1. Основний технологічний принцип викладу новин

Із самого початку слід зауважити, що не існує якогось єдиного методу викладу новин для передачі по радіо. Щоб пересвідчитись у цьому, досить послухати випуски кількох різних радіостанцій – українських і зарубіжних. Дуже скоро ви впевнитесь, що одну й ту саму новину можна описувати по-різному. Проте більшість повідом­лень, якщо прислухатись, все ж пишуться за одним і тим самим прин­ципом. Він полягав в максимальному наслідуванні структури усної розповіді новин.

Яка ж структура цієї розповіді і що означає викласти новину в манері усної розповіді?

Як свідчить практика усного неофіційного спілкування, розпо­відь новин люди завжди починають з головного – того, що може одразу виявитися цікавим і важливим для співрозмовника. Після цього вони переходять до викладу подробиць, а наприкінці можуть дати ще Й якусь оцінку чи тлумачення розказаному.

На підтвердження давайте згадаємо, що каже студент після ви­ходу з екзаменаційної аудиторії. Насамперед він повідомляв головне - оцінку і тим самим одразу задовольняв цікавість однокурсників. Далі йдуть подробиці: який номер білета дістався, які в ньому були запитання, як він готувався, які буди труднощі, що до­датково запитував викладач і т.п. Вичерпавши тему і задовольнивши інтерес товаришів, він вголос чи подумки може підбити підсумки: «Ну, тепер я з чистою совістю і легким серцем їду на канікули!”.

Саме так, у такій послідовності люди розповідають новини у тому випадку, коли вони були безпосередніми учасниками або очевид­цями події. Якщо ж новина стає їм відомою з інших джерел - розпо­віли на роботі, почув від знайомих, прочитав у газеті, побачив на виставці - в структуру усної розповіді вплітається ще один еле­мент: посилання на джерело інформації.

Загалом структура усної розповіді новини являє собою своєрідну композицію із чотирьох елементів: найважливішого і найцікавішого в новині; посилання на джерело інформації; викладу подробиць; можливих коментарів, висновків та узагальнень.

З урахуванням цих основних компонентів досвідчений репортер і будує своє повідомлення.

Такий спосіб викладу новин часто порівнюють а побудовою «пере­вернутої піраміди», в якій головне теж криється в першому абзаці, а розвиток подається в наступних. Робиться це з тією метою, щоб одразу к викласти суть новини, а потім подати подробиці а тенден­цією до зменшення їхньої вагомості та цікавості.

Так чи інакше, але розмовна манера викладу новин зараз в домі­нуючою і в пресі, і в радіомовленні. Користуючись нею, автор праг­не відповісти на запитання: що, де, коли, хто, чому і як? Схема­тично це можна показати на таких прикладах.

Нарада, Що ухвалили її учасники? Коли і де вона відбулася?

Чому вона збиралася? Як вона проходила? Хто на ній виступав? Що було сказано? Яке значення має ухвала наради?

Рекорд. Що являє собою рекордний результат? Коли його було встановлено?. Хто його встановив? Де це сталося? Як це сталося?

Аварія. Що сталося? Хто потрапив у аварію? Як це сталося? Чому? Де це відбулося? Коли?

Пожежа. Де вона була? Коли? Хто постраждав? Як її гасили? Чому виникла пожежа? Які збитки? Що буде з погорільцями?

Землетрус: Коли він стався? Де? Якою була сила підземних пош­товхів? Як часто вони повторювалися? Які наслідки землетрусу?

Хто постраждав? Що зруйновано?

Запитання ці, як бачимо, можуть ставитися у різній послідов­ності, іноді повторюватися, іноді бути випущеними. І тут немає нічого дивного. Адже ці запитання основні і не завжди обов’язкові. Дужо можливо, що на деякі з них відповісти одразу ви ке зможете, бо ще не встигли належним чином дослідити зображуваний об’єкт.

Важливо інше. Як, в якій послідовності викладати відповіді?

Що можна поставити на перше місце, що – на друге, трете і т.д.

Ніхто, крім автора, не може вирішити, яку відповідь поставити на початок, а які подати далі, оскільки порядок їх викладу в кож­ному конкретному випадку залежить від конкретних обставин.

Давайте тепер на конкретному прикладі розглянемо, як, в якій послідовності виклав відповіді на основні запитання автор такого повідомлення:

«Сьогодні у Сумах відкрився новий універсам. Він споруджений на прибутки місцевого машинобудівного об’єднання.

Виділити частину свого прибутку для будівництва універсаму об'єднання змогло завдяки економічній реформі. Вона, нагадаємо, дає можливість підприємствам вільно витрачати надпланові прибутки.

Бюджет міських властей Сум, на який ведеться будівництво об’єктів культури, охорони здоров’я, торгівлі, далеко не безмеж­ний. Але кожному хочеться, щоб у рідному місті було більше мага­зинів, кінотеатрів, спортивних майданчиків. Тому збори трудового колективу об’єднання одностайно вирішили передати цього року час­тину прибутків на спорудження універсаму і кінотеатру, а в наступ­ному - на критий стадіон».

Спочатку, як бачимо, автор подав відповіді на запитання коли? /сьогодні/, де? /в Сумах/ і що? /відкрився новий універсам/, під­кресливши тим самим оперативність події. І правильно зробив, оскільки відповіді саме на ці запитання найчастіше й допомагають слухачеві вирішити, чи варто слухати повідомлення до кінця.

Далі ми знаходимо відповідь на запитання як, за яких обставин було споруджено новий універсам /за рахунок надпланових прибутків машинобудівного об'єднання/. Про причину появи нового універсаму інформує відповідь на запитання чому? /кожному хочеться, щоб в рідному місті було більше магазинів, кінотеатрів, спортивних май­данчиків/. 1, нарешті, відповідь на запитання хто? означає причетність до події всіх працівників об'єднання /так вирішили збори трудового колективу/.

Зверніть увагу, повідомлення складається із трьох абзаців. Ко­жен наступний несе нові подробиці. Прикрийте перший з кінця абзац, потім другий - повідомлення все одно не втрачає головного. Отже, воно побудовано правильно відповідно до вимоги наслідувати струк­туру усної розповіді новини. Графічно структура цього повідомлен­ня можна зобразити так: