Чехословаччина

Ч ехо-Словаччина постала 28 жовтня 1918 внаслідок поразки Австро-Угорщини у Першій світовій війні та дії визвольного руху чехів і словаків за кордоном і в країні. Головними творцями ЧСР були Томаш Масарик,  Едуард Бенеш і генерал Мілан Штефаник. 

1920 р. тимчасові Національні збори затвердили Конституцію, яка визначала республіканську форму правління. Територія країни проголошувалась єдиною і неподільною, а автономна Підкарпатська Русь - її невід'ємною частиною.

1921 Р. У країні було сформовано коаліційний уряд на чолі з Едуардом Бенешем. Головні зусилля спрямовувались на подолання економічної

кризи початку 20-х років. Промислове виробництво країни пожвавилося, що тривало до кінця 20-х років. Світова економічна криза1930 р. вона охопила більшість галузей економіки, найбільшої гостроти досягла у 1937 р..

Характерною рисою стала поляризація політичних сил. Чисельність Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ) протягом 1929-1932 рр. збільшилася втричіРозмаху набув фашистський рух у районах Північної та Південно-Західної Чехії, де виникла фашистська Судетсько-німецька партія на чолі з Конрадом Генлейном. Посилилися сепаратистські тенденції, була загроза втрати цілісності республіки.

Угорщина

В умовах поразки габсбурзької монархії у війні та розвалу Австро-Угорської імперії 31 жовтня 1918 року в Угорщині перемогла демократична революція, внаслідок якої країна відновила свою незалежність і була проголошена республікою (16.11.1918). 

Р ізке загострення внутрішньополітичного та міжнародного становища У. спричинилося до захоплення на короткий час (березень-липень 1919) влади в країні комуністами на чолі з Бела Куном, які проголосили У. радянською республікою. Після ліквідації комуністичної влади в У. було встановлено диктатуру Міклоша Хорті, який формально відновив монархію. Королівський трон залишився незайнятий (Габсбурги були його позбавлені), а сам Хорті став регентом країни. Хоча встановлений Хорті режим був украй авторитарним за своїм характером, в країні зберігалися певні залишки демократичних свобод: існували парламентська система, політичні партії, профспілки. Хортистський режим пішов на встановлення союзницьких відносин з нацистською Німеччиною. У 1939 У. приєдналася до «Антикомінтернівського пакту».

Румунія

В ійна не принесла Румунії лаврів звитяжця: більшу частину її території було окуповано, значно погіршилося економічне становище, загострилися соціальні суперечності. Нерозв'язаність земельного питання негативно позначалася на політичній стабільності та економічному розвитку країни, основою господарства якої було сільськогосподарське виробництво. Показовим щодо рівня розвитку Румунії було те, що 80 % населення країни жило в сільській місцевості.

   Повстання військових моряків на початку 1918 р. змусили короля Фердинанда І укласти у травні того ж року сепаратний мир з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Протягом грудня 1917 – листопада 1918 року Румунія загарбала Бессарабію та Північну Буковину. У червні 1940 року Бессарабія та Буковина відійшли до СРСР.

У серпні 1940 р. північна частина  Трансільванії перейшла до Угорщини.

У вересні 1940р. Південна Добруджа відійшла до Болгарії