2. Найбільш оптимальні морфологічні засоби для радіоновин

Описуйте новину переважно іменниками та дієсловами – це найсильніші слова. Звільняйтеся від надміру прикметників і прислівників, уживайте лише найнеобхідніші з них,оскільки іменники несуть основне змістовне навантаження у реченні, а тому їх і ставлять на перше місце в реченні. Дієслова надають повідомленню динаміки, наснажують текст енергією, віддзеркалюють рух життя, висвітлюють події й суспільні процеси. Дієслова є найефективнішою частиною мови у лексичному вжитку інформаційної служби. Багато журналістів вважає, що таємниця успішної підготовки інформаційних випусків полягає саме у широкому використанні дієслів.

Прикметники к часто затуманюють зміст. Надмір прикметників, прислівників та інших слів групи епітетів відволікає від головного, розпорошує увагу. Тому будуйте повідомлення в основному з іменників і дієслів – це найсильніші слова. Трапляється багато слів, які ми звикли говорити автоматично і без яких легко обійтися. Наприклад: місто Київ, планування наперед, падати вниз, великий за розміром і т.д.

Варто уникати й абстрактних іменників та пасивних дієслів, а перевагу надавати варто дієсловам активного стану. Отже, дієслова добре працюють лише тоді, коли ви вживаєте їх в активному стані. Активний стан приводить все в рух, позбавляє опис статичності, робить текст динамічним, дає змогу показати подію, явище чи процес у розвитку. Активні дієслова задають тон вашій оповіді. Особливо ефективні такі дієслова у перших вступних фразах пові­домлення.

Зверніть увагу, в усіх випадках, коли об’єкт новини перетворюється на підмет, а дієслово вжито в активної стані – фраза стає динамічнішою, легше сприймається на слух. Через те при викладі новин інформаційна служба радить писати: «не будинки споруджуються», а «спороджують будинки».

Часові категорії повідомлення. Залежно від ситуації викладайте новину в теперішньому, минулому або майбутньому часі. Теперішній час, звичайно, найбільше відповідає потребам інформаційної служби, яка прагне до негайного поширення новин, до розповіді про події в момент їх виникнення або розвитку. Через те смислові рамки слова «сьогодні» для випусків новин часто стають занадто вузькими. Це трапляється у тих випадках, коли інформаційна служба уважно стежить за розвитком подій і по кілька разів на день спові­щає про їх перебіг. За цих обставин вона виходить за межі слова «сьогодні» і говорить: «у цю хвилину», «зараз коди ви слухаєте цей випуск», «щойно», «годину тому» тощо. Така оперативність імпонує слухачам, оскільки в них створюється враження, що вони йдуть в ногу з життям. Фраза «президент говорить» сильніше виражає елемент оперативності, ніж «президент сказав». Але якщо «президент зробив заяву вчора», зрозуміло, має бути викладеним у минулому часі.

Дехто з журналістів вважає, що про події взагалі треба розповідати лише в минулому часі, оскільки він страхує від помилок. Коли подія ще не завершилася і не виключена можливість її раптового повороту. З їхнього погляду, випуск новин у минулому часі стає схожим на збірку оповідань, а письменники якраз і пишуть у минулому часі. Практика, однак, не дає підстав до категоричного висновку проте, якій із цих двох категорій віддати перевагу. Послухайте перший-ліпший випуск новин і ви скоро помітите, що про події журналісти розповідають і в теперішньому, і в минулому часі. А інші й одразу в двох часових категоріях.

Майбутній час і теперішній час у значенні майбутнього допомагають зосередити увагу на наступних важливих подіях і, можливо, навіть трохи заінтригувати слухачів, змусити їх чекати на подію. Така доподієва інформація має свої плюси, оскільки вона заздалегідь основи першої версії, викласти яку слухачам ми всі прагнемо.

Займенники. Займенники інформаційна служба радить вживати обережно –лише тоді, коли є повна ясність, кого або чого вони стосуються. Плутанина починається тоді, коли у слухача виникають сумніви стосовно нього або чого вжито займенник. Ось як, наприклад, анонсувалось одне з повідомлень у ранковій інформаційній програмі:

«Позов народного депутата Віктора Пинзеника до Національного банку Арбітражний суд відхилив, оскільки той підпорядкований Верховній Раді»

Числівники та правила їхнього озвучування. Існує дві основні проблеми щодо вживання цифр у радіоновинах: Як писати цифри, щоб не вводити в оману диктора? та Як подавати цифри слухачам, щоб не заплутувати їх?

Для диктора інформаційна служба рекомендує писати цифри так:

1. цифри від 1 до 10 пишіть словами;

2. цифри від 10 до 99 пишіть цифрами, крім одинадцять;

3. для цифр понад 999 використовуйте комбінації цифр і слів. Наприклад, 999081 слід писати як 999 тисяч 81;

4. пишіть «одна тисяча», а не просто «тисяча»;

5. вказуйте вік цифрами і ставте їх перед прізвищем: Наприклад: 20-річний Віктор Стогній;

6. використовуйте цифри для дат та адрес: 25-те квітня; вулиця Хрещатик, 26/1;

7. пишіть дроби так: одна-друга, одна-четверта, це краще ніж 1/2 або 1/4. Телефон через дефіс: 225-51-35;

8. краще писати відсотки, ніж %;

9. якщо речення починається з якої-небудь цифри, краще писати її словом.

Для слухачів цифри рекомендується подавати дещо по-іншому:.