- •1. Предмет теорії держави і права: поняття і загальна характеристика. Загальні та спеціальні методи у вивченні держави і права.
- •2. Сучасні проблеми розвитку предмету теорії держави і права. Функції теорії держави і права.
- •3. Сутність держави. Визначення поняття держави.
- •4. Основні ознаки держави: територіальність, суверенітет, публічна влада.
- •5. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •6. Типологія держав. Загальна характеристика формаційного підходу до типології держави.
- •7. Наукові концепції сучасної держави.
- •8. Поняття та структура форми держави
- •9. Механізм держави та державної влади: поняття та структура.
- •10. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади та держави.
- •11. Поняття державного апарату (орган держави, інститут держави). Основні принципи організації та діяльності державного апарату.
- •12. Єдність та розподіл державної влади, загальна характеристика основних гілок влади.
- •13. Поняття, сутність та об‘єктивний характер функцій держави. Внутрішні та зовнішні функції держави.
- •14. Форми і методи реалізації функцій держави
- •15. Поняття політичної системи суспільства. Місце та роль держави у політичній системі суспільства.
- •16. Типологія політичних систем.
- •17. Громадянське суспільство, політична система, держава: взаємозв'язок та взаємодія
- •18. Поняття, становлення та розвиток ідеї правової держави. Принципи правової держави.
- •19. Основні передумови формування та функціонування правової держави. Традиції та проблеми становлення української держави в сучасних умовах.
- •20. Функції української держави. Механізм української держави на сучасному етапі.
- •21. Тдп як суспільна наука та навчальна дисципліна.
- •22. Методологія тдп. Характеристика методів вивчення держави і права.
- •23. Функції науки тдп, її місце і роль в системі юридичних наук.
- •24. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- •25. Причини та закономірності виникнення держави
- •26. Основні теорії походження держави
- •27. Сутність та соціальне призначення держави. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади
- •28. Співвідношення держави та особистості
- •29. Характеристика історичних типів держави з точки зору формаційного підходу
- •30. Цивілізаційний підхід до держави: поняття, загальна характеристика
- •31.Особливості держав в рамках перехідного періоду.
- •32.Основні сучасні концепції держави:види та їх загальна характеристика.
- •33.Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •1.Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства.
- •2.Політичні партії в політичній системі суспільства.
- •35.Держава і громадські організації.
- •36.Правові форми взаємовідносин держави і громадського об’єднання.
- •1.Поняття і структура державного апарату.
- •2.Класифікація органів державної влади.
- •3.Основні принципи організації та діяльності державного апарату.
- •38. Загальна характеристика концепції поділу влади. Характеристика трьох гілок влади.
- •39. Система стримувань і противаг органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •40. Форма держави: поняття та класифікація.
- •41. Форма державного правління.
- •42. Форма державного устрою.
- •43. Державний режим: поняття та види.
- •44. Становлення та розвиток громадянського суспільства.
- •45. Політичне відчуження та форми його подолання в громадянському суспільстві.
- •46. Держава і народ в громадянському суспільстві
- •47. Народовладдя: поняття, ознаки. Організація та основні елементи народовладдя.
- •48. Поняття, ознаки, принципи і функції демократії. Форми та інститути демократії. Демократія і самоврядування.
- •49. Основні теорії демократії. Ознаки демократичної держави.
- •50. Історичний аспект формування правової і соціальної держави.
- •52. Західний шлях виникнення держави.
- •53. Поняття об‘єктивного юридичного права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Національне та міжнародне об‘єктивне юридичне право.
- •54. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу.
- •55. Основні теорії походження та сутності обєктивного юридичного права
- •56. Співвідношення об‘єктивного юридичного права з економікою та політикою. Взаємозв‘язок держави й об‘єктивного юридичного права.
- •57.Сутність права. Функції права. Соціальна цінність права
6. Типологія держав. Загальна характеристика формаційного підходу до типології держави.
Типологія держави - це теорія (вчення) про її типи. Тип держави - сукупність держав, що мають загальні риси, які виявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі подібних економічних (виробничих) відносин, однаковому поєднані загально-соціальної і вузько-класової сторони їх сутності, близькому рівні культурно-духовного розвитку та науково-технічного прогресу.
Існують два підходи до типології держав: формаційний (К. Маркс, Ф. Енгельс, В.І. Ленін) і цивілізаційний (М. Єллінек, Г. Кельзен, М. Коркунов, Г. Гелбрейт, А, Тойнбі, С. Хартингтон).
Формаційний підхід ґрунтується на вченні про зміну суспільно-економічних формацій (їх базис - тип виробничих відносин), кожній з яких відповідає свій історичний тип держави. Формація - це історичний тип суспільства, що має певний спосіб виробництва, панівну форму власності, класову структуру Перехід від однієї суспільно-економічної формації до іншої відбувається в результаті зміни віджилих типів виробничих відносин і заміни їх новим економічним ладом. За такого підходу держава набуває виключно класової визначеності, виступає як диктатура економічно панівного класу.
Виділено такі історичні тили держав: 1) експлуататорська рабовласницька (рабовласницький спосіб виробництва; наявність класів рабів і рабовласників; диктатура останніх); феодальна (велика власність феодалів на землю і натуральне господарство залежних від феодалів селян; наявність класів кріпаків і феодалів; диктатура останніх); буржуазна (капіталістичний спосіб виробництва, що ґрунтується на свободі приватної власності на знаряддя і засоби виробництва та експлуатації найманої робочої сили; наявність класу робітників і буржуазії; політичне панування останньої); 2) експлуататорські: соціалістична держава (спільна соціалістична власність і планове господарство; поділ населення на робітників, селян та інтелігенцію; диктатура пролетаріату). Вважалося, що в найближчій історичній перспективі соціалістична держава має перерости в суспільне комуністичне самоврядування.
Переваги формаційного підходу: 1) акцентування уваги на істотній ролі економічних відносин у формуванні держав і зміні їх типів; 2) підкреслення класової сутності держави (інтереси якого класу виражає); 3) розгляд розвитку держав у поетапності і природності історичного характеру. Вади формаційного підходу: 1) переоцінка класово-економічного чинника, що не завжди має і може мати вирішальне значення у процесі утворення держави, поступаючись провідній ролі інших чинників; 2) залишення поза полем зору величезного шару культурно-ціннісних ідей і уявлень, що не можуть бути охарактеризовані як класові; 3) розгляд соціалістичної держави як антикапіталістичної і заперечення її наступності; 4) невиправдане вихваляння соціалістичної держави як вищого й останнього історичного типу; 5) породження міфу про суспільство комуністичного самоврядування.
Класово-формаційний підхід може бути використаний за типології держав світу до другої половини XIX ст.
Цивільний підхід застосовує поняття "цивілізація" (від лат. civilis) - тип культури як основу типології держав. Під "цивілізацією" розуміють відносно замкнуте і локальне становище суспільства, що характеризується спільністю культурних, економічних, географічних, релігійних, психологічних та інших ознак (А. Тойнбі налічує 21 цивілізацію: єгипетська, китайська, західна, православна, індуїстська та ін.).