11. Гуманізм середньовіччя (Вінцент із Бове, ф.Рабле, м.Монтень, Вітторіно де Фельтре)

Педагоги-гуманісти піддали різкій критиці всю середньовічну схоластичну систему виховання і навчання, протиставили їй таке виховання, що розвиває людину розумово і фізично, формує в неї високі моральні якості.

Проголошували загальну повагу до дитячої особистості, заперечували сувору дисципліну та тілесні покарання, відзначали необхідність враховувати особливості дитячого віку, індивідуалізувати навчання і виховання.

Діти повинні набути здатність активно мислити, самостійно пізнавати оточуючий світ. Для цього роботу у школі треба зробити привабливою для дітей.

Вінцент із Бове. Універсальна енциклопедія гігантського обсягу «Зерцало велике» 4 частини:Зерцало природне,Зерцало віро навчальне,Зерцало історичне,Зерцало моральне .Трактат «Про напучування дітей знатних громадян», створений близько 1246, розглядає такі питання: як знайти хорошого вчителя, що заважає і що сприяє навчанню, про спосіб навчання та переваги навчання в ранньому віці.  Написаний для допомоги придворним вчителям на прохання королеви.

Вітторіно де Фельтре створив школу під назвою “Будинок радості“, яка стала зразком для створення нових гуманістичних шкіл у різних країнах Європи. Ця школа знаходилась у мальовничій місцевості. Тут виховувались діти вищої аристократії, хоч попадали i найбільш обдаровані діти з неаристократичних кіл. Велика увага приділялась фізичному вихованню (ігри на свіжому повітрі, фехтування, верхова їзда) та розумовому розвитку дітей (вивчення латинської i грецької мов та літератури, математика, астрономія, природознавство, логіка, метафізика, музика, живопис). У школі не було тілесних покарань, виховання здійснювалось за допомогою нагляду i особистого прикладу вихователів.Його називали "першим шкільним учителем нового типу".

Ф.Рабле В своєму романі "Гаргантюа і Пан-тагрюель" він піддав критиці схоластичне навчання, показав його порожність і нікчемність. Виклав свою систему виховання, в якій показав навчання, засноване на вільному інтересі та активності дитини. Джерелом знань служать не тільки книги, а й вивчення природи шляхом безпосереднього спостереження, бесіди, які збуджують дитячу думку, а також широке знайомство з оточуючим життям.|

М.Монтень.пропонував розвивати у дітей критичне мислення, яке не зупиняється перед авторитетами; обґрунтовуючи необхідність всебічного розвитку дитини, Монтень вперше висуває ідею пріоритету морального виховання перед освітою (цю ідею в подальшому підхопив i розвинув відомий педагог XVII ст. Дж. Локк); ідея відмови від примусу в навчанні (ця iдея виявилась свого роду основою теорії природного виховання у Руссо).

12. Демократичні і гуманістичні ідеали педагогічної концепції я.А.Коменського

Я. А. Коменський — син своєї епохи. В його світогляді відбилися суперечності цього перехідного від середньовіччя до нового часу, який супроводжувався сутичками нового проти старих порядків, від феодалізму до капіталізму, боротьби прихильників Реформації і Контрреформації. Отже, світогляд педагога формувався під впливом джерел, які часто суперечили одне одному.

Походження й існування природи та людини він розглядав з релігійних позицій.Але на противагу церковному вченню про гріховну природу людини Коменський учив, що людина – це прекрасне створіння, що людина, керуючись природою, може досягти всього. Людина – це гармонія і щодо тілі, і щодо душі. Школу Коменський вважав «майстернею гуманності». Проте, на відміну від педагогів-гуманістів епохи Відродження, Коменський створив систему виховання не для аристократичної верхівки соціуму, а для народних мас, що говорить також про його демократизм

Коменський перейняв демократизм від народного руху того часу (був членом общини «чеські брати»). Він говорив, що за тогочасного несправедливого ладу одні пересичуються, а інші голодують, до того ж більшість приречена на тяжку, виснажливу працю. Демократизм Коменського виявляється в його вимозі єдиної школи, всезагальної і обов’язкової школи рідної мови для всіх дітей, незважаючи на соціальний стан, матеріальне положення і стать.. Коменський бачив, відчував на собі i глибоко переживав недосконалість та несправедливість тогочасного суспільного устрою. Єдиним доцільним засобом реформування суспільства він називає зразкове виховання молоді. “Людина робиться людиною тільки завдяки вихованню“. Справу виховання молоді покладає на школи.