- •1. Предмет теорії держави і права: поняття і загальна характеристика. Загальні та спеціальні методи у вивченні держави і права.
- •2. Сучасні проблеми розвитку предмету теорії держави і права. Функції теорії держави і права.
- •3. Сутність держави. Визначення поняття держави.
- •4. Основні ознаки держави: територіальність, суверенітет, публічна влада.
- •5. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •6. Типологія держав. Загальна характеристика формаційного підходу до типології держави.
- •7. Наукові концепції сучасної держави.
- •8. Поняття та структура форми держави
- •9. Механізм держави та державної влади: поняття та структура.
- •10. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади та держави.
- •11. Поняття державного апарату (орган держави, інститут держави). Основні принципи організації та діяльності державного апарату.
- •12. Єдність та розподіл державної влади, загальна характеристика основних гілок влади.
- •13. Поняття, сутність та об‘єктивний характер функцій держави. Внутрішні та зовнішні функції держави.
- •14. Форми і методи реалізації функцій держави
- •15. Поняття політичної системи суспільства. Місце та роль держави у політичній системі суспільства.
- •16. Типологія політичних систем.
- •17. Громадянське суспільство, політична система, держава: взаємозв'язок та взаємодія
- •18. Поняття, становлення та розвиток ідеї правової держави. Принципи правової держави.
- •19. Основні передумови формування та функціонування правової держави. Традиції та проблеми становлення української держави в сучасних умовах.
- •20. Функції української держави. Механізм української держави на сучасному етапі.
- •21. Тдп як суспільна наука та навчальна дисципліна.
- •22. Методологія тдп. Характеристика методів вивчення держави і права.
- •23. Функції науки тдп, її місце і роль в системі юридичних наук.
- •24. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- •25. Причини та закономірності виникнення держави
- •26. Основні теорії походження держави
- •27. Сутність та соціальне призначення держави. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади
- •28. Співвідношення держави та особистості
- •29. Характеристика історичних типів держави з точки зору формаційного підходу
- •30. Цивілізаційний підхід до держави: поняття, загальна характеристика
- •31.Особливості держав в рамках перехідного періоду.
- •32.Основні сучасні концепції держави:види та їх загальна характеристика.
- •33.Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •1.Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства.
- •2.Політичні партії в політичній системі суспільства.
- •35.Держава і громадські організації.
- •36.Правові форми взаємовідносин держави і громадського об’єднання.
- •1.Поняття і структура державного апарату.
- •2.Класифікація органів державної влади.
- •3.Основні принципи організації та діяльності державного апарату.
- •38. Загальна характеристика концепції поділу влади. Характеристика трьох гілок влади.
- •39. Система стримувань і противаг органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •40. Форма держави: поняття та класифікація.
- •41. Форма державного правління.
- •42. Форма державного устрою.
- •43. Державний режим: поняття та види.
- •44. Становлення та розвиток громадянського суспільства.
- •45. Політичне відчуження та форми його подолання в громадянському суспільстві.
- •46. Держава і народ в громадянському суспільстві
- •47. Народовладдя: поняття, ознаки. Організація та основні елементи народовладдя.
- •48. Поняття, ознаки, принципи і функції демократії. Форми та інститути демократії. Демократія і самоврядування.
- •49. Основні теорії демократії. Ознаки демократичної держави.
- •50. Історичний аспект формування правової і соціальної держави.
- •52. Західний шлях виникнення держави.
- •53. Поняття об‘єктивного юридичного права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Національне та міжнародне об‘єктивне юридичне право.
- •54. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу.
- •55. Основні теорії походження та сутності обєктивного юридичного права
- •56. Співвідношення об‘єктивного юридичного права з економікою та політикою. Взаємозв‘язок держави й об‘єктивного юридичного права.
- •57.Сутність права. Функції права. Соціальна цінність права
3. Сутність держави. Визначення поняття держави.
Держава - це політико-територіальна організація влади найбільш впливової частини соціально неоднорідного суспільства, яка через апарат управління і примусу реалізує власну політику і водночас виступає офіційним представником усього суспільства та виконує загально-соціальні справи на основі правових норм, котрими забезпечує узгодження соціально-групових, індивідуальних і суспільних інтересів.
Отже, держава являє собою організацію публічної влади, необхідну як для досягнення інтересів і потреб окремих станів (класів), так і для виконання загальних справ, що випливають із природи будь-якого суспільства.
Сутність держави - це внутрішній зміст її діяльності, що виражає єдність (спільність, солідарність) загально-соціальних і вузько-класових (соціально-групових) інтересів громадян. Будь-яка держава, поряд з вирішенням вузькокласових завдань, змушено виконує і загально-соціальні завдання ("загальні справи"), без яких не може функціонувати жодне суспільство. До загально-соціальних завдань належить забезпечення засобами транспорту і зв'язку, будівництво доріг, іригаційних споруд, боротьба з епідеміями, злочинністю тощо.
З моменту виникнення держави визначилися дві сторони її сутності:
класова - захист інтересів економічно панівного класу, здійснення організованого примусу;
загально-соціальна - захист інтересів усього суспільства, забезпечення суспільного блага, підтримка порядку, виконання інших загально-соціальних справ.
Співвідношення класової і загально-соціальної сутності держави не було завжди однаковим. До середини XIX ст. у більшості країн перевага була на боці організованого примусу, захисту інтересів економічно панівного класу. До речі, в СРСР у 30-50-х роках XX ст. офіційна доктрина також спиралася на розуміння держави як апарату класового панування. Із середини XIX ст. в деяких цивілізованих державах Заходу у зв'язку з розвитком громадянського суспільства зменшується частка класового (соціально-групового) змісту сутності держави, соціальні суперечності втрачають антагоністичний характер, усе більшого значення набуває її загально-соціальна сторона - завдання забезпечення суспільного блага, прав і свобод особи. У наші дні вона відіграє істотну роль у посткапіталістичних державах, де не стало чітко виражених класів, ліквідовано відчуження населення від засобів виробництва і результатів своєї праці, а також від політичної, державної влади.
Наприклад, Канада, Німеччина, Швеція, Швейцарія ілюструють збільшення обсягу соціальних справ, які виконує держава. Такий процес, хоч і повільно, відбувається і в постсоціалістичних державах, до яких належить Україна.
Зміст діяльності держави набув нових якостей: 1) держава стала на шлях подолання суспільних суперечностей не насильством і придушенням, а за допомогою досягнення суспільного компромісу, терпимості, злагоди, створення умов для розвитку громадянського суспільства; 2) держава у своїй діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї й інститути, як пріоритет природних невідчужуваних прав людини, поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність, дотримання прав меншості та ін.; 3) держава визнає рівність усіх форм власності, стабілізує економічне життя суспільства, забезпечує економічну свободу громадян і їх об'єднань; застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян, включаючи й тих, хто з об'єктивних обставин не може забезпечити своє існування власною працею; 4) на міжнародній арені держава проводить політику, що вимагає взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами, їх зближення (світова інтеграція).
Така держава в сучасних західних теоріях трактується як надкласова, що представляє інтереси всіх верств суспільства. Вона називається соціальною правовою державою, державою соціальної демократи. Сутність цієї держави не позбавлена класових інтересів - це виражається хоча б у тому, що соціальні групи ведуть боротьбу за політичну владу та її утримання. Проте класова сторона не настільки виражена, як в експлуататорських державах - рабовласницьких, феодальних, буржуазних.