- •1. Предмет теорії держави і права: поняття і загальна характеристика. Загальні та спеціальні методи у вивченні держави і права.
- •2. Сучасні проблеми розвитку предмету теорії держави і права. Функції теорії держави і права.
- •3. Сутність держави. Визначення поняття держави.
- •4. Основні ознаки держави: територіальність, суверенітет, публічна влада.
- •5. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •6. Типологія держав. Загальна характеристика формаційного підходу до типології держави.
- •7. Наукові концепції сучасної держави.
- •8. Поняття та структура форми держави
- •9. Механізм держави та державної влади: поняття та структура.
- •10. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади та держави.
- •11. Поняття державного апарату (орган держави, інститут держави). Основні принципи організації та діяльності державного апарату.
- •12. Єдність та розподіл державної влади, загальна характеристика основних гілок влади.
- •13. Поняття, сутність та об‘єктивний характер функцій держави. Внутрішні та зовнішні функції держави.
- •14. Форми і методи реалізації функцій держави
- •15. Поняття політичної системи суспільства. Місце та роль держави у політичній системі суспільства.
- •16. Типологія політичних систем.
- •17. Громадянське суспільство, політична система, держава: взаємозв'язок та взаємодія
- •18. Поняття, становлення та розвиток ідеї правової держави. Принципи правової держави.
- •19. Основні передумови формування та функціонування правової держави. Традиції та проблеми становлення української держави в сучасних умовах.
- •20. Функції української держави. Механізм української держави на сучасному етапі.
- •21. Тдп як суспільна наука та навчальна дисципліна.
- •22. Методологія тдп. Характеристика методів вивчення держави і права.
- •23. Функції науки тдп, її місце і роль в системі юридичних наук.
- •24. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- •25. Причини та закономірності виникнення держави
- •26. Основні теорії походження держави
- •27. Сутність та соціальне призначення держави. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади
- •28. Співвідношення держави та особистості
- •29. Характеристика історичних типів держави з точки зору формаційного підходу
- •30. Цивілізаційний підхід до держави: поняття, загальна характеристика
- •31.Особливості держав в рамках перехідного періоду.
- •32.Основні сучасні концепції держави:види та їх загальна характеристика.
- •33.Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •1.Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства.
- •2.Політичні партії в політичній системі суспільства.
- •35.Держава і громадські організації.
- •36.Правові форми взаємовідносин держави і громадського об’єднання.
- •1.Поняття і структура державного апарату.
- •2.Класифікація органів державної влади.
- •3.Основні принципи організації та діяльності державного апарату.
- •38. Загальна характеристика концепції поділу влади. Характеристика трьох гілок влади.
- •39. Система стримувань і противаг органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •40. Форма держави: поняття та класифікація.
- •41. Форма державного правління.
- •42. Форма державного устрою.
- •43. Державний режим: поняття та види.
- •44. Становлення та розвиток громадянського суспільства.
- •45. Політичне відчуження та форми його подолання в громадянському суспільстві.
- •46. Держава і народ в громадянському суспільстві
- •47. Народовладдя: поняття, ознаки. Організація та основні елементи народовладдя.
- •48. Поняття, ознаки, принципи і функції демократії. Форми та інститути демократії. Демократія і самоврядування.
- •49. Основні теорії демократії. Ознаки демократичної держави.
- •50. Історичний аспект формування правової і соціальної держави.
- •52. Західний шлях виникнення держави.
- •53. Поняття об‘єктивного юридичного права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Національне та міжнародне об‘єктивне юридичне право.
- •54. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу.
- •55. Основні теорії походження та сутності обєктивного юридичного права
- •56. Співвідношення об‘єктивного юридичного права з економікою та політикою. Взаємозв‘язок держави й об‘єктивного юридичного права.
- •57.Сутність права. Функції права. Соціальна цінність права
42. Форма державного устрою.
Державний устрій — це територіальна організація державної влади, поділ її на певні складові частини з метою найкращого управління суспільством, це взаємозв‘язок окремих складових частин держави між собою і її спільними вищими (центральними) державними органами.
За державним устроєм всі держави поділяють на прості і складні.
Проста унітарна держава — це така держава, складові частини якої не мають власного суверенітету і не можуть бути суб'єктами політичних міжнародних відносин. Наприклад, республіки Бєларусь, Польща, Болгарія. Є прості унітарні держави, які мають автономні утворення. До таких держав відносяться: Україна, Іспанія, Італія, Португалія.
Складні держави — це такі держави, які об'єднались (утворились) з окремих державних утворень, що мали всі ознаки держави, в тому числі і суверенітет, але певну частину своїх суверенних прав, як правило, добровільно передали вищим центральним органам союзної держави. Це, по суті, постійний чи тимчасовий союз суверенних держав. До складних держав належать федерація, конфедерація і імперія.
Федерація — це постійний союз окремих суверенних держав, які утворили єдину державу на добровільній основі і передали певну частину свого суверенітету (прав) центральним федеральним органам. Федерація відрізняється від інших державних утворень тим, що вона має єдину спільну територію, спільну конституцію і систему законодавства, єдиний уряд, спільні збройні сили, подвійне громадянство, єдину грошово-фінансову систему. (США, Російська Федерація)
Конфедерація — це такий союз держав, які добровільно об'єднались для досягнення певних спільних цілей в політичній, економічній і військових сферах. Суб'єкти конфедерації зберігають усі свої суверенні права держави. Вони не мають спільної території, конституції і єдиного законодавства, громадянства. Правовою основою конфедерації є союзний договір. Конфедерація не має єдиної податкової системи і бюджету і існує на внески її суб'єктів. Центральні конфедеративні органи приймають рішення за згодою всіх її суб'єктів.
Імперія — це така складна і велика держава, яка об'єднує інші держави або народи в результаті завоювань, колонізації та інших форм експансії.
43. Державний режим: поняття та види.
Державний режим — це система заснованих на нормах права методів, способів та прийомів здійснення державної влади.
Залежно від наявності та розвитку інститутів демократії державний режим поділяють на демократичний та антидемократичний.
Демократичний (гр. demokratia — влада народу) — це вид державного режиму, що характеризує такий порядок (стан) державного життя суспільства, при якому виконуються норми конституції та законів, реалізується принцип розподілу влади, державна влада здійснюється на основі рівної участі громадян, громадських організацій, партій в управлінні державою, котра гарантує дотримання їх прав і свобод відповідно до міжнародних стандартів прав людини.
Демократичний режим існує в наступних формах:
— ліберально-демократичний, заснований на системі гуманістичних принципів здійснення державної влади, визнанні свободи людини, її діяльності, забезпеченні рівності всіх перед законом;
— консервативно-демократичний, побудований на переважному застосуванні таких принципів державного управління, які склались історично, отримали закріплення у свідомості суспільства, є характерними саме для цієї держави, що не бажає перейти до нових форм і методів державного управління;
— радикально-демократичний, здійснюється шляхом постійного введення нових форм реаліції державної влади, використання рішучих заходів для підвищення ефективності державного управління.
Антидемократичний — це вид державного режиму, який характеризує такий порядок (стан) державно-політичного життя суспільства, за якого не реалізується принцип розподілу влади, певною мірою (повністю або частково) порушуються права громадян, забороняється діяльність політичних партій, інших об'єднань громадян, існує можливість політичних репресій.
Антидемократичний режим існує у таких формах:
— тоталітаризм (лат. totus — весь, цілий) — це режим, що характеризується відсутністю реальних прав і свобод громадян, всеохоплюючим репресивним примушенням громадян до виконання владної волі, яка не спирається на закон та контролює всі сфери суспільного життя; суворий контроль держави над усіма сферами суспільних відносин; нав'язування єдиної офіційної державної ідеології; відсутністю принципу розподілу влади та органів місцевого самоврядування; ігноруванням інтересів національних меншин; здійсненням диктатури однієї партії та забороною опозиції; монополії держави у сфері економіки, мілітарізація громадського життя;
— деспотія (від гр. despoteia — необмежена влада) — форма режиму, яка характеризується зосередженням в руках однієї особи (деспота) всієї повноти влади з одночасною її централізацією, відсутністю політичних свобод і жорстокими методами утиску прав та свобод людини і громадянина;
— авторитаризм (фр. autoritarisme; лат. — autoritas — цілковита влада, вплив, наказ) - це вид режиму, який характеризується значним зосередженням влади в руках однієї особи або групи осіб; безстроковим характером влади глави держави; звуженням політичних прав і свобод громадян та громадсько-політичних об'єднань, приниженням ролі представницьких органів влади; недопущенням політичної опозиції. Забезпечення існування авторитарного режиму здійснюють армія та каральні органи. Основний метод діяльності органів державної влади — командний
