- •1. Предмет теорії держави і права: поняття і загальна характеристика. Загальні та спеціальні методи у вивченні держави і права.
- •2. Сучасні проблеми розвитку предмету теорії держави і права. Функції теорії держави і права.
- •3. Сутність держави. Визначення поняття держави.
- •4. Основні ознаки держави: територіальність, суверенітет, публічна влада.
- •5. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •6. Типологія держав. Загальна характеристика формаційного підходу до типології держави.
- •7. Наукові концепції сучасної держави.
- •8. Поняття та структура форми держави
- •9. Механізм держави та державної влади: поняття та структура.
- •10. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади та держави.
- •11. Поняття державного апарату (орган держави, інститут держави). Основні принципи організації та діяльності державного апарату.
- •12. Єдність та розподіл державної влади, загальна характеристика основних гілок влади.
- •13. Поняття, сутність та об‘єктивний характер функцій держави. Внутрішні та зовнішні функції держави.
- •14. Форми і методи реалізації функцій держави
- •15. Поняття політичної системи суспільства. Місце та роль держави у політичній системі суспільства.
- •16. Типологія політичних систем.
- •17. Громадянське суспільство, політична система, держава: взаємозв'язок та взаємодія
- •18. Поняття, становлення та розвиток ідеї правової держави. Принципи правової держави.
- •19. Основні передумови формування та функціонування правової держави. Традиції та проблеми становлення української держави в сучасних умовах.
- •20. Функції української держави. Механізм української держави на сучасному етапі.
- •21. Тдп як суспільна наука та навчальна дисципліна.
- •22. Методологія тдп. Характеристика методів вивчення держави і права.
- •23. Функції науки тдп, її місце і роль в системі юридичних наук.
- •24. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- •25. Причини та закономірності виникнення держави
- •26. Основні теорії походження держави
- •27. Сутність та соціальне призначення держави. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади
- •28. Співвідношення держави та особистості
- •29. Характеристика історичних типів держави з точки зору формаційного підходу
- •30. Цивілізаційний підхід до держави: поняття, загальна характеристика
- •31.Особливості держав в рамках перехідного періоду.
- •32.Основні сучасні концепції держави:види та їх загальна характеристика.
- •33.Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •1.Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства.
- •2.Політичні партії в політичній системі суспільства.
- •35.Держава і громадські організації.
- •36.Правові форми взаємовідносин держави і громадського об’єднання.
- •1.Поняття і структура державного апарату.
- •2.Класифікація органів державної влади.
- •3.Основні принципи організації та діяльності державного апарату.
- •38. Загальна характеристика концепції поділу влади. Характеристика трьох гілок влади.
- •39. Система стримувань і противаг органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •40. Форма держави: поняття та класифікація.
- •41. Форма державного правління.
- •42. Форма державного устрою.
- •43. Державний режим: поняття та види.
- •44. Становлення та розвиток громадянського суспільства.
- •45. Політичне відчуження та форми його подолання в громадянському суспільстві.
- •46. Держава і народ в громадянському суспільстві
- •47. Народовладдя: поняття, ознаки. Організація та основні елементи народовладдя.
- •48. Поняття, ознаки, принципи і функції демократії. Форми та інститути демократії. Демократія і самоврядування.
- •49. Основні теорії демократії. Ознаки демократичної держави.
- •50. Історичний аспект формування правової і соціальної держави.
- •52. Західний шлях виникнення держави.
- •53. Поняття об‘єктивного юридичного права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Національне та міжнародне об‘єктивне юридичне право.
- •54. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу.
- •55. Основні теорії походження та сутності обєктивного юридичного права
- •56. Співвідношення об‘єктивного юридичного права з економікою та політикою. Взаємозв‘язок держави й об‘єктивного юридичного права.
- •57.Сутність права. Функції права. Соціальна цінність права
33.Місце і роль держави в політичній системі суспільства
Характер взаємодії держави і політичної системи - це важливий показник стану суспільства в цілому, а також виконання завдань та впровадження перспективних планів розвитку, які стосуються сучасного суспільства. Протилежність політичних поглядів призводить до конфліктного стану соціальних суб'єктів, дисбалансу в задоволенні життєво важливих потреб, що знаходять свій прояв у таких негативних формах як громадянська війна, революція, обмеження правового статусу людини, узурпація влади певною політичною силою тощо. Для запобігання та попередження таких ситуацій потрібен певний механізм узгодження взаємодії соціальних суб'єктів, що упорядкував би певним чином їх діяльність, використовуючи певні правові засоби впливу. Таким механізмом, здатним поєднати зусилля різних соціальних груп є держава з усіма характерними для неї ознаками.
Отже, незважаючи на визнання провідної ролі держави в організації суспільного життя, вона є одним із основних суб'єктів політичної системи, носієм політичної влади, про що і буде йти мова у цьому підрозділі.
34.
1.Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства.
2.Політичні партії в політичній системі суспільства.
1.Різні політичні явища, які відбуваються в суспільстві, тісно взаємопов'язані і складають цілісний соціальний організм, який має відносну самостійність. Його розвиток відбувається на основі об'єктивних закономірностей, але ж при цьому важливу роль відіграє суб'єктивний фактор, що виступає як система регулювання відносин між окремими елементами суспільства з приводу влади. Саме ці відносини та їх регулювання й становлять політичну систему, яка виступає головною силою, що забезпечує функціонування та розвиток політичного житія суспільства. Тому з'ясування сутності політичної системи суспільства, структури, функції, ролі та напрямів її розвитку є стрижнем політології. Сьогодні, коли в Україні, в суверенних країнах СНД, в країнах Східної і Центральної Європи відбуваються великі зміни, іде пошук нових шляхів соціально-політичного розвитку, питання реформування і зміни політичної системи набувають особливо важливого значення. Практичне значення цієї проблеми посилюється ще й тим, що нині в незалежній Україні активно формується власна нова політична система, і від рівня знань у іди сфері політичної науки значною мірою залежить майбутнє нашої держави.
2. На відміну від груп тиску, що впливають на політичні події, керівництво країни і громадську думку, політичні партії прагнуть опанувати владою безпосередньо. З огляду на політичні очікування і настрої певної частини населення вони програмно розробляють шляхи розвитку держави і суспільства, а в разі перемоги на виборах втілюють у життя політичну програму через свою більшість у парламенті, формування уряду, призначення на державні посади, ухвалення відповідних законів. Це дає можливість більшості (через парламент і уряд) здійснювати зовнішню і внутрішню політику держави. Як інститути громадянського суспільства, політичні партії є сполучною ланкою між народом і вищими органами влади держави; слугують елементом демократії; реалізують принцип політичного плюралізму. Місця в парламенті (депутати) і в уряді (члени), отримані в результаті перемоги партії на виборах, стають політичними посадами. Носії таких посад є не тільки державними, а й політичними службовцями. Правові статуси політичних партій відрізняються від інших громадських об'єднань, що виявляється в їх правах (висувати кандидатів на вибори до органів державної влади, агітувати за кандидатів, брати участь у нагляді за виборами на виборчих дільницях та у підбитті підсумків виборів тощо) і обов'язках (щорічно опубліковувати в загальнодержавному засобі масової інформації фінансовий звіт про доходи і видатки, а також звіт про майно політичної партії; подавати на вимогу контролюючих органів необхідні документи та пояснення тощо).
