11 Висновок про вартість объекту

Висновок про вартість объекту повинен містити відомості про:

- замовника оцінки та виконавця звіту про оцінку объекта;

- назву об'єкта оцінки та його коротку характеристику;

- мету і дату оцінки;

- вид вартості, що визначався;

- використані методичні підходи;

- величину вартості, отриману в результаті оцінки.

У разі потреби оцінювач має право відобразити у висновку свої припущення та застереження щодо використання результатів оцінки.

Висновок підписується оцінювачем (оцінювачами), який безпосередньо проводив оцінку объекта, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до оформлення висновку про вартість об'єкта оцінки.

12 Заголовки

При написанні роботи текст поділяють на окремі частини: розділи (розділи) і входять до них параграфи (підрозділи), а при необхідності у складі параграфів виділяють більш дрібні структурні складові - пункти і підпункти. Основний рубрикою роботи є глава (розділ). Зміст підрозділів деталізує зміст розділів, утримання пунктів деталізує зміст підрозділів, зміст підпунктів деталізує зміст пунктів, до яких вони належать.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки, пункти та підпункти можуть мати заголовки. При цьому заголовки формулюються таким чином, щоб вони коротко розкривали зміст глави, параграфа і т.д. Протягом всієї рукописи оформлення заголовків має бути однаковим. Заголовки не підкреслюють, не виділяються курсивом або кольором.

Такі структурні елементи роботи, як зміст (зміст), перелік скорочень і умовних позначень, вступ, висновок, список використаних джерел та додатки не нумеруються. Відповідні заголовки розташовуються в середині рядка і друкуються прописними літерами без крапки в кінці.

Аналогічний порядок існує і для оформлення заголовків розділів, проте розділи нумеруються наскрізь по всій роботі арабськими цифрами. Після номера глави крапка не ставиться, далі слід виражене словами заголовок також без крапки в кінці.

Підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами в межах кожної розділу. Номер підрозділу повинен складатися з номера глави і номера власне підрозділу, розділених крапкою. Наприкінці номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.2 - другий підрозділ першого розділу. Номер пункту складається з номера розділу, номера підрозділу та порядкового номера пункту в даному параграфі (1.2.2 - другий пункт другий підрозділу першого розділу), номер підпункту доповнюється його порядковим номером у даному пункті (1.2.2.5 - п'ятий підпункт другого пункту другого параграфа першого розділу). Заголовки даних структурних елементів роботи починаються з абзацного відступу і друкуються малими літерами (крім першої великої) без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту і бути рівним 15-17 мм.

Слід зазначити два моменти:

- Виділення більш дрібних структурних елементів (параграфів, пунктів і підпунктів) здійснюється у разі, якщо їх більше одного (наприклад, не може бути один параграф в розділі, їх повинно бути або як мінімум два, або жодного);

- Утримання глави (параграфа, пункту) повністю розкривається змістом входять до неї дрібніших структурних елементів - параграфів (пунктів, підпунктів). Наприклад, якщо в розділі виділяються параграфи, то в ній не може приводитися матеріал, який не входить ні в один з параграфів.

Заголовки глав друкуються прописними буквами, а заголовки параграфів - малими (крім першої літери - великої). В кінці заголовка крапку не ставлять. Підкреслювати заголовки і переносити слова в заголовках не допускається. Не допускається розміщувати найменування розділів в нижній частині сторінки, якщо після них тексту немає або розташовується тільки один рядок тексту.

Відстань між заголовком і подальшим (попереднім) текстом має бути не менше двох рядків.

Відстань між рядками заголовка приймати таким як в тексті. Тобто між назвою розділу (глави) і підрозділу (параграфа) звичайний міжрядковий інтервал.