- •Лабораторне заняття №1 «Оцінка популяційного та індивідуального здоров'я»
- •Визначення рівня здоров'я за методикою г.Л. Апанасенка й р.Г. Науменка, 1988
- •Визначення рівня здоров'я за методикою в.І. Бєлова, 1994
- •Комплексна оцінка здоров’я (в.А. Ліщук, є.В. Мосткова, 1997)
- •Фізична підготовленість
- •2. Харчування
- •3. Інтоксикація організму
- •Психоемоційний стан
- •6. Емоційний стан
- •Визначення біологічного віку (в.П.Войтенко, 1991)
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття №2 «Гігієна повітря»
- •Контрольні запитання
- •Лабораторне заняття №3 «ГігієнА води»
- •Органолептичні властивості води
- •Хімічні методи оцінки якості води
- •Бактеріологічна оцінка якості води
- •Очищення води
- •Знезаражування води
- •Визначення залишкового хлору
- •Хлорування води у польових умовах
- •Джерела водопостачання
- •К онтрольні питання:
- •Лабораторне заняття №4 «Гігієнічна оцінка освітлення приміщень»
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття №5 « Гігієнічна оцінка вентиляції приміщень»
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття №6 «Аналіз харчового раціону»
- •Карта обліку фізичної активності
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття №7 «Гігієна праці»
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття №8 «Фізичний розвиток дітей і підлітків»
- •1. Оцінка рівня фізичного розвитку за індексом Кетле.
- •Оцінка рівня фізичного розвитку (рфр) за індексом Кетле
- •Ступінь розвитку волосся в пахвових западинах оцінюється в такий спосіб:
- •Оцінка розвитку вторинних статевих ознак у хлопчиків
- •Контрольні питання:
- •Лабораторне заняття №9 «Оцінка захворюваності дітей і підлітків»
- •1. Визначення групи здоров'я.
- •Анкета скринінг стану здоров'я школярів (г.М.Даниленко й ін., 1996)
- •К онтрольні запитання:
- •Лабораторне заняття №10 «Загартовування дітей і підлітків»
- •Тривалість купання для дітей і підлітків
- •К онтрольні питання:
- •Лабораторне заняття №11 «Оцінка режиму дня школяра»
- •Контрольні запитання:
- •Лабораторне заняття №12 «Санітарно-гігієнічна оцінка земельної ділянки й шкільної будівлі»
- •Мікроклімат приміщення
- •Повітряний режим
- •Освітлення
- •Шкільні меблі
- •Розміри парт, столів і крісел, призначених для школярів
- •Контрольні питання:
- •Література
- •Додатки
Знезаражування води
Для знезаражування води застосовують хімічні методи - хлорувавання, озонування, використання олигодинамичної дії срібла, а також фізичні методи – кіп′ятіння, ультрафіолетове опромінення й т.д.
Для знезаражування індивідуальних запасів води використовують хлоровмістні таблетки: пантоцид, аквасепт та ін.
Знезаражування води хлоруванням є найбільш простим і широко розповсюдженим способом. Для цього використають газоподібний хлор або 1% розчин хлорного вапна Са(OCl)2.
Хлор (Cl) – це газ жовто-зеленого кольору, який має різкий специфічний запах, що подразнює слизову оболонку. Молекулярна маса його 35,5. Хлор відноситься до отруйних речовин і тому газоподібний хлор використовують тільки на великих водопровідних станціях, де його зберігають у стальних балонах під тиском 607,8-709,1 кПа (6-7 атм).
На невеликих водопроводах і в разі місцевого водопостачання часто використовують хлорне вапно.
Знезаражувальний ефект хлору полягає у безпосередній його дії на цитоплазму та гальмуванні обмінних процесів мікроорганізмів. Але відома й окислювальна дія хлорнуватистої кислоти, яка утворюється у разі додавання хлору до води: С12 + Н20 НОСІ + HCl.
НОСІ - хлорноватиста кислота - речовина нестійка, за умови рН>6 дисоціює на іони Н- і ОСl+ (гіпохлорит-іон) за рівнянням:
Н
ОСІ
Н-
+ ОСl+.
Бактерицидна дія під час хлорування відбувається так, як і утворення гіпохлорит-іона.
Хлорне вапно є продуктом взаємодії хлору і гашеного вапна:
2Са(ОН)2 + 2С12 = Са(ОС1)2 + 2Н20.
Це білий порошок, що легко розчиняється у воді з утворенням хлорноватистої кислоти, яка забезпечує знезаражувальний ефект.
Бактерицидній дії хлорного вапна сприяє група ОСl, яка у водному середовищі утворює хлорноватисту кислоту:
|
Свіже хлорне вапно містять близько 36% активного хлору. Під час зберігання хлорне вапно розкладається і переходить у кальцію хлорид. Під впливом вуглекислоти і вологи, які містяться у повітрі, а також тепла у разі неправильного зберігання хлорного вапна у відкритому вигляді кальцію гіпохлорид Са(ОСl)2, який входить до складу вапна, поступово розкладається з виділенням хлору, що вивітрюється у повітря. Тому перед хлоруванням води хлорне вапно необхідно перевірити на кількісний вміст у ньому активного хлору. Якщо цей вміст не нижчий ніж 28%, то хлорування води можливе.
При хлоруванні води тільки 1-2% активного хлору витрачається на знищення мікробів. Більша частина його зв’язується зі зваженими частками, вступає в реакцію з органічними речовинами, використовується на окислювання неорганічних речовин.
Всі ці види сполук хлору утворюють поняття хлоропоглинання води.
Кількість активного хлору, необхідне для знезаражування 1л води, називається хлоропотребою води.
При додаванні у воду кількості хлору, що перевищує її хлоропоглинання, утворюється надлишок хлору, що називають залишковим хлором. При знезараженні питної води хлором вміст залишкового чільного хлору на виході з резервуарів чистої води має бути у межах 0,3-0,5 мг/дм3.
Завдання 5: Визначити: які способи слід використати для покращення якості води у відповідності з умовами завдань 4.
|
