- •1. Предмет теорії держави і права: поняття і загальна характеристика. Загальні та спеціальні методи у вивченні держави і права.
- •2. Сучасні проблеми розвитку предмету теорії держави і права. Функції теорії держави і права.
- •3. Сутність держави. Визначення поняття держави.
- •4. Основні ознаки держави: територіальність, суверенітет, публічна влада.
- •5. Суверенітет держави і його співвідношення із суверенітетом народу і суверенітетом нації.
- •6. Типологія держав. Загальна характеристика формаційного підходу до типології держави.
- •7. Наукові концепції сучасної держави.
- •8. Поняття та структура форми держави
- •9. Механізм держави та державної влади: поняття та структура.
- •10. Поняття влади. Співвідношення політичної та державної влади, державної влади та держави.
- •11. Поняття державного апарату (орган держави, інститут держави). Основні принципи організації та діяльності державного апарату.
- •12. Єдність та розподіл державної влади, загальна характеристика основних гілок влади.
- •13. Поняття, сутність та об‘єктивний характер функцій держави. Внутрішні та зовнішні функції держави.
- •14. Форми і методи реалізації функцій держави
- •15. Поняття політичної системи суспільства. Місце та роль держави у політичній системі суспільства.
- •16. Типологія політичних систем.
- •17. Громадянське суспільство, політична система, держава: взаємозв'язок та взаємодія
- •18. Поняття, становлення та розвиток ідеї правової держави. Принципи правової держави.
- •19. Основні передумови формування та функціонування правової держави. Традиції та проблеми становлення української держави в сучасних умовах.
- •20. Функції української держави. Механізм української держави на сучасному етапі.
- •21. Тдп як суспільна наука та навчальна дисципліна.
- •22. Методологія тдп. Характеристика методів вивчення держави і права.
- •23. Функції науки тдп, її місце і роль в системі юридичних наук.
- •24. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної юридичної науки в Україні
- •25. Причини та закономірності виникнення держави
- •26. Основні теорії походження держави
- •27. Сутність та соціальне призначення держави. Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади
- •28. Співвідношення держави та особистості
- •29. Характеристика історичних типів держави з точки зору формаційного підходу
- •30. Цивілізаційний підхід до держави: поняття, загальна характеристика
- •31.Особливості держав в рамках перехідного періоду.
- •32.Основні сучасні концепції держави:види та їх загальна характеристика.
- •33.Місце і роль держави в політичній системі суспільства
- •1.Принципи функціонування та розвитку політичної системи суспільства.
- •2.Політичні партії в політичній системі суспільства.
- •35.Держава і громадські організації.
- •36.Правові форми взаємовідносин держави і громадського об’єднання.
- •1.Поняття і структура державного апарату.
- •2.Класифікація органів державної влади.
- •3.Основні принципи організації та діяльності державного апарату.
- •38. Загальна характеристика концепції поділу влади. Характеристика трьох гілок влади.
- •39. Система стримувань і противаг органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
- •40. Форма держави: поняття та класифікація.
- •41. Форма державного правління.
- •42. Форма державного устрою.
- •43. Державний режим: поняття та види.
- •44. Становлення та розвиток громадянського суспільства.
- •45. Політичне відчуження та форми його подолання в громадянському суспільстві.
- •46. Держава і народ в громадянському суспільстві
- •47. Народовладдя: поняття, ознаки. Організація та основні елементи народовладдя.
- •48. Поняття, ознаки, принципи і функції демократії. Форми та інститути демократії. Демократія і самоврядування.
- •49. Основні теорії демократії. Ознаки демократичної держави.
- •50. Історичний аспект формування правової і соціальної держави.
- •52. Західний шлях виникнення держави.
- •53. Поняття об‘єктивного юридичного права, його властивості, соціальна сутність і призначення. Національне та міжнародне об‘єктивне юридичне право.
- •54. Основні юридичні джерела формування права у різних народів світу.
- •55. Основні теорії походження та сутності обєктивного юридичного права
- •56. Співвідношення об‘єктивного юридичного права з економікою та політикою. Взаємозв‘язок держави й об‘єктивного юридичного права.
- •57.Сутність права. Функції права. Соціальна цінність права
1. Предмет теорії держави і права: поняття і загальна характеристика. Загальні та спеціальні методи у вивченні держави і права.
Теорія держави і права — це юридична наука, що вивчає державу і право, державно — правові явища в їх взаємозв'язку та взаємодії, система знань про найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права.
Предметом теорії держави і права є державно-правова дійсність, загальні та специфічні
об'єктивні закономірності її розвитку, на основі пізнання яких розробляються фундмментальні
проблеми, що мають методологічне значення для галузевих юридичних наук. В державно-
правових процесах можливі також і випадковості, оскільки держава і право як соціальні явища та
творіння людини не вільні від елементів хаосу, ірраціональності, дисбалансу.
Предмет теорії держави і права включає:
1) сутність і соціальне призначення державних і правових явищ;
2) закономірності та випадковості виникнення, функціонування та розвитку держави і
права;
3) систему понять і категорій, що використовуються в юриспруденції (право, держава,
їхня сутність, функції, форми; норми права, правовідносини, реалізація права, правопорядок
тощо);
4) правові принципи, аксіоми, презумпції, фікцїі, що були вироблені та використовуються
юридичною теорією ти практикою;
5) теоретичні моделі правотворчої, правозастосовчої та інтерпретаційної практики;
6) прогнози та практичні рекомендації щодо вдосконалення та розвитку права і держави.
Методологія теорії держави і права — це система принципів, підходів і методів наукового дослідження свого предмета, теоретичні засади їх використання при вивченні державноправових явищ.На відміну від предмета дослідження, який дає відповідь на питання, які саме проблеми вивчає та чи інша наука, метод розкриває, як саме, за допомогою яких прийомів, методів і на основі яких принципів відбувається це вивчення.
Методи теорії держави і права — це сукупність способів і прийомів дослідження державноправових явищ у процесі їх виникнення, розвитку і функціонування.
Залежно від сфери поширення і охоплення досліджуваних явищ, їх характеру і специфіки всі методи, що застосовуються в науці теорії держави і права, поділяються на три групи, а саме:
1) філософський метод;
2) загальнонаукові методи;
3) спеціальнонаукові методи.
За допомогою філософського методу держава і право розглядаються як в статиці (метафізика), так і в динаміці (діалектика).
Метафізика — вчення про найсуттєвіші принципи і першооснови буття, згідно якого всі явища і предмети розглядаються як вічні і незмінні, перебуваючи поза зв'язком та розвитком. Метафізика розглядає державу і право як вічні і незмінні інститути, які тісно пов'язані між собою та іншими суспільними явищами. З точки зору цього вчення держава і право існували, існують і будуть існувати незалежно від волі людини.
Діалектика — вчення про найбільш загальні закономірні зв'язки становлення, розвиток буття і пізнання.Існує діалектика природи і діалектика суспільного життя, яка являє собою вчення про закони розвитку суспільства. Різновидами діалектики є історичний матеріалізм (визнає матерію первинною, а свідомість вторинною) та ідеалізм (суб'єктивний — виникнення держави і права є результатом свідомої діяльності людини та об'єктивний — продуктом волі божественних сил).
До загальнонаукових методів належать:
Формально логічний — досліджує і вивчає державу і право за допомогою основних законів формальної логіки. Прийомами зазначеного методу є аналіз і синтез, індукція і дедукція, а також узагальнення, порівняння, аналогія, моделювання.
Аналіз — розкладання цілого на частини (наприклад, форму держави можна розподілити на форму державного правління, форму державного устрою та форму політичного режиму).
Синтез — складання частин у ціле (наприклад, із форми державного правління, державного устрою та політичного режиму можна визначити форму держави).
Дедукція — дає можливість на підставі знання про загальне зробити висновок про окреме (наприклад, досліджуючи певну галузь права можна з'ясувати особливості її окремих норм).
Індукція — дає можливість на підставі знання про окреме зробити висновок про загальне (наприклад, досліджуючи правові норми, що закріплюють форму державного правління, можна визначити, якою вона є — монархічною чи республіканською).
Конкретно історичний — досліджує і вивчає специфіку державноправового явища конкретного історичного періоду, допомагає прослідкувати динаміку його розвитку;
Соціологічний — спрямований на дослідження та вивчення причин і обставин впливу держави і права на соціальні явища. Цей метод завжди пов'язаний з дослідженням державноправової практики. Прийомами зазначеного методу є аналіз статистичних даних і різних документів, анкетування, опитування окремих груп населення, проведення соціальноправових експериментів, математична чи комп'ютерна обробка;
Статистичний — застосовується при дослідженні та вивченні кількісних і якісних змін у державноправовому житті та для опрацювання відповідних результатів у наукових і практичних цілях (наприклад, при вивченні стану законності і правопорядку, динаміки правопорушень тощо). Спеціальнонаукові методи використовуються для вирішення конкретних завдань у межах юриспруденції. До них належать:
Порівняльно правовий, який використовується для виявлення схожості та відмінностей між джерелами права в межах однієї або декількох правових систем, шляхом їх порівняння чи розрізнення за будьякою ознакою або властивістю;
