Екзаменаційний білет №2

1. Індивідуальна мінливість форми та будови тіла людини.

Типи будови тіла. Їх характеристика.

Астенічний тип — високий (рідше середній) зріст, видовжена грудна клітка з гострим підгруднинним кутом, довга шия, вузькі плечі, відносно довгі кінцівки, ніжна тонка бліда шкіра, слабко розвинута підшкірна клітковина. Серце невеликих розмірів, легені видовжені, кишки короткі, тиск крові знижений; переважають процеси дисиміляції. Гіперстенічний (пікнічний) тип — риси в цілому прямо протилежні попередньому: зріст середній або нижчий за середній, тіло масивне, багате жировідкладення (схильність до повноти), порівняно короткі кінцівки, короткі грудна клітка й шия, великий живіт, велике серце, довгі кишки, схильність до підвищеного тиску; переважають процеси асиміляції. Нормостенічному типу властива пропорційна гармонійна будова тіла, добре розвинуті у більшості випадків кісткова і м'язова тканини. Вважається, що нормостенічний тип займає середнє положення між астенічним і гіперстенічним типами.

2. З’єднання кісток вільної нижньої кінцівки. (Билет №1,2 )

Гомілковостопний суглоб.

 Утворений гомілковостопний суглоб чотирма основними кістками:

• малогомілкової;

• великогомілкової;

• п’яткової;

• таранної.

З’єднання кісток предплюсни, плюсни, та флангів пальців.(НЕТУ)

3. Периферійна нервова система. Вегетативна частина. (Билет №1)

Симпатичний відділ.

Центри симпатичної нервової системи знаходяться в бокових рогах грудного і поперекового відділів спинного мозку. Вони підпорядковуються вище стоячим центрам симпатичної нервової системи — гіпоталамусу, стовбуру головного мозку і ретикулярній формації. Симпатичні ганглії (вузли) посилають свої волокна до розміщених по обидва боки хребта скупчень нервових клітин — паравертебральних гангліїїв. Ці паравертебральні гангліїї зв'язуючись між собою міжвузловими гілками (rr. ineterganglionares) утворюють симпатичний стовбур (truncus sympathicus). Правий і лівий симпатичні стовбури простягаються від основи черепа до верхівки куприка.

Екзаменаційний білет №3

1. Історія розвитку наукової описувальної анатомії. Представники анатомічних шкіл Х – ХІХ ст. Їх вклад в анатомію.(НЕТУ)

2. Будова та розвиток м’язів.

Класифікація та допоміжний апарат м’язів.

До допоміжним апаратам м’язів відносяться фасції, міжм’язові перегородки, синовіальні піхви і сумки, фіброзні канали, сесамоподібні кістки і блоки.

3. Органи внутрішньої секреції.

Залози внутрішньої секреції утворюють єдину систему, в якій зміна діяльності одного компонента викликає зміну діяльності іншого. Деякі залози внутрішньої секреції виконують тільки ендокринну функцію (гіпофіз, щитовидна залоза, паращитовидної залози, наднирники). У ряді випадків ендокринна функція поєднується з екзо-Кріно або з іншими функціями, що характерно для тимуса, підшлункової залози, яєчника, сім'яників, нирок, плаценти та ін.

Шишкоподібна залоза.

Шишкоподібна залоза (синонім шишкоподібне тіло, епіфіз) - невелике, довжиною близько 1 см, освіта еліпсоїдної форми, розташована в головному мозку між верхніми горбами четверохолмия

Гормони шишковидного тіла чинять гальмівний вплив на розвиток статевих залоз та їх секрецію, а також на продукцію деяких гормонів кори надниркових залоз (наприклад, альдостерону)

Гіпофіз.

Гіпо́фіз (лат. hypophysis, синонім — нижній придаток мозку) — залоза внутрішньої секреції, масою всього 0.5-0.6 г, розміщена в головному мозку в гіпофізарній ямці турецького сідла клиновидної кістки черепа. Гіпофіз відноситься до центральних органів ендокринної системи і до проміжного мозку.

• Передньої долі (аденогіпофіз), що здатна посилювати чи послаблювати синтез гормонів, які діють на інші залози, та виробляє сім власних гормонів (соматотропний гормон, тиреотропний гормон,фолікулостимулюючий гормон, лютеотропний гормон, лютеїнізуючий гормон, лактогенний гормон іадренокортикотропний гормон);

• Задньої долі (нейрогіпофіз), де накопичуються два гормони, що синтезуються гіпоталамусом окситоцин івазопресин;

• Середньої долі, яка виробляє меланофорний гормон, що сприяє синтезу меланіну.