- •Радіо в медіасистемі. Історичні етапи становлення радіо
- •Функції сучасного радіомовлення:
- •Характерні риси слухового комунікаційного каналу, особливості ефірного мовлення
- •Радіо як технічний посередник комунікації: переваги та недоліки радіо щодо інших медіа
- •Принципи та шляхи поширення радіосигналу. Види радіостанцій та їхні класифікаційні ознаки
- •За формою власності всі радіостанції України можна поділити на:
- •За способом поширення сигналу та діапазоном мовлення радіостанції поділяють на:
- •За типом і форматом мовлення радіостанції класифікують на:
- •За способом трансляції програмного продукту (способом виробництва радіопрограм) радіостанції класифікують на:
- •За територіальним принципом радіостанції поділяються на:
- •Типи радіомереж
- •Мова і стиль радіоповідомлень
- •Загальні риси мови радіо. Вимоги до радіоматеріалів
- •Найбільш оптимальні морфологічні засоби для радіоновин
- •Уникайте довгого переліку цифр, слухач все одно їх не запам’ятає.
- •Представлення дійових осіб слухачам. Повтори в тексті. Зверненість до аудиторії
- •Радіофонія повідомлення
- •Синтаксис мови радіо. Використання «чужого мовлення» в радіоефірі
- •1. Інтонаційна виразність радіомовлення: використання тону, ритму, мелодики, темпу мовлення, тембру, пауз та логічного й фразового наголосу при озвучуванні радіоматеріалів
- •Монтаж. Поняття про радіомонтаж. Функції радіомонтажу
- •Звукові ефекти, які найчастіше застосовують на радіо (реверберація, «голосовий грим», прийом «відлуння» (ехо), звукова мізансцена тощо)
- •Галузеві норми редагування радіопередач
- •Вимоги до новин на радіо
- •Чинники, що підвищують цікавість новин
- •Джерела інформації в радіожурналістиці
- •Техніка проведення звукозапису при збиранні новин
- •Основний технологічний принцип викладу новин
- •Повідомлення про відкриття нового універсаму в Сумах Подробиці, що роз’яснюють новину Менш важливу подробиці до тієї самої новини
- •Виклад подробиць
- •Посилання на джерело інформації
- •Кінцівка повідомлення
- •Виклад новин за допомогою цитування
- •Графічно метод цитатної побудови можна зобразити так:
- •Виклад новин за формулою Поля Байта
- •Виклад спеціальних типів новин: новини, що випереджають події
- •Виклад політичних новин на радіо
- •Виклад економічних новини на радіо
- •Мистецькі та релігійні новини на радіо т
- •Висвітлення спортивних радіоновин
Посилання на джерело інформації
Описуючи новину, автор має вказати джерело, з якого вона стала йому відомою - хто сказав, розповів, де про це написано тощо. Посилання на джерело інформації він може поставити в будь-яку частину повідомлення. Ось приклади, коли джерело інформації відкривав повідомлення:
«За повідомленням головного ендокринолога міськздороввідділу Приступенка, за останні п’ять років у Києві в два рази зросла кількість захворювань на рак щитовидної залози».
Значно частіше, проте, посилання на джерело інформації наводяться після першої фрази, у якій викладено новину, наприклад:
Працівники колишньої Київської шкіргалантерейної фабрики стали власниками першого народного підприємства в Україні. Про це повідомляв газета «Вечірній Київ», колектив журналістів якої, до речі, створив першу незалежну газету України.
Посилання на джерело інформації може подаватися й наприкінці повідомлення. Для прикладу пошлемося на коротке повідомлення із ранкового випуску за 2 серпня 1990 р., яке, як згодом виявилося, знаменувало собою початок нового крупномасштабного конфлікту на Близькому Сході.
Сьогодні о другій годині ночі іракські війська перейшли в кількох місцях північний кордон Кувейте і захопили деякі позиції.
У заяві Міністерства оборони Кувейте з цього приводу висловлюється жаль, що Ірак вдався до воєнної сили замість діалогу між двома арабськими країнами. Міністерство розцінюй дії Іраку як пряму агресію проти своєї держави і вимагає від Іраку негайно повернути свої війська на іракську територію.
...Короткі телеграми, які надходили до редакції протягом ночі, ’ були надто лаконічними, щоб за ними можна було з певністю судити - що ж там сталося насправді: прикордонний конфлікт чи почалася війна. Повірити в це було важко. Адже напередодні Ірак запевняв, що він ніколи не застосує зброю проти своїх арабських братів. 1 все ж…
Тому до сказаного черговий редактор додав фразу, яка відтинала можливі звинувачення у поширенні неперевірених чуток. Повідомлення закінчувалося так: «Повідомлення про початок наступу Іракських військ передало інформаційне агентство ТАРС, яке, в свою чергу, посилається на повідомлення єгипетського інформаційного агентства МННА з Кувейте та американського агентства Ассошіейтед Прес із Дахрана /Саудівська Ааравія/».
Посилання на джерело інформації взагалі може бути відсутнім у повідомленні, якщо подія говорить сама за себе, а не стає відомою з газет, заяв, виступів ораторів тощо. Вказівка на джерело інформації, наприклад, зовсім не потрібна в тих випадках, коли мова йде про початок будівництва або пуск нового підприємства, випуск нової продукції, встановлення рекорду, приїзди й від’їзди офіційних делегацій, нагородження, офіційні прийоми тощо. Тут події очевидні, промовляють самі за себе й через те посилання на джерело інформації зайве, обтяжує виклад.
В усіх інших випадках посилання на джерело інформації є необхідним. Воно підносить достовірність повідомлення, робить його правдивішим. Причому, ступінь достовірності тим вищий, чим авторитетнішим в очах слухачів є . джерело інформації.
Слухачі мало вірять тим радіостанціям, які уподібнюються до пліткарів і так представляють джерела своєї поінформованості; «один робітник /матрос, селянин/ сказав...», «циркулюють чутки, що...», «в колах, наближених до уряду, вважають, що...», «з достовірних джерел нам стало відомо, що...». Це фальшивий стиль дезінформаторів. Ось приклад фальшивки, виготовленої за таким зразком: «За повідомленнями іноземних агентств /яких?/, Україна має намір продати ракетоносний крейсер «Варяг» Китаю».
На противагу цьому інформаційна служба Українського радіо завжди прагне вказати витоки новини, що запобігав появі звинувачень у плагіаті або авторстві неточної інформації. Вона також вимагає чітко вказувати, кому належить розголошувана думка, оцінка чи твердження, не приписувати опитуваному того, чого він не говорив. Виклад у цьому випадку ведеться від третьої особи. Думка журналіста при цьому залишається за межами викладу.
Посилаючись на джерело інформації, автор має уникати одноманітності в цитуванні авторитетів, до яких він звернувся, використовуючи для їх представлення різні варіанти: заявив сьогодні на прес-конференції Президент України; так вважає народний депутат ….;: від інформаційних агентств, прес-служб, державних і громадських організацій, на прес-конференціях, з газет, Важливим джерелом для них також є різноманітні засідання, наради, конференції, презентації, виставки, прем’єри, наукові заклади, заяви офіційних осіб тощо. Обізнаність інформаційної служби завжди прямо залежить від кількості та якості джерел інформації, які є доступними для неї,
І на закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних джерел завжди породжує різноманітні чутки та плітки, а іноді навіть стає причиною масової паніки.
