Особливості соціально-економічного розвитку країн Центральної та Східної Європи (Польша, ЧехословаччинаУгорщина, Румунія, Болгарія, Югославія) польща

1 1. 11.1918 у Варшаву прибув звільнений з німецької в'язниці Юзеф Пілсудський, який, спираючись на ПОВ і ліві партії, проголосив відновлення Польської держави. Незабаром він був призначений тимчасовим Керівником Держави. За його дорученням уряд сформував соціаліст Є. Морачевський. На сході Польща у результаті війни з українцями захопила територію ЗУНР  і домоглася від Антанти визнання цього загарбання (1923). Після підписання Варшавського договору 1920 з Директорією УНР Юзеф Пілсудський розпочав війну з Радянською, яка завершилась укладенням в березні 1921 Ризького мирного договору, що залишив західноукраїнські і західнобілоруські землі за П.

У травні 1926 Пілсудський з допомогою армії й при підтримці лівих сил здійснив державний переворот, встановив авторитарний режим «санації» (оздоровлення)

 Економічна криза 1929–1933 викликала численні соціальні конфлікти. Проти українського національного руху застосовувались «Пацифікації» (1930). У 1935 пілсудчики провели через сейм нову Конституцію, яка фактично скасовувала демократичний устрій і встановила диктаторський режим.

Чехословаччина

Ч ехо-Словаччина постала 28 жовтня 1918 внаслідок поразки Австро-Угорщини у Першій світовій війні та дії визвольного руху чехів і словаків за кордоном і в країні. Головними творцями ЧСР були Томаш Масарик,  Едуард Бенеш і генерал Мілан Штефаник. 

1920 р. тимчасові Національні збори затвердили Конституцію, яка визначала республіканську форму правління. Територія країни проголошувалась єдиною і неподільною, а автономна Підкарпатська Русь - її невід'ємною частиною.

1921 р. у країні було сформовано коаліційний уряд на чолі з Едуардом Бенешем. Головні зусилля спрямовувались на подолання економічної

кризи початку 20-х років. Промислове виробництво країни пожвавилося, що тривало до кінця 20-х років. Світова економічна криза1930 р. вона охопила більшість галузей економіки, найбільшої гостроти досягла у 1937 р..

Характерною рисою стала поляризація політичних сил. Чисельність Комуністичної партії Чехословаччини (КПЧ) протягом 1929-1932 рр. збільшилася втричіРозмаху набув фашистський рух у районах Північної та Південно-Західної Чехії, де виникла фашистська Судетсько-німецька партія на чолі з Конрадом Генлейном. Посилилися сепаратистські тенденції, була загроза втрати цілісності республіки.

Угорщина

В умовах поразки габсбурзької монархії у війні та розвалу Австро-Угорської імперії 31 жовтня 1918 року в Угорщині перемогла демократична революція, внаслідок якої країна відновила свою незалежність і була проголошена республікою (16.11.1918). 

Р ізке загострення внутрішньополітичного та міжнародного становища У. спричинилося до захоплення на короткий час (березень-липень 1919) влади в країні комуністами на чолі з Бела Куном, які проголосили У. радянською республікою. Після ліквідації комуністичної влади в У. було встановлено диктатуру Міклоша Хорті, який формально відновив монархію. Королівський трон залишився незайнятий (Габсбурги були його позбавлені), а сам Хорті став регентом країни. Хоча встановлений Хорті режим був украй авторитарним за своїм характером, в країні зберігалися певні залишки демократичних свобод: існували парламентська система, політичні партії, профспілки. Хортистський режим пішов на встановлення союзницьких відносин з нацистською Німеччиною. У 1939 У. приєдналася до «Антикомінтернівського пакту».