажувальних операціях і збереження товарів на проміжних складах, знижуються товарні втрати, зменшуються капіталовкладення на будівництво й обладнання складів.

Водночас транзитний обіг призводить до збільшення розмірів партій товарів, що завозяться у магазини, а це викликає зростання запасів і витрат на їх збереження.

Застосування того чи того виду обігу має бути економічно обґрунтовано. Вид товарообігу оптове підприємство встановлює самостійно на основі вибраної ним форми товаропостачання своєї роздрібної торговельної мережі з урахуванням особливостей товарів і товароодержувачів, керуючись принципом безперебійного товаропостачання роздрібної торговельної мережі, і документально оформляється під час укладання з покупцями договорів постачання. При цьому важливо визначити оптимальне співвідношення між складським і транзитним товарообігом.

Для тих магазинів, які можуть отримувати товари без підсортування їх на складах бази, застосовують транзитну форму постачання і, відповідно, планують транзитний товарообіг. В іншому разі застосовують складську форму товаропостачання.

На співвідношення складського і транзитного товарообороту впливають головним чином такі фактори:

• питома вага в оптовому товарообігу товарів, вироблених у районі діяльності оптового підприємства та завезених ним з районів діяльності інших оптових підприємств;

• сезонність виробництва і споживання товарів;

• складність асортименту товарів і необхідність попереднього розукрупнення їх партій, підсортування, комплектування відповідно до замовлень роздрібних торговельних підприємств;

• розміщення і спеціалізація торговельної мережі та стан її матеріально-технічної бази;

• мінімальні норми транзитних відвантажень товарів.

Для правильної організації оптового продажу товарів важливе значення має його оперативне планування, для чого оптові бази розробляють оперативні плани.

В оперативному плані вказують по кожній товарній групі загальну суму постачання, у тому числі продаж зі складу і транзитом, терміни укладання договорів, видачі рознарядок, посадових осіб, відповідальних за організацію продажу. Такі плани дозволяють базам успішно виконувати свої договірні зобов'язання, маневрувати товарними ресурсами, ритмічно поставляти товари оптовим покупцям.