31.Особливості держав в рамках перехідного періоду.

Специфіка перехідного періоду, не дає змоги зробити абсолютно однозначний розклад соціальної структури суспільства, оскільки вона дуже динамічна, знаходиться у фазі становлення, кристалізації. Можна говорити лише про найбільш загальні тенденції, основні, вісьові елементи цієї структури, пам'ятаючи, що їх контури об'єктивно знаходяться ще в досить розмитому стані, позбавлені чітких меж. Нинішній стан країни можна охарактеризувати як "слабке суспільство". Це поняття влучно відображає дійсний стан речей:

* аморфність, нерозвиненість, недиференційованість соціально-класової структури;

* розмитість, недостатню визначеність класових та корпоративних інтересів;

* відсутність чіткої самосвідомості в усіх елементах соціальної структури та суспільства в цілому;

* нерозвиненість політичних та організаційних структур, які б відображали й захищали інтереси відповідних верств населення, мобілізували їх на боротьбу за досягнення своїх цілей, тобто відсутність дійових політичних партій, їх лише формальне існування, незначна роль у політичному житті.

32.Основні сучасні концепції держави:види та їх загальна характеристика.

Сучасні концепції держави дуже різноманітні, що зумовлюється:

• складністю соціальної структури сучасного суспільства;

• історичними особливостями розвитку тих чи інших країн;

• різноманітністю методологічних підходів до певної проблеми;

• існуванням країн різного ступеня розвитку та ін.

Здебільшого в державі вбачають механізм забезпечення цілісності суспільства, вирішення загальних справ, соціального компромісу та загальної злагоди.

1. Представники теорії держави загального благоденства (перша половина XX ст. — Дж. Кейнс) вважають, що суспільство й держава вже позбулися або інтенсивно позбуваються класового характеру, а держава стає органом, що функціонує на благо всіх членів суспільства.

2. Теорія еліт (20—30-ті роки XX ст. — Г. Моска.В. Парето) ґрунтується на ідеї нездатності широких мас населення до управління державою. Тому політика — сфера боротьби двох протилежних груп: панівної меншості (еліти), що оволоділа державою, та підпорядкованої їй більшості (усе інше населення країни). Ця еліта утворюється шляхом висування індивідів, які досягли у своїй справі найбільших успіхів.

Демократію за цією теорією визначають як утопію, марево. Однією з течій теорії еліт є технократична доктрина, за якою вчені, технічні спеціалісти зосереджують у своїх руках не тільки виробничі та науково-дослідні функції, але й політичну владу. Отже, виникає нова суспільно-політична система — технократія.

3. Фашистські ідеї державності — це суміш різних положень, метою яких є виправдання, заохочення найнижчих людських інстинктів. Однією з головних складових фашистської теорії є расизм, що поділяє людей за біологічними та соціальними ознаками на декілька груп (рас), одна з яких проголошується істинним представником людського роду.

4. Концепція національної держави — головним у цій концепції є обґрунтування того, що основне призначення держави полягає в забезпеченні створення найсприятливіших умов для існування та розвитку певної нації.

5. Етатична концепція держави. Сутність етатизму полягає в обґрунтуванні необхідності максимального втручання держави в життя суспільства і кожної конкретної особи. Життя сучасного суспільства постійно ускладнюється, виникають і розвиваються нові взаємозв'язки як між його складовими, так і між окремими громадянами.

6. Анархістська концепція держави. Основна ідея анархізму полягає в необхідності створення суспільства, в якому, з одного боку, максимально обмежуються можливості втручання держави в повсякденне життя суспільства та особи, а з іншого — максимально підвищується роль населення в управлінні суспільними справами.