3. Посилання на джерело інформації

Описуючи новину, автор має вказати джерело, з якого вона ста­ла йому відомою - хто сказав, розповів, де про це написано тощо. Посилання на джерело інформації він може поставити в будь-яку час­тину повідомлення. Ось приклади, коли джерело інформації відкри­вав повідомлення:

«За повідомленням головного ендокринолога міськздороввідділу Приступенка, за останні п’ять років у Києві в два рази зросла кількість захворювань на рак щитовидної залози».

Значно частіше, проте, посилання на джерело інформації наво­дяться після першої фрази, у якій викладено новину, наприклад:

Працівники колишньої Київської шкіргалантерейної фабрики ста­ли власниками першого народного підприємства в Україні. Про це повідомляв газета «Вечірній Київ», колектив журналістів якої, до речі, створив першу незалежну газету України.

Посилання на джерело інформації може подаватися й наприкінці повідомлення. Для прикладу пошлемося на коротке повідомлення із ранкового випуску за 2 серпня 1990 р., яке, як згодом виявилося, знаменувало собою початок нового крупномасштабного конфлікту на Близькому Сході.

Сьогодні о другій годині ночі іракські війська перейшли в кі­лькох місцях північний кордон Кувейте і захопили деякі позиції.

У заяві Міністерства оборони Кувейте з цього приводу висловлюється жаль, що Ірак вдався до воєнної сили замість діалогу між дво­ма арабськими країнами. Міністерство розцінюй дії Іраку як пряму агресію проти своєї держави і вимагає від Іраку негайно повернути свої війська на іракську територію.

...Короткі телеграми, які надходили до редакції протягом ночі, ’ були надто лаконічними, щоб за ними можна було з певністю судити - що ж там сталося насправді: прикордонний конфлікт чи почалася вій­на. Повірити в це було важко. Адже напередодні Ірак запевняв, що він ніколи не застосує зброю проти своїх арабських братів. 1 все ж…

Тому до сказаного черговий редактор додав фразу, яка відтина­ла можливі звинувачення у поширенні неперевірених чуток. Повідом­лення закінчувалося так: «Повідомлення про початок наступу Іраксь­ких військ передало інформаційне агентство ТАРС, яке, в свою чер­гу, посилається на повідомлення єгипетського інформаційного агентства МННА з Кувейте та американського агентства Ассошіейтед Прес із Дахрана /Саудівська Ааравія/».

Посилання на джерело інформації взагалі може бути відсутнім у повідомленні, якщо подія говорить сама за себе, а не стає відо­мою з газет, заяв, виступів ораторів тощо. Вказівка на джерело інформації, наприклад, зовсім не потрібна в тих випадках, коли мова йде про початок будівництва або пуск нового підприємства, ви­пуск нової продукції, встановлення рекорду, приїзди й від’їзди офіційних делегацій, нагородження, офіційні прийоми тощо. Тут по­дії очевидні, промовляють самі за себе й через те посилання на джерело інформації зайве, обтяжує виклад.

В усіх інших випадках посилання на джерело інформації є необ­хідним. Воно підносить достовірність повідомлення, робить його правдивішим. Причому, ступінь достовірності тим вищий, чим авто­ритетнішим в очах слухачів є . джерело інформації.

Слухачі мало вірять тим радіостанціям, які уподібнюються до пліткарів і так представляють джерела своєї поінформованості; «один робітник /матрос, селянин/ сказав...», «циркулюють чутки, що...», «в колах, наближених до уряду, вважають, що...», «з дос­товірних джерел нам стало відомо, що...». Це фальшивий стиль де­зінформаторів. Ось приклад фальшивки, виготовленої за таким зраз­ком: «За повідомленнями іноземних агентств /яких?/, Україна має намір продати ракетоносний крейсер «Варяг» Китаю».

На противагу цьому інформаційна служба Українського радіо завжди прагне вказати витоки новини, що запобігав появі звинува­чень у плагіаті або авторстві неточної інформації. Вона також ви­магає чітко вказувати, кому належить розголошувана думка, оцінка чи твердження, не приписувати опитуваному того, чого він не гово­рив. Виклад у цьому випадку ведеться від третьої особи. Думка журналіста при цьому залишається за межами викладу.

Посилаючись на джерело інформації, автор має уникати однома­нітності в цитуванні авторитетів, до яких він звернувся, викорис­товуючи для їх представлення різні варіанти: заявив сьогодні на прес-конференції Президент України; так вважає народний депутат ….;: від інформаційних агентств, прес-служб, державних і громадських організацій, на прес-конференціях, з газет, Важливим джерелом для них також є різноманітні засідання, наради, конферен­ції, презентації, виставки, прем’єри, наукові заклади, заяви офі­ційних осіб тощо. Обізнаність інформаційної служби завжди прямо залежить від кількості та якості джерел інформації, які є доступни­ми для неї,

І на закінчення додамо, що нестача інформації із достовірних джерел завжди породжує різноманітні чутки та плітки, а іноді навіть стає причиною масової паніки.