31. Модульно-рейтингова система контролю успішності студентів, її переваги і недоліки

Модульно-рейтингова система — організаційно-методична форма навчання. В ній зберігаються традиційні форми занять (уроки, лекції тощо), навчальні групи (класи), але змінюється функціональне навантаження. В основу модульно-рейтингової системи навчання покладено принцип накопичення оцінок за певний період навчання (модуль, семестр, рік) і за різнобічну діяльність. Сума цих оцінок виступає в ролі кількісного показника якості роботи суб’єкта навчання порівняно з успіхами інших.

Модульно-рейтингова система навчання й оцінювання успішності навчання дає можливість поєднувати всі переваги традиційних способів контролю і звести до мінімуму недоліки кожного з них. Удається усунути «екзаменаційний стрес», стимулюється систематична самостійна робота, встановлюється регулярний зворотний зв’язок, посилюється мотивація, активізується навчально-пізнавальна діяльність, зростає можливість раціонального управління навчанням, регулюється тижневе навантаження, поліпшуються умови для диференціації навчання, збільшується валідність, об’єктивність і надійність підсумкової оцінки. Ця система сприяє індивідуалізації навчання, зміцненню знань, вносить у навчання елемент змагання.

У США ця система була введена наприкінці 1950-х років. Вона включає:

1)оцінку в балах усіх результатів навчання за поточного, проміжного і підсумкового контролю знань, підсумовування їх і визначення за цією сумою рейтингу кожного учня (студента) за семестр чи інший навчальний період;

2)підсумок тижневих заліків;

3)систему залікових годин: індекс успішності при цьому визначається перемножуванням оцінок за кожен пройдений курс на кількість залікових годин.

Наведемо конкретний приклад. Для оцінювання знань студентів першого курсу Каліфорнійського технологічного інституту застосовують такі оцінки: це або «Р», що означає «раssed» (складено), або «F» — «failed « (не складено).

Так звана тимчасова оцінка «І» — «incomplete» (не завершено) виставляється як першокурсникам, так і студентам старших курсів.

Існує оцінка (також тимчасова) «Е»: вона виставляється, коли вивчення курсу триває, знання студента лише трохи нижчі, ніж цього вимагає оцінка «Р», і до того ж він постійно, стабільно працює, і з часом «Е» автоматично може бути замінена на «P», якщо наприкінці наступного семестру студент успішно складе іспит, або ж на «F», якщо йому цього зробити не вдасться. Оцінка «F» не може виставлятися два семестри поспіль, а також за останній семестр вивчення курсу.

Якщо першокурсник приступає до вивчення курсу, де викладач літерами відзначає успішність, тоді в реєстраційній формі виставляється літера «Р » за всі здані види контрольованих завдань; відсутність оцінки враховується при підрахунках середньої узагальнюючої оціночної одиниці. 

Для всіх ст-в старших курсів ставляться оцінки — літери, що вказують на хара-ктер роботи студентів: А — «відмінно», В — «добре», С — «задовільно», D— «по-гано», незадовільно; Е— «умовно», F — «не здано», І — «не завершено». Коли ж використовується оцінювання типу «склав/не склав», тоді виставляється оцінка «Р».

Кожного семестру студент може обрати певний курс, який не є обов’язковим для здобуття ступеня, і складати його на основі «склав /не склав», якщо оцінювання в літерах не передбачено. Студент може переглянути свій вибір, змінити його, але лише до зазначеного терміну. Вибір має бути узгоджений і підписаний куратором (радником) студента. Викладачеві курсу лише повідомляють про вибір, він підписує картку і не може заборонити студенту зробити саме цей вибір. 

Нині вже набуто значний досвід рейтингової системи організації навчання й оцінювання його результатів у вищих школах України. При цьому в основу рейтингової системи навчання та оцінювання його результатів найчастіше покладається принцип поопераційної звітності студентів і накопичувальної (рейтингової) системи оцінювання рівня їхніх знань, умінь і навичок.

Підсумкова оцінка успішності засвоєння дисципліни складається з поточної та екзаменаційної оцінки, що відповідає пропорції 40 та 60 балів за 100-баловою шкалою для дисципліни в цілому.

Основу поточного контролю становить систематичне оцінювання якості виконання студентом певних завдань до тем навчальної програми, більшість з яких — це самостійна робота студента; робота на практичних заняттях та оцінка діяльності під час індивідуально-консультативної роботи студентів і викладача. Об’єктами поточного контролю є якість виконання завдань для самостійної роботи, контрольних завдань з поточного модульного контролю та систематичність і активність роботи студентів на лекціях і практичних заняттях.

Підсумковий іспит розглядається як елемент системи контролю, що дає можливість оцінити рівень опанування студентом основних складових програм дисципліни. Предметом оцінювання успішності засвоєння дисципліни на іспиті є виконані письмові екзаменаційні завдання.

Підсумкова кількість балів з дисципліни розраховується як сума балів поточного контролю та іспиту, виражених у нормативній шкалі університету.

Основний зміст Болонської декларації полягає в тому, що країни-учасниці зобов’язалися впродовж 10 років (до 2010 року) увідповіднити свої освітні системи єдиному стандарту. Одним із положень, на яких розбудовується Болонський процес, є запровадження загальноєвропейської системи визначення трудомісткості навчальної діяльності.

Дотепер у різних країнах Європи застосовувалися свої, національні системи визначення трудомісткості роботи з опанування навчального плану. В одних випадках це були академічні години, в інших — астрономічні. Для одних країн показник становив 54 години, для других — 25, третіх — 36 годин тощо.

Унормувати цей процес має запровадження системи ЕСТS, назву якої можна перекласти як Європейська система перезарахування залікових кредитів. Вона передбачає введення системи обліку навчального навантаження, зрозумілої для всіх європейських країн. Кредити ЕСТS відображають загальне навантаження студента при вивченні певного курсу або його частини (блоку), а також яку частину загального річного навчального навантаження займає певний курс (або блок курсу) у навчальному закладі, що визначає кредити. При використанні ЕСТS навчальний рік еквівалентний 60 кредитам. Якщо дисципліна має, наприклад, 12 кредитів, то це означає, що студент має присвятити її вивченню п’яту частину річного ресурсу часу (60 кредитів). Кредити враховують всі види навчальної роботи (лекції, семінари, лабораторні заняття, заліки, самостійну роботу, іспити, практику тощо) і забезпечують уніфікований підхід до визначення трудомісткості освітньої діяльності студента. З часом у країнах Болонської конвенції планується ввести єдиний загальноєвропейський стандарт— додаток до диплома студента, в якому записи будуть робити в залікових одиницях ЕСТS, що матимуть однакову «ціну» по всій Європі.

Переваги МРС

Для студентів це:

— активізація самостійної роботи, утвердження її ритмічності, систематичності;

— стимулювання самостійності, ініціативи, відповідальності, творчості;

— розвиток задатків, здібностей;

— підвищення об'єктивності оцінки знань;

— зменшення психологічного навантаження;

— можливість вивільнення часу для інших занять.

– вільний вибір предметів

Для викладача це:

— можливість індивідуалізації навчання, диференційованого підходу до студентів;

— можливість раціонально розподілити навчальне навантаження протягом семестру і під час сесії;

— можливість порівнювати успішність і творчий потенціал студентів;

— немає упередженого підходу до оцінки знань;

— використання факторів заохочення до праці;

— організація змагальності;

— перехід до співробітництва.

Але є свої недоліки:   дуже важко реалізувати принцип мобільності, відсутня фактична можливість вільного вибору студентами предметів, студентам не завжди можливо перевірити кількість отриманих балів протягом семестру, важко отримати необхідну навчальну літературу та матеріали для самопідготовки, спостерігається погіршення якості освіти. До негативних сторін віднесли те, що у різних викладачів різні вимоги. Студенти борються за кількість балів, а не знань. Зазвичай конт-рольні тижні перевантажені психологічно із-за збільшення навчального часу.

Ще присутні наступні недоліки:

1) модульно-рейтингова система призводить до нервового та розумового виснаження через безперервну напругу протягом семестру;

2) постійне змагання призводить до погіршення стосунків між членами колективу;

3) недостатня кількість часу для самостійної роботи над предметом;

4) дуже високі вимоги до отримання балів з деяких дисциплін;

5) незадоволеність підходом до оцінювання навчальних досягнень та ін. .