9.Умови розвитку культури українських земель у литовсько – руську та польсько – литовську добу. Розвиток української мови та полемічної літератури.

Розвиток шкіл:

В XVI ст. стали поширеними школи при церквах та монастирях. Вчителем був дяк – часто єдина письменна людина на селі. Мовою навчання була латинська. У протестантських та католицьких школах навчали історії, географії, космографії, природознавства. Величезну роль відіграла в цьому відношенні діяльність князя Костянтина Острозького, що наснував багато шкіл по різних містах Волині. Вплив гуманізму відбився на збільшенні інтересу до природничих наук, математики, астрономії

Друкарство. В 1577 році К. Острозький заснував друкарню в Острозі. Історія друкарства України тісно пов'язана з життям диякона Івана Федоровича.

Література та письменство.

Перше місце серед літературних творів ХУ-ХУІ ст. належить творам церковним

Найбільше значення мали впливи ренесансу, а головно реформації, які впали в Україні на вже підготовлений ґрунт: на прагнення мати Святе Письмо рідною мовою.

Головне місце в літературі богословського характеру мас полеміка, яка розпалилася після Берестейської унії.

10.Розвиток освіти. Братські школи. Острозька академія. Утворення Києво-Могилянської академії. Вчені українці, що працювали за кордоном (Юрій Дрогобич, Павло Процелер (Русин), Станіслав Оріховський (Роксолан).

В освічених колах українців визрівало переконання в необхідності розвивати писемність, організовувати українські школи і друкарні, створювати підручники тощо.

Братства - релігійно-національні товариства, що їх створювали при церковних парафіях члени ремісничих та цехових організацій по містах України в 15-17 ст., продовжуючи традицію середньовічних релігійних братств Західної та Східної Європи.Були створені з метою піднесення освіти. З кінця 16 ст. братства розгорнули культурно-освітню працю, відкриваючи школи, бібліотеки і друкарні. Найвідомішими були: Львівська , Віленська , Мінська , Дубнівська , Замостівська , Брестська , Київська, Луцька, Полоцька, Могилівська, Кам’янець – Подільська, Вінницька та інші.

1576 році за ініціативи та фінансування князя Василя-Костянтина Острозького виникає перша в Східній Європі школа вищого типу, Острозька академія. Це була греко-слов'яно-латинська школа, де спудеї опановували сім вільних наук (граматику, риторику, діалектику, арифметику, геометрію, музику, астрономію), а також вищі науки: філософію, богослів'я і медицину. З Острогом пов'язане ще й виникнення однієї з перших у східнослов'янські Європі постійно діючих друкарень.

У 17-18 ст. величезний вплив на розвиток освіти в Україні та Росії мав Києво-Могилянський колегіум, створений Київським митрополитом П.Могилою у 1632 р

Києво-Могилянський колегіум було перетворено в Академію. Вона забезпечувала європейську академічну освіту. Дослідник вважають саме її першим вищим навчальним закладом в Україні та Росії.

Юрій Дрогобич — перший вітчизняний автор друкованої книги. Його наукова діяльність була відомою в багатьох країнах Європи, його праці зберігаються в бібліотеках та архівах Франції, Німеччини, Італії, Польщі. Інший славетний український поет-гуманіст, педагог — Павло Процелер (Русин). До видатних українських гуманістів належить і Станіслав Оріховський-Роксолан. Зачинателі української гуманістичної культури Юрій Дрогобич, Павло Русин з Кросна, Станіслав Оріховський, Григорій Чуй та інші.