УДК 316.61-053.4/-053.5
ББК 14.27 +74.6
Д 49
Рецензенти:
Грама Н. Г. — доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії та методики дошкільної освіти Південноукраїнського державного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського.
Сорочан Т. М. — доктор педагогічних наук, професор, директор Луганського інституту післядипломної педагогічної освіти.
Сарієнко В. К. — кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри теорії та методики початкової освіти Слов'янського державного педагогічного університету.
Д 49 Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: Монографія / А.М.Богуш, Л.О.Варяниця, Н.В.Гавриш, С.М.Курінна, І.П.Печенко; Наук. ред. А.М.Богуш; За заг. ред. Н.В.Гавриш. — Луганськ: Альма-матер, 2006. — 368 с.
ІSBN 966-617-141-4
Колективна монографія висвітлює результати дослідження широкого кола теоретико-методологічних проблем вивчення сучасного дитинства, дитячої субкультури, проблем формування соціальної компетентності дошкільного та молодшого шкільного віку.
Адресується студентам вищих педагогічних навчальних закладів, науковцям, педагогам-практикам, батькам дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
УДК 316.61-053.4/-053.5
ББК 14.27 +74.6
Рекомендовано до друку вченою радою Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка (протокол № 10 від 28.04. 2006 року)
ІSBN 966-617-141-4
© Колектив авторів, 2006
© Альма-матер, 2006
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
РОЗДІЛ 1. ДИТИНСТВО В СУЧАСНОМУ СОЦІУМІ
Історико-концептуальні аспекти дослідження дитинства
Дитина в суспільстві: історичний поступ утвердження в культурі світу дорослих
Дитинство в системі взаємовідносин «дорослий світ - дитячий світ»
Дитинство: сходинки його комфортності
РОЗДІЛ 2. ДИТЯЧА СУБКУЛЬТУРА ЯК ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
2.1. Категоріальні та соціальні ознаки дитячої субкультури
2.2. Дитяча субкультура - фактор соціалізації дошкільнят і молодших школярів. Соціально-педагогічний аналіз
2.3. Багатовекторність соціуму у свідомості дитини
2.4. Дитячий фольклор - складова субкультури дошкільників та молодших школярів
2.5. Становлення особистості дитини в просторі дитячої субкультури
2.6. Дослідження особливостей впливу дитячої субкультури на рівень соціалізованості дошкільників та молодших школярів
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ТА МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
3.1. Теоретико-методологічні засади проблеми соціалізації в онтогенезі
3.2. Соціальне становлення особистості на етапі переходу від дошкілля до школи
3.3. Особливості соціального розвитку дітей у різних умовах життєдіяльності
3.4. Методика діагностики рівнів соціальної компетентності дітей
РОЗДІЛ 4. ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ НА РАННІХ ЕТАПАХ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
4.1. Наступність у роботі ДОЗ і школи із соціального розвитку дитини
4.2. Методика соціально-педагогічної роботи з дітьми дошкільного віку в різних умовах життєдіяльності
4.3. Реалізація педагогічних умов формування соціальної компетентності молодших школярів у просторі дитячої
субкультури
Список використаних джерел
Додатки
Передмова
Останнім часом на державному й міжнародному рівнях відбувається зміцнення статусу дитинства в суспільстві, про що свідчить поява міжнародних документів про охорону дитинства, підвищення уваги до дитячої субкультури, дитячої творчості. Визначення конкретних умов і завдань виховання, моделювання виховного простору з метою забезпечення самовизначення особистості, духовного становлення дітей, підготовка їх до самостійного життя, взаємодія сім'ї й суспільних інститутів - ці питання складають сучасну міжнародну та державну політику. Основні її положення відбито в Конвенції ООН про права дитини, Національній програмі «Діти України», Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті, законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про охорону дитинства». Одним з провідних напрямів базового компоненту дошкільної освіти та державного стандарту середньої загальноосвітньої школи є спрямованість на реалізацію принципу дитиноцентризму, забезпечення її життєдіяльності як важливої складової повноцінного розвитку особистості.
Необхідність розробки нового повороту в системі знання про дитину та дитинство, потреба в нових механізмах сприяння успішній соціалізації на початкових етапах життя зумовлені виникненням парадоксів і протиріч, характерних для ситуації взаємин дитинства й дорослого суспільства. Такими парадоксами-протиріччями, на нашу думку, є:
демократизація дитячого життя, юридичні свободи, зафіксовані в міжнародних, державних та інших документах, з одного боку, та обмеження (особливо у великих містах) простору дитячої життєдіяльності, фактичне позбавлення невід'ємного права дитини на гру, насамперед, традиційну для всіх культур гру з однолітками, з іншого боку;
цінність дітей і шлюбу, формування батьківських установок і особливого емоційного зв'язку з дитиною, життя родини «заради дітей» вступає в протиріччя із сучасним станом народжуваності, усвідомленої безшлюбності;
підвищення в останнє десятиліття рівня життя дитини й родини (збільшення споживання товарів і послуг, у тому числі й дитячих, підвищення життєвого комфорту, механізація побуту, кількість і якість дитячої індустрії розваг - книг, фільмів, іграшок для дітей та ін.) і водночас зниження якості життя (суб'єктивної задоволеності дитини умовами життя). В Україні останні обставини виражені особливо у вигляді характерних для значної групи дітей тривоги, апатії, песимізму, насамперед як прояву морально-духовного неблагополуччя;
з одного боку, інфантицид як відвернення від дитини, дітовбивство у формах відмовлення від здорових дітей, мільйонів абортів, соціального сирітства, дитячої безпритульності. З іншого боку, спостерігається зростаюча адопція (усиновлення/удочеріння) чужих дітей, включаючи дітей-інвалідів (на жаль, українських дітей переважно всиновлюють не громадяни України).
Ці та інші парадокси у сфері дитинства, а також економічні, юридичні, політичні й соціальні чинники складають вагоме соціально-психологічне підґрунтя, викликають необхідність переосмислення соціальною педагогікою та суміжними з нею науками специфіки сучасного дитинства, змісту та ролі дитячої субкультури в житті дитячого співтовариства як її носія.
Соціальна ситуація розвитку дитини на порозі третього тисячоліття має потребу в науковому усвідомленні й прогнозуванні перспектив розвитку дитинства та вимагає концентрації зусиль усіх відповідальних за її нормалізацію: професійних вихователів і батьків, дослідників дитинства й практиків різних орієнтацій, особливо дитячих соціальних педагогів. Набуває актуальності вивчення феноменів дитячої субкультури, які дають змогу зрозуміти традиційні форми й способи регуляції відносин у дитячих групах, а також зміст їх трансформацій у дитячому середовищі в останні десятиліття.
У пропонованій монографії представлено результати теоретичних та експериментальних досліджень різних аспектів вивчення проблеми дітей і дитинства, зокрема їх соціалізації, що проводились протягом останніх майже десяти років. Робота має загальну логічну структуру, хоча складається з матеріалів окремих досліджень різної спрямованості. У першому розділі (авторами його є академік А.М.Богуш та І.П.Печенко) розглядаються загальні підходи до вивчення проблем сучасного дитинства. У другому розділі представлено категоріальні та характерологічні ознаки сучасної субкультури дітей на початкових етапах соціалізації - у дошкільному та молодшому шкільному віці (результати дослідження Л.О.Варяниці й Н.В.Гавриш). У третій частині монографії наведено методики діагностування й розкрито особливості процесу соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (матеріали дисертаційних досліджень Л.О.Варяниці й С.М.Курінної), причому досліджувались різні категорії дітей цього віку - мешканці міст і сільської місцевості, представники різних соціальних груп населення. У четвертому розділі представлено технології соціально-виховної роботи в різних умовах життєдіяльності, у різних типах освітніх закладів. Над цією частиною працювали всі автори монографії. Окремі методичні розробки, подані в додатках, конкретизують зміст останнього розділу. Вважаємо, що проблеми, які розглядаються в представленій науковій роботі, є значимими для широкого педагогічного загалу.