- •1. Характеристика основних видiв діяльності практичного психолога з молодшими школярами.
- •2.Особливості підготовчої стадії психоконсультативної роботи.
- •3.Особливості розвитку здібностей молодших школярів.
- •5. Особливості тестування як метода дитячої психодіагностики.
- •7.Характеристика основних принципів психоконсультування.
- •8.Характеристика вимог до психоконсльтанта.
- •9.Малюнок сім’ї як метод дослідження сімейних відносин.
- •11. Психологічні особливості групових форм психоконсультативної роботи
- •12.Сутність основних понять психоконсультування: мета, предмет і завдання
- •13.Сутність прогнозу як компонента діагнозу.
- •14.Характеристика методів психодіагностики емоційного розвитку молодшого школяра.
- •15.Загальна характеристика тестів інтелекту.
- •16.Характеристика видів психоконсультативної роботи з батьками.
- •17.Характеристика основних принципів психодіагностики.
- •18.Характеристика методів дослідження стосунків у дитячому колективі.
- •19.Сутність процесу психоконсультативної роботи: основні фази та їх особливості.
- •20.Характеристика дитячих психотравм як предмета психологічного консультування.
- •21. Етичний кодекс практичного психолога та основні його складові в контексті психоконсультативної роботи.
- •22. Характеристика особистісних якостей психоконсультанта.
- •23. Характеристика методів психодіагностики пізнавальних процесів у молодшого школяра.
- •24. Діагностика психологічної готовності дитини до шкільного навчання
- •25. Особливості консультативної бесіди як основної технології психоконсультативної роботи.
1. Характеристика основних видiв діяльності практичного психолога з молодшими школярами.
З перших же днів перебування першокласників у школі психолог стикається з масою проблем, від успішного вирішення яких залежить благополуччя учнів. В якості основних, які доводиться вирішувати шкільного психолога разом з учителем, можна назвати такі: індивідуальний підхід до учнів; адаптація кожної дитини до школи; труднощі в спілкуванні вчителя з учнем; складності, що виникають у дитини при спілкуванні з однолітками в колективі; розвиток пізнавальних і навчальних інтересів учнів; шкільна успішність. [2]
Психологічна служба в школі є основною ланкою організуючим психологічний супровід суб'єктів освітнього процесу.
Цілі і завдання психологічної служби можна визначити відповідно до «Положення про службу практичної психології в системі Міністерства освіти Російської Федерації».
Цілями служби є:
- Сприяння адміністрації та педагогічним колективам освітніх закладів усіх типів у створенні соціальної ситуації розвитку, якавідповідає індивідуальності учнів, вихованців і забезпечує психологічні умови для охорони здоров'я та розвитку особистості учнів, вихованців, їх батьків (законних представників), педагогічних працівників та інших учасників освітнього процесу;
- Сприяння в придбанні учнями, вихованцями освітніх установ психологічних знань, умінь і навичок, необхідних для отримання професії, розвитку кар'єри, досягнення успіху в житті;
- Надання допомоги учням, вихованцям освітніх установ у визначенні своїх можливостей, виходячи з здібностей, нахилів, інтересів,стану здоров'я;
- Сприяння педагогічним працівникам, батькам (законним представникам) у вихованні учнів, вихованців, а також у формуванні у них принципів взаємодопомоги, толерантності, милосердя, відповідальності і впевненості в собі, здатності до активної соціальної взаємодії не обмежує прав та свобод іншої особистості. [5,15,21]
Завдання психологічної служби:
- Психологічний аналіз соціальної ситуації розвитку в освітніх установах, виявлення основних проблем і визначення причин їх виникнення, шляхів і засобів їх вирішення;
- Сприяння особистісному й інтелектуальному розвитку учнів, вихованців на кожному віковому етапі розвитку особистості;
- Формування у учнів, вихованців здатності до самовизначення і саморозвитку;
- Сприяння педагогічному колективу у гармонізації соціально-психологічного клімату в освітніх установах;
- Психологічне забезпечення освітніх програм з метою адаптації їх змісту і способів освоєння до інтелектуальних і особистіснимможливостям і особливостям учнів, вихованців;
- Профілактика і подолання відхилень у соціальному і психологічному здоров'ї, а також розвитку учнів, вихованців;
- Участь в комплексної психолого-педагогічної експертизи професійної діяльності фахівців освітніх установ, освітніх програм і проектів, навчально-методичних посібників, що проводиться за ініціативою органів управління освітою чи окремих освітніх установ;
- Участь спільно з органами управління освітою та педагогічними колективами освітніх установ у підготовці та створенні психолого-педагогічних умов наступності в процесі безперервної освіти;
- Сприяння поширенню та впровадженню у практику освітніх установ досягнень в галузі вітчизняної та зарубіжної психології;
- Сприяння в забезпеченні діяльності педагогічних працівників освітніх установ науково-методичними матеріалами і розробками в області психології. [17,29,35]
Основними функціями роботи психолога в школі є:
- Гностична, яка включає вивчення специфічних особливостей діяльності освітян та їхніх вихованців у даній установі в тій мірі, в якій вони детермінують їхню психіку і пред'являють до них певні вимоги, а також вивчення ряду психофізіологічних, індивідуально-психологічних та особистісних особливостей викладачів, співробітників, учнів , їх соціального статусу, особливостей міжособистісних відносин як у колективах педагогів, так і в групах учнів. Підсумок цієї роботи - детальна психологічна характеристика особистості викладача, співробітника, вихованця, складання психологічних паспортів, дозволяють намітити і здійснити корекційні психотерапевтичні заходи;
- Конструктивно-просвітня, яка включає роботу з профілактики та попередження конфліктів, викликаних психологічними причинами; повідомлення викладачам, і вихователям основних відомостей з соціальної психології, формування прийомів і навичок спілкування, планування досліджень та профілактичних заходів; моделювання індивідуальних програм розвитку. [22,29 , 36]
Дана функція може здійснюватися у формі консультацій, що вселяють впливів, просвітницьких та психотерапевтичних бесід з різними контингентами. Реалізувати психолого-педагогічний вплив на учнів можна через педагогів, вихователів і наставників, які безпосередньо займаються з групами учнів, працюючи з ними на постійно діючому семінарі;
- Консультаційна, що включає пояснення і психологічну інтерпретацію окремих станів, настроїв викладачів та вихованців або особливості їх поведінки у професійній діяльності та сімейного життя;
- Виховна, яка включає вибір і здійснення заходів, спрямованих на морально-вольове виховання учнів, формування в них певних особистісних якостей, вплив на соціальний статус окремих особистостей, організацію адекватних міжособистісних відносин у педагогічних колективах і групах учнів;
- Психопрофілактична та психотерапевтична, що включає діагностику, психотерапію та психопрофилактику невротичних станів, попередження труднощів в інтелектуальному і особистісному розвитку, організацію відновлювальних заходів, а також здійснення заходів з управління психічним станом (навчання психічної саморегуляції, формування впевненості у своїх силах, розвиток творчих потенцій, вироблення навичок мобілізації в стресі і т. д.);
- Методична, що включає всю роботу зі створення нових і адаптації старих методів навчання і виховання, а також розробку нових методів діагностики та психопрофілактики як для потреб даної установи, так і для запитів інших установ району, що не мають подібної служби. [6,15,33 ]
Робота шкільного психолога традиційно організовується за такими напрямками:
· Діагностична робота;
· Корекційно-розвиваюча робота;
· Консультативно-просвітницька робота.
I. Діагностична робота. Найчастіше у дирекції школи та вчителів виникає уявлення, що робота психолога з дитиною включає в себе тільки тестування, тоді як діагностика - прикладна форма діяльності шкільного психолога. Виникає кілька проблем, пов'язаних з діагностичною роботою психолога в школі: що робити з результатами тестування, як привести методики у відповідність з конкретними навчальними проблемами. Методи діагностики повинні бути ще й розвиваючими, використовуватися як розвиваючі.
Умови діагностики дітей у школі ставлять вимогою економічність процедури, яка повинна бути короткою, щоб не втомлювати дитини і не займати багато часу від шкільних занять, повинна бути багатофункціональною, одночасно служачи засобом діагностики, так і розвитку психічних функцій, давати якомога більше інформації про стан та перспективи розвитку дитини. Результати діагностики повинні давати можливість судити про причини труднощів дитини і створювати умови подолання їх, прогнозувати особливості розвитку дитини, тоді як більшість методик дозволяють тільки констатувати наявність чого-небудь. [6,17,28]
Цілі діагностики:
- Складання соціально-психологічного портрета школяра,
- Визначення шляхів надання допомоги "важким" школярам;
- Вибір засобів і форм психологічного супроводу;
Виділяють три види прикладної психодіагностики в умовах школи:
- Діагностичний мінімум,
- Диференціація норми та патології (інтелекту),
-Поглиблена психодіагностика особистості "по запиту" (індивідуальна).
Діагностичний мінімум дозволяє відокремити "проблемних" дітей, проводити лонгітюдние дослідження розвитку дітей.Діагностичний мінімум проводиться як плановий захід і в основному спирається на експертні опитування педагогів і батьків, і мінімально зачіпає дітей. Цілі проведення діагностичного обстеження дітей:
а) Виявлення дітей з низьким рівнем розвитку, для яких неможливо організувати навчання в стандартній школі.
б) Виявлення дітей, що потребують спеціальної психолого-педагогічної чи соціальної допомоги, дітей з частковим порушенням когнітивних процесів. Для таких дітей необхідно проводити корекційні заняття (педагогічна занедбаність, проблеми соціально-педагогічної адаптації, порушення емоційно-вольової сфери тощо).
в) Виявлення дітей з особливостями розвитку, з метою профілактики можливих труднощів. Поглиблене діагностичне обстеження включає в себе наступні напрямки:
- Диференціювання норми і патології,
- Вивчення особливостей пізнавальної сфери в межах вікової норми,
- Вивчення зони і змісту конфлікту. [2,21,29,33]
II. Психокорекційна та розвиваюча робота
а) Розвиваюча робота - створення соціально-психологічних умов для цілісного психологічного розвитку (для психологічно"благополучних" школярів).
б) Корекційна робота - рішення конкретних проблем навчання, поведінки (для психологічно "неблагополучних" школярів).
Діагностика, проведена психологом як плановий захід або за запитом педагогів і батьків, служить основою для визначення напрямку корекційно-розвивальної роботи.
Корекційно-розвиваюча робота - цілісна дія на особистість дитини, процес впливу на всі сторони особистості, яка спирається на
- Добровільність участі дитини в психокорекційної роботи (згода батьків для дітей до 5-6 класів),
- Врахування особливостей соціально-культурного середовища, індивідуальних особливостей і потреб,
- Послідовність і спадкоємність форм і методів роботи.
Розвиваюча робота - орієнтована на пізнавальну, соціально-особистісну, емоційну сфери психічного життя дитини.
Форми розвиваючої роботи: організація розвивального середовища, тренінг, навчальні зустрічі з психологом, психологічнітехнології на навчальних заняттях та позашкільних зустрічах; навчальна психодіагностика - самопізнання.
б) Психокорекційна робота проходить як групова та індивідуальна робота, спирається на набір корекційних програм, розроблених з урахуванням віку і проблем дітей. [8,26,30,
III. Консультування і освіта школярів. Просвітництво проводиться як відповідь на певний запит з урахуванням вікових потреб, цінностей, рівня розвитку, реальної груповій ситуації школярів. Консультування в основному орієнтовано на старшокласників і проводиться як за запитом школяра, так і по запиту батьків при обов'язковому виконанні вимоги добровільності та конфіденційності.Консультування проводиться як індивідуальна робота зі школярами та найчастіше по наступному колу питань:
- Труднощі у навчанні, спілкуванні, психологічному самопочутті;
- Навчання підлітків навичкам самопізнання та самоаналізу;
- Надання психологічної допомоги та підтримки школярам у складних ситуаціях.
Зрідка консультування починається з ініціативи психолога чи педагога, при цьому психолога складніше вийти на контакт з підлітком. [5,21.29,33]
Таким чином можна зробити висновок про те, що шкільний психолог грає величезну роль в житті молодших школярів. Завдяки його діяльності діти отримують необхідну їм допомогу в подоланні проблем не тільки навчання в школі та адаптації до нового середовища, але і в труднощах особистого характеру.
