Контрольні питання:

1. Розкажіть про раціональне харчування і його основні принципи.

2. Які фактори покладені в основу при розробці фізіологічних норм харчування дорослого працездатного населення?

3. Дайте визначення збалансованому харчуванню. Яке оптимальне співвідношення білків і жирів рослинного й тваринного походження повинне бути в добовому раціоні дорослої людини?

4. Назвіть кількісний вміст мінеральних речовин й їхнє оптимальне співвідношення у фізіологічних нормах харчування.

5. Перерахуйте основні фактори, що визначають энерговитрати людини.

6. Розкажіть про методи оцінки повноцінності харчування.

7. Розкажіть про патологічні стани, пов'язаних з неправильним харчуванням.

8. Яке прийняте оптимальне співвідношення білків, жирів і вуглеводів у сучасних раціонах харчування?

9. Які наукові основи раціонального режиму харчування?

10. Яка біологічна роль вітамінів в організмі людини?

11. Яким повинен бути режим харчування?

12. Розкажіть про питний режим людини.

13. Особливості харчування дітей і підлітків.

Лабораторне заняття №7 «Гігієна праці»

Мета заняття: ознайомлення з гігієнічними вимогами до умов праці, методами їх оцінки.

План

1. Розрахунок концентрації шкідливих речовин в повітрі робочих приміщень.

2. Аналіз запилення повітряного середовища.

3. Оцінка сумарного рівня шуму в робочому приміщенні та рівня звукового тиску для умов відкритого простору.

4. Визначення коефіцієнтів частоти і тяжкості виробничого травматизму.

теоретичні відомості

Як показує світовий досвід безпека праці є основною гарантією стабільності та якості будь-якого виробництва. До того ж відсутність нещасних випадків захворювань позначається на професійній активності працюючих, на моральному кліматі в колективі, а отже і на ефективності та продуктивності праці, скорочує витрати на пільги та компенсації за роботу в шкідливих та небезпечних для здоров'я умовах.  Серед санітарно-гігієнічних причин професійних захворювань та виробничого травматизму слід відзначити порушення санітарно-гігієнічного режиму на виробництві, погане освітлення, високу температуру та вологість повітря чи надмірно низьку температуру, виробничий пил, високу концентрацію токсичних речовин у повітрі, забрудненість приміщення, сильний шум тощо.

Гігієнічна регламентація вмісту токсичних хімічних речовин у повітрі виробничих приміщень, визначення гранично допустимої концентрації (ГДК), гранично допустимої дози (ГДД) та орієнтовно безпечного рівня впливу (ОБРВ) є надзвичайно ефективним профілактичним заходом, що дозволяє запобігти несприятливому впливу цих речовин на організм працівників.

Фактичну концентрацію, мг/м³, можна знайти за формулою:

,

де М – продуктивність джерела шкідливих речовин, мг/год;

N – час, що залишився до кінця зміни, години;

V – об’єм робочого приміщення, м³;

g0 – початкова концентрація шкідливих речовин в повітрі робочого приміщення, мг/м³.

У відповідності до ГОСТу 12.1.005-88 ГДК дихлоретану складає 10 мг/м³.

Завдання 1: У момент часу t=0 концентрація дихлоретану у повітрі виробничого приміщення об’ємом 520 м3, дорівнює 1,1 мг/м3. У цей момент у приміщенні починає діяти джерело виділення дихлоретану постійної продуктивності 572 мг/год. Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи необхідно включити вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилось менше 6 годин.

Фактичну концентрацію пилу, мг/м³, можна визначити за формулою:

,

де n – кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь нього запиленого повітря, мг;

К – час проходження крізь фільтр запиленого повітря, хв;

Q – швидкість проходження крізь фільтр запиленого повітря, м³/ч.

Завдання 2: Аналіз запилення повітряного середовища дільниці хімічного комбінату дав такі результати: при проходженні через фільтр 0,5 м3/год, запиленого повітря на фільтрі за 9 хвилин аспірації нагромадилося 0,1 міліграм пилу аспірину. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання механічної вентиляції, якщо в повітрі робочих приміщень гранично допустима концентрація у відповідності до ГОСТу 12.1.005-88. складає 0,5 мг/м3.

Шум можна розглядати як один з найбільш поширених і несприятливих чинників науково-технічного прогресу і урбанізації. Шум може справляти небажаний фізіологічний або психологічний вплив на людину і перешкоджати різним видам діяльності: спілкуванню, роботі, відпочинку, розвагам, сну.

З розвитком міст, промисловості, транспорту рівні шуму у довкіллі в економічно розвинених країнах неухильно зростають, і все більше населення підлягає його дії. Якщо раніше досить високі рівні шуму, які обумовлювали деяке зниження слуху, головним чином створювалися внаслідок діяльності промислових підприємств або були пов'язані з виконанням певних видів робіт, нині їх реєструють на міських вулицях, а іноді на житловій території і в будинках.

Джерела шуму і їх характеристики. Рівень шуму в приміщеннях залежить від особливості розташування будівлі відносно джерел шуму, внутрішнього планування приміщень різного призначення, звукоізоляції конструкцій будівлі, характеру її оснащення інженерно-технологічним та санітарно-технічним устаткуванням.

Джерела шуму в довкіллі, що оточує людину, можна розділити на дві великі групи – внутрішні і зовнішні. До внутрішніх джерел шуму, передусім, відносять інженерне, технологічне, побутове і санітарно-технічне устаткування, а також джерела шуму, які безпосередньо пов'язані з життєдіяльністю людей.

Зовнішніми джерелами шуму є різні засоби транспорту (наземні, водні, повітряні), промислові і енергетичні підприємства і установи, а також різні джерела шуму, що розміщені всередині кварталів та пов'язані з життєдіяльністю людей (наприклад, спортивні і ігрові майданчики тощо). Основними джерелами шуму на промислових підприємствах є технологічне, допоміжне устаткування і системи вентиляції.

Сумарний рівень шуму однакових джерел, дБА, може бути розрахований за формулою:

,

де Р – рівень шуму від одного джерела, дБА;

N – кількість однакових джерел шуму, шт.

Сумарний рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або групи однакових джерел), дБА, може бути розрахований за формулою:

,

де Р – рівень шуму початкових джерел шуму, дБА;

М – кількість демонтованих джерел шуму, шт.;

D – рівень шуму від додаткових джерел, дБА;

L – додатково встановлені джерела шуму, шт.

Завдання 3: На підприємстві встановлено 8 однакових джерел шуму з рівнем 60 дБА кожний. Визначити сумарний рівень шуму в цьому приміщенні. Як зміниться сумарний рівень шуму, якщо в приміщенні демонтують 3 джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 80 дБА.

Для умов відкритого простору очікуваний рівень звукового тиску (L) на деякій відстані від джерела шуму, дБА, можна визначити за формулою акустичного розрахунку:

,

де N – рівень звукової потужності джерела, дБ;

Ф – фактор спрямованості звуку джерела;

S – площа поверхні, на яку поширюється звук. Вона визначається як площа умовної півсфери з центром у джерелі шуму та радіусом r, який дорівнює відстані від джерела до розрахункової точки, тобто S=2πr²;

 – втрати звукової потужності на шляху поширення звуку від джерела до розрахункової точки. За відсутності перешкод для шуму на невеликих (до 50 м) відстанях =0. При відстанях більше ніж 50 м при поширенні звукових хвиль в повітрі спостерігається їх затухання через густину повітря та молекулярне затухання орієнтовно за такою залежністю: при збільшенні відстані від джерела шуму до розрахункової точки в два рази рівень шуму зменшиться на 6 дБ. Тобто, якщо припустити, що при відстані 50 м  = 0, то при відстані 100 м  = 6 дБ, при відстані 200 м  = 12 дБ і т.д.

Завдання 4: Визначити, на яку величину потрібно знизити рівень звукового тиску під час роботи компресора з рівнем звукової потужності 97 дБ, що встановлений на території підприємства на відстані 104 м, від житлового будинку. Фактор спрямованості звучання компресора – 1, допустимий рівень звукового тиску в житлових приміщеннях складає 40 дБА.

При правильній організації праці, дотриманні технологічної і трудової дисципліни процес виробничої діяльності відбувається без випадків травматизму, професійних захворювань та аварій, а при відхиленні від затвердженої технології робіт, порушенні режимів експлуатації обладнання, техніки безпеки та виробничої санітарії можуть виникати ситуації, що спричиняють травмування або професійні захворювання.

Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою:

,

де n – число травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через нещасні випадки, що пов’язані з виробництвом і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;

М – середньоспискова кількість працюючих на підприємстві за той самий звітний період.

Коефіцієнт тяжкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:

,

де D – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на 1 добу і більше у зв’язку з випадками, що закінчилися у звітному періоді.

Випадки, які не закінчилися у звітному періоді не враховуються при розрахунку коефіцієнту тяжкості травматизму у цьому році, а враховуються в наступному. Також не враховуються випадки травматизму, які не пов’язані з виробництвом.

Завдання 5: На підприємстві середня кількість працівників у цьому році склала 650 чоловік. За цей же період сталося 24 випадків виробничого травматизму, у тому числі 5 випадків, які не були пов’язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність склала 130 робочих днів, зокрема 2 потерпілих, що одержали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року. Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму.

Для оцінки ступеня важкості та напруженості праці використовують ергономічні та психофізіологічні методи. Ергономічний метод дозволяє визначити ступінь фізіологічного навантаження на людину. З цією метою проводять ергономічний хронометраж робочого процесу, визначають тривалість окремих елементів робочих операцій у різні періоди робочого дня з урахуванням стану функціональних систем організму в ході трудової діяльності. Основними ергономічними показниками важкості праці є напруженість роботи, вага вантажів, які переміщуються, величина статичного навантаження та характеристика робочої пози.

Провідними ергономічними показниками напруженості праці вважають кількість об’єктів одночасного спостереження, категорію зорових робіт, тривалість зосередженого спостереження та активність дій, щільність сигналів (повідомлень) за певний час, емоційну та інтелектуальну напруженість, монотонність праці, яка визначається за кількістю і повторюваністю дискретних елементів робочих операцій, тривалістю їх виконання та часом пасивного спостереження.

Як фізіологічні критерії оцінки ступеня важкості та напруженості праці використовують показники динамічних змін величин фізіологічних функцій протягом робочого дня. Психофізіологічними показниками важкості праці слід вважати величини енерговитрат, характеристики фізичної працездатності, статичної витривалості та частоти серцевих скорочень. Оцінюють напруженість праці за показниками об’єму оперативної пам’яті, латентних періодів простої та диференційованої зорово-моторної реакції, переключенням та стійкістю уваги.

Увагу визнають однією з найголовніших психологічних передумов успішного оволодіння та ефективного здійснення людиною будь-якої професійної діяльності. Певні види трудової діяльності, а також різні етапи навчальної потребують зосередже­ності та концентрації уваги, тобто досить тривалої її стійкості за умов подолання різноманітних перешкод. Для виявлення та подальшої оцінки індивідуальних особливостей зосередженості та концентрації уваги пропонується застосувати метод коректурної проби. Коректурна проба - бланковий тест швидкості. Методика досліджує ступінь концентрації та стійкості уваги. Процедура дослідження стійкості уваги за коректурною пробою Іванова-Смоленського передбачає, що перед досліджуваним кладеться тестовий бланк (табл.35) й дається наведена нижче інструкція. Дослідник дає команду “Почали” й вмикає секундомір, через 10 хвилин дає команду “Стоп!”. Інструкція: “Перед Вами бланк, на якому в випадковому порядку рядками розташована послідовність літер алфавіту. Вам необхідно за командою “Почали” почергово проглядати ряди літер, відшукувати та закреслювати літери “К” і “Р”. За командою “Стоп” Ви маєте поставити вертикальну лінію після тієї фігури, на якій зупинилися. Завдання виконуйте швидко та точно”. Визначаються: 1) загальна кількість знаків, які проглянуто (М); 2) кількість правильно закреслених знаків (n); 3) загальна кількість знаків, які необхідно було викреслити (N). На основі цих показників розраховуються:

1. Продуктивність уваги: Р = М

2. Точність уваги:

3. Стійкість уваги: S=Р_б+А_б, де Р_б – бальна оцінка продуктивності уваги, Р_б – бальна оцінка точності уваги.

Абсолютні показники продуктивності уваги та точності уваги переводяться в бальні оцінки:

Продуктивність уваги		Точність уваги
кількість знаків	бали	%	бали
<1010	1	< 70	1
1010-1175	3	70-72	2
1175-1340	5	72-73	3
1340-1505	7	73-74	4
1505-1670	9	74-76	5
1670-1835	10	76-77	6
1835-2000	11	77-79	7
2000-2165	12	79-80	8
2165-2330	13	80-81	9
2330-2495	14	81-83	10
2495-2660	15	83-84	11
2660-2825	16	84-85	12
2825-2990	17	85-87	13
2990-3155	18	87-88	14
3155-3320	19	88-90	15
3320-3485	20	90-91	16
3485-3650	21	91-92	17
3650-3815	22	92-94	18
3815-3980	23	94-95	19
3980-4145	24	95-96	20
4145-4310	25	96-98	21
> 4310	26	> 98	22

 Таблиця 35

Коректурна таблиця Іванова-Смоленського

АКСНВЕАНЕРКВСОАЕНВРАКОЕСАНРКВНЕОРАКСВОЕС

ОВРКАНВСАЕРНВКСОАНЕОСВНЕРКАОСЕРВКОАНКСА

КАНЕОСВРЕНАКСОЕНВРКСАРЕСВНЕСКАОЕНСВКРАЕО

ВРЕСОАКВНЕСАКВРЕНСОАКВРЕНСОКВРАНЕОКРВНАС

НСАКРВОСАРНЕАОСКВНАРЕНСОКВРЕАОКСНВРАКСОЕ

РВОЕСНАРКВОКРАНВОЕСВНЕАРОКВНЕСАОНКРЕСАВКН

ЕНРАЕРСКВОКСЕРВОСАНОВРКАСОАРНЕОАРЕСВОЕРВ

ОСКВНЕРАОСЕНВСНРАЕОКСАНРАЕСВРНВКСНАОЕРСН

ВКАОВСНЕРКОВНЕАНЕСВНОКВНРАЕОСВРВОАНСКОКР

СЕНАОВКСЕАВНСКРАОВКСЕОКСВНРАКОКРЕСВКОЕНС

КОСНАКВНАЕСЕРВНСКОАЕНСОВНРВКОСНЕАКОВНСАЕ

ОВКРЕНРЕСНАКОКАЕРВСАРКВОСВНЕРАНСЕОВРАКВО

АСВКРАСКОВРАКНСОКРЕНГРСЕАОКСАКРНРАКАЕРКС

НАОСКОЕОВСКОАЕОЕРКОСКВНАКВОВСОЕАСНВСРНАК

ВНЕОСЕАВКРНВСНВКАСВКАНАКРНСРНЕОКОВСНВОВР

СЕРВНРКСРКВНЕАРАНЕРВОАЕСЕРАНЕРВОАРНВСАРВ

ЕРНЕАЕОРНАСРВКОВРАЕОСЕОВНАНЕОВСКОВРНАКСЕ

РВКОСКАОЕНРВОСКРЕНАЕАНАКВСЕОВКАРЕСНАОВКО

АОВНРВНСРЕАОКРЕНСРЕАКВСЕОКРАНСКВНАЕОВНРС

КАОРЕСВНАОЕСВОКРНКРКРАЕРКОАСАРВНАЕОСКРВК

ОКРАНАОЕСКОЕРНВКАРСВНРВНСЕОКРАНЕСНВКРАНВ

ЕРАКОКСОВРНАЕАСВКВНОСЕНВРАКРЕОСОВРАОЕСЕА

НЕСВКРЕАКСВНОЕНЕОСВНЕОРКАКСВНЕОКРОКАНЕОС

РНЕСВНРКОВКОАРЕОВОКСНВКАЕРВОСНЕАКАСНВОЕН

СВНЕОВКРАНРЕСКОАНВРКАНВСОЕРАНВОСАРКВНСОЕ

ОКАНЕКРВСЕНРКАЕСВОКАРЕОКВНАРЕСКВНЕОСАРНВ

КРНСАОЕРКОСНВКОЕРВОСКАЕРНСОАНВРКВСЕНРАКС

РНВКОСНЕАКВРСОАНСКВОАСНЕВОЕНСКВРНАОЕНСОА

НЕОЛКВРНСЛОЕРРСКОЕНЛРНВОСКАОКРНСЕОВСЕНВК

ЕКРНСОАРВНЕСАРКВРНСЕНВРАКВСЕОКАЕРКОВНЕАС

ОЕНРВКСЕРВНАОЕАСКРЕНВКСОАРЕОКСЕРНЕАРВСКВ

АНСОКРВНЕОСКВНРЕОКРАСВОЕРНРКВНРКАСОВНАОК

РВАКРНЕСОКАРКВОАСРЕОКРАНВРЕСКРНВКОЕСАНЕС

ВРКОАСНАКОКВОСЕРКВНЕРАКСНЕОКРЕАСОКРЕОВНС

СЕОВНАРКОСВНРЕАНРОАСОКРЕАОСВКАКРЕРКОЕСВН

ОАЕРВКСОЕНРАКРНСЕАКОВОЕНСАНРВОСЕНВОКНВРА

ЕСНАКВОЕРЕНСАКВОАЕРКСЕНРАКРВСАЕОВНЕСРКВО

ОКРЕСОАНЕРВНЕСКАОРВРКОСАКВСКАКРЕСВНАКРЕС

СВКОАНРВСКОЕРНАКВСНЕРАЕОВРНАКВСНВОЕРАЕОК

ВРАСНРКОЕАСОВРЕСКОАНЕСНВСКАЕОРНАКЕРНСОКВ

Завдання 6: Дослідіть свою увагу за наведеною методикою та визначте загальний рівень концентрації уваги. Зробіть відповідні висновки та інтерпретацію.

Профілактика професійно-зумовленої патології являє собою цілісну систему державних, медичних і громадських заходів, спрямованих на зміцнення і збереження здоров’я працівників у промисловому та сільськогосподарському виробництві.

Розрізняють первинну профілактику, тобто запобігання виникненню захворювань, вплив на механізми, що зумовлюють їх появу та фактори ризику, які сприяють їх розвитку, вторинну профілактику, мета якої - запобігання розвитку та загостренню хвороби, систематичне лікування хворого та усунення шкідливого впливу чинників навколишнього середовища, а також третинну профілактику, в центрі якої запобігання рецидивів перенесених захворювань. Саме тому загальні відомості про професійні захворювання, їх класифікація, особливості переважної дії етіологічних чинників на певні органи і системи та знання основних біологічних методів профілактики і лікування є необхідною передумовою організації оздоровчих заходів. Крім того, в процесі організації заходів оздоровчого змісту велике значення має комплексне використання не лише медико-біологічних, але й законодавчих, організаційних, технічних, санітарно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів.

Слід відзначити, що в основу сучасних класифікацій професійних хвороб покладено етіологічний принцип. В додатку 3 наведені основні види професійної патології, що зумовлена впливом виробничих чинників та основні лікувально-профілактичні заходи.

Завдання 7: Визначити ефективність санітарно-гігієнічних заходів, що спрямовані на покращення умов праці буряківників (нормування виробничого навантаження у залежності від фізичної працездатності, механізація трудомістких процесів, прогнозування та регламентація рівня пестицидів у повітрі робочої зони тощо), виходячи з даних, що наведені нижче: Час дослідження Буряківники, Мm (450) Все населення, Мm (5000) випадки на 100 працівників дні на 100 працівників Середня тривалість 1 випадку, днів випадки на 100 працівників дні на 100 працівників середня тривалість 1 випадку, днів До запровадження 21,10,73 366,457,7 17,30,14 11,10,89 132,153,2 13,10,15 Після запровадження 14,70,65 211,745,3 14,40,12 9,80,75 124,244,1 12,60,11
	З араховано: