5. Кваліфікаційні вимоги.
Майстер виробничого навчання повинен уміти:
5.1. Проводити на високому професійному і педагогічному рівні уроки виробничого навчання в професійно-технічних навчальних закладах.
5.2. Організовувати та проводити виробничу практику на підприємстві.
5.3. Організовувати виховну роботу в навчальній групі і у виробничому колективі.
5.4. Застосовувати сучасні методи та методичні прийоми педагогічного впливу на вихованців.
5.5. Користуватися сучасними технічними засобами навчання, використовувати інформаційні технології для вирішення навчальних і виробничих завдань.
5.6. Вести облікову, звітну і плануючу документацію з навчальної та виробничої діяльності.
5.7. Проводити самостійний пошук інформації і знаходити шляхи її використання у навчально-виробничої діяльності.
5.8. Розробляти комплексне навчально-методичне забезпечення (КМЗ) з теми програми та виробничого навчання.
5.9. Організовувати та здійснювати постійну роботу по удосконаленню професійного та педагогічного рівня (професійної майстерності).
5.10. Використовувати нові інформаційні технології для вирішення навчальних і виробничих завдань.
5.11. Формувати у учнів інтерес до професії.
5.12. Правильно вибирати та застосовувати обладнання та устаткування.
5.13. Впроваджувати у навчально-виробничий процес наукову організацію праці.
5.14. Розробляти проектні технологічні процеси.
5.15. Використовувати засоби автоматизації та механізації виробничих процесів.
5.16. Раціонально використовувати енергетичні та матеріальні ресурси.
5.17. Здійснювати контроль якості на всіх етапах виготовлення деталей вузлів та агрегатів.
2. Нормативно-правові документи в галузі професійно-технічної освіти
Нормативно-правові акти в галузі професійно-технічної освіти розробляються для забезпечення реалізації державної освітньої політики у цій галузі.
До нормативно-правових актів у галузі професійно-технічної освіти належать:
Закон України «Про освіту» , 1996.
Закон України «Про професійно-технічну освіту», 1998.
Положення про професійно-технічний навчальний заклад (наказ Міністерства освіти і науки України ), 2000.
Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих працівників у професійно-технічних навчальних закладах.
Державні стандарти професійно-технічної освіти (Постанова Кабміну від
17.08.02 за №1135 «Про затвердження державного стандарту ПТО».
Кваліфікаційні характеристики випускників професійно-технічних навчальних закладів.
Положення про виробничу практику та працевлаштування працівників професійно-технічних навчальних закладів.
Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України
№ 419 від 30.05.06).
Положення про ліцензування та атестацію професійно-технічних навчальних закладів.
Типові навчальні плани для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.
Типові навчальні програми з предметів, передбачених навчальними планами та виробничого навчання.
Типові правила прийому до професійно-технічних навчальних закладів;
Положення про фінансово господарську діяльність професійно-технічного навчального закладу.
Положення про інститут та навчально-методичний центр професійно-технічної освіти.
Положення про ступеневу професійно-технічну освіту (наказ Міністерства освіти і науки України), 1999.
Типові штати професійно-технічних навчальних закладів.
Про затвердження 12-ти бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів з професійної підготовки у ПТНЗ (наказ Міністерства освіти і науки України), 2001.
Основні правила-поради
Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте. Не предмет формує особистість, а викладач своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмету.
На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль: сьогоднішній активний слухач – завтра активний член суспільства.
Ніколи не забувай, що ти людина – будь завжди гуманним!
Будь вимогливим та чуйним водночас – вимоги формуй розумні.
Завжди дотримуйся своїх принципів і ти ніколи не втратиш повагу вихованців.
Ставте слухача у ситуації, котрі вимагають, виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
Допомагайте слухачам оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності. Навчайте їх вчитися.
Слід якомога частіше використовувати питання «чому?», щоб навчити мислити з обов’язковою умовою розвивального навчання.
Пам’ятай, що насправді знає не той, хто переказує, а той хто застосовує на практиці /переказує на прикладах/.
Привчайте слухачів думати та діяти самостійно, міркувати, аналізувати.
Слід частіше показувати слухачам результати та перспективи їх навчання.
Використовуйте засоби наочності.
У процесі навчання обов’язково враховуйте індивідуальні особливості кожного слухача.
Враховуйте життєвий досвід слухачів, їх інтереси, здібності.
Постійно доводьте необхідність знань.
Пояснюйте, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всьому, що необхідно для реалізації життєвих планів.
Потрібно бути на «рівні століття» і на «рівні року», знати нормативно-правові документи в галузі.
Ніколи не забувай, що ти людина – будь завжди гуманним!
Педагог повинен бути добрим, але без слабості; вимогливим, але не бути придирливим; лагідним, але без приторності; допускаючи можливість жартувати, але не перетворювати серйозну справу у жарт.