Показники, що характеризують економічну ефективність продажу товарів торговельним підприємством

Показник	Товар підприємства А	Товар підприємства Б	Коефіцієнт вагомості
Чистий прибуток від продажу товару, тис. грн	112	90	0,3
Рентабельність витрат операційних, %	6	6	0,5
Рентабельність товарообороту, %	1,2	2,1	0,2

Інтегральний показник, що характеризує прогностичну економічну ефективність комерційної діяльності підприємства розраховується за формулою:

де - ефективність -го показника ефективності комерційної діяльності підприємства торгівлі у -му періоді;

- максимальне значення на множині, що аналізується;

- коефіцієнт вагомості .

Розв’язання. Спочатку розрахуємо інтегральний показник по товару підприємства А, підставивши отримані значення до формули:

.

Аналогічно розрахуємо інтегральний показник по товару підприємства Б, підставивши отримані значення до формули:

.

Висновок. Оскільки розрахований інтегральний показник по товару підприємства Б вищий, ніж по товару А, то підприємству торгівлі варто віддати перевагу саме цьому товару.

Задача 4

Торговельне підприємство закуповує та реалізовує сирну пасту. Генеральний директор повинен прийняти рішення, скільки ящиків сирної пасти варто придбати у постачальника протягом місяця. Вірогідність того, що попит на сирну пасту протягом місяця становитиме 6, 7, 8 або 9 ящиків, дорівнює відповідно 0,1; 0,3; 0,5; 0,1.

Витрати на закупівлю одного ящика складають 450 грн. Торговельне підприємство реалізує кожен ящик за ціною 950 грн. якщо ящик з сирною пастою не продається протягом місяця, то вона псується і підприємство не отримує дохід. Скільки ящиків варто закуповувати протягом місяця?

Розв’язання.

Користуючись вихідними даними, побудуємо матрицю. Варіантами для підприємства торгівлі являються різні показники кількості ящиків із сирною пастою, які йому потрібно закупити та реалізувати.

Розрахуємо, наприклад, показник валового прибутку підприємства торгівлі, якщо воно закупить 8 ящиків, а попит буде лише на 7.

Кожен ящик продається по 950 грн. підприємство торгівлі реалізувало 7, а закупило 8 ящиків. Отже, товарооборот складатиме 7*950 грн, а собівартість 8 ящиків 8*450 грн. Валовий прибуток від вказаного поєднання попиту та пропозиції становитиме: 7*950 – 8*450 = 3050. Аналогічно проводимо розрахунки при інших поєднаннях попиту та пропозиції.

У підсумку отримаємо наступну матрицю (табл.).

(грн)

Попит на ящики Закупівля ящиків	6 (0,1)*	7 (0,3)	8 (0,5)	9 (0,1)	Середній очікуваний валовий прибуток
6	3000	3000	3000	3000	3000
7	2550	3500	3500	3500	3262,50
8	2100	3050	4000	4000	3287,50
9	1650	2600	3550	4500	3075

*у дужках вказана вірогідність попиту на ящики.

На практиці частіше всього у подібних випадках рішення приймаються виходячи з критерію максимізації очікуваного валового прибутку при мінімізації очікуваних витрат. Дотримуючись такого підходу, можна зупинитись на рекомендації закуповувати 8 ящиків, і для більшості торговельних підприємств така рекомендація була б обґрунтованою.

Однак, залучаючи додаткову інформацію у формі розрахунку середнього квадратичного відхилення як індексу ризику, ми можемо уточнити прийняте на основі максимуму валового прибутку або мінімуму витрат рішень.

Розрахуємо дисперсію за формулою:

Dζ= М(ζ²) - (Мζ)²;

та середнє квадратичне відхилення за формулою:

σζ = √Dζ,

де М та D – відповідно символи дисперсії та математичного очікування.

Відповідно розраховуємо показники для закупівлі 6, 7, 8 та 9 ящиків.

Для 6 ящиків отримаємо:

М(ζ²)= 3000² (0,1 + 0,3 + 0,5 + 0,1) = 9 000 000;

(Мζ)² = 3000² = 9 000 000; Dζ = 9 000 000 - 9 000 000 = 0; σζ = 0.

Для 7 ящиків отримаємо:

М(ζ²)= 0,1 * 2550² + (0,3 + 0,5 + 0,1) * 3500² = 11 650 000;

(Мζ)² = 3262,5² = 10643906; Dζ = 11 650 000 - 10643 906= 1006094; σζ = 1003,04.

Для 8 ящиків отримаємо:

М(ζ²)= 0,1 * 2100² + 0,3 * 3050² + (0,5 + 0,1) * 4000² = 13 900 000;

(Мζ)² = 3287,5² = 10807656,25; Dζ = 13716000-10807656,25= 2 908 343,75; σζ =1705,39.

Для 9 ящиків отримаємо:

М(ζ²)= 0,1 * 1650² + 0,3 * 2600² + 0,5 * 3550² + 0,1 * 4500² = 10626500;

(Мζ)² = 3075² = 9455625;Dζ = 10626 500- 9455 625= 1170875; σζ =1082,01.

Висновок. Виходячи з наданих результатів розрахунків з урахуванням отриманих показників комерційних ризиків – середніх квадратичних відхилень – робимо висновок, що закуповувати 9 ящиків за будь-яких обставин недоцільно, оскільки середній очікуваний валовий прибуток, що становить 3075 грн, менше, ніж для 8 ящиків (3287,50 грн) та 7 ящиків (3262,50 грн). Незважаючи на незначну різницю у валовому прибутку (3287,50 - 3262,50) у 25 грн, рівень ризику за умови закупівлі 8 ящиків у 1,7 рази більший, ніж при ситуації, коли закуповуватимуться 7 ящиків. Тому приймаємо рішення про закупівлю 7 ящиків, що дозволить підприємству торгівлі оптимально узгодити максимізацію валового прибутку та мінімізацію комерційного ризику.