Бактеріологічна оцінка якості води

Епідемічну безпеку води характеризують мікробіологічні по­казники, що включають загальну кількість мікроорганізмів і кількість бактерій групи кишкової палички. Ці показники не по­винні перевищувати норми (таблиця 27).

Таблиця 27

Мікробіологічні показники води

Показник	Норма
Кількість мікроорганізмів у 1 мл води	до 100
Кількість бактерій групи кишкової палички у 1 л води (колі-індекс)	до 3

Кількість мікроорганізмів у 1 мл води, згідно з ДСТом, не по­винно перевищувати 100. Ця норма вперше була запропонована у 1892 р. Р.Кохом і залишається донині. Другий показник нормує кількість кишкових паличок у воді. Так, у 1 л їх кількість не повинна перевищувати 3. Нормування якості води за кишковою паличкою вважається досконалішим, оскільки кишкова паличка може потрапляти у воду з виділеннями людини, а разом з нею можуть потрапити й інші збудники кишко­вих інфекцій, тобто кишкова паличка може сигналізувати про при­сутність у воді інших хвороботворних мікроорганізмів кишкової групи. Кишкова паличка є найстійкішою, і якщо її не виявляють, то у такій воді не буде й інших мікроорганізмів — збудників захворю­вань.

Приклад ситуаційної задачі

1. Проведено дослідження 0,5 мл питної води на наявність в ній загальної кіль­кості мікробів. Після перебування посівів у термостаті виросло 300 колоній.

2. Проведено дослідження 500 мл води на наявність в ній кількості кишкових паличок. Після перебування посівів у термостаті виросло 5 колоній.

Визначити мікробне число і колі-індекс досліджуваної води; порівняти ці показники з вимогами Держстандарту 2874 - 82 «Вода питна».

Еталон розв'язання ситуаційної задачі

1. Визначення мікробного числа: якщо в 0,5 мл води міститься 300 мікрооргані­змів (колоній), то в 1 мл їх кількість буде становити 600, що в 6 разів вище за припустиму Держстандартом норму (не більше 100 на мл).

2. Визначення колі-індексу: якщо в 500 мл води міститься 5 кишкових паличок, то в 1 літрі їх міститься 10, що майже в 3 рази вище за припустиму Держстанда­ртом норму (не більше 3-х на л). Таким чином, мікробне число і колі-індекс досліджуваної питної води не відповідають Держстандарту 2874 - 82 «Вода питна».

Завдання 3: а) На живильному середовищі проведено посів 0,5 мл води. Після перебування посіву проби в термостаті виросло 76 колоній. б) 500 мл води профільтровано через мембранний фільтр і зроблено посів на живильне середовище Ендо. Виросло 10 колоній кишкової палички. Визначити: 1) мікробну кількість; 2) колі-індекс досліджуваної води. Порівняти ці показники з вимогами ДСТ «Вода питна».

Очищення води

Очищення води здійснюється механічним (відстоювання), фізичним (фільтрування) і хімічним (коагуляція) методами.

Відстоювання – здійснюється в спеціальних спорудженнях-відстійниках. Фільтрування – процес більше повного звільнення води від зважених часток шляхом пропущення її через фільтруючий матеріал (пісок). Коагуляція – хімічний метод очищення води від зважених часток, що знаходяться у воді, що не піддається видаленню при відстоюванні й фільтрації.

Як коагулянт найчастіше використають сірчанокислий алюміній – Al₂ (S0₄)₃ , що називається глиноземом. При додаванні до води розчину глинозему, він вступає в реакцію з гідрокарбонатами кальцію й магнію, утворює з ними гідроксид алюмінію, що у вигляді пластівчастих згустків осідає на дно, захоплюючи за собою каламуть.

Al₂ (S0₄)₃ + 3Ca(HC0₃)₂ = 2AI(OH)₃* + 3CaS0₄ + 6C0₂

Оптимальна доза коагулянту залежить, головним чином, від кількості гідрокарбонатів кальцію, які обумовлюють жорсткість води. При недостатній кількості глинозему утвориться мало пластівців, і не досягається добре посвітління води. У випадку надлишкової дози коагулянту частина його не вступає в реакцію, і вода здобуває кислий смак. Поряд із цим може відбутися помутніння води.

Для якнайшвидшого посвітління воду після коагуляції необхідно профільтрувати.

Після фільтрування вода стає зовсім прозорою, придатною для пиття. Для очищення мутної води потрібно витратити на 1 відро води 0,5-2,0 г сірчанокислого алюмінію залежно від ступеня забруднення.