2. Чинники, що підвищують цікавість новин

Розглянемо типову ситуацію. Домогосподарка повернулася додому й увімкнула радіо, щоб дізнатися про останні події у світі. Вона порається на кухні й у піввуха слухає новини. Раптом одне з пові­домлень привертав її увагу. Вона починає дослухатися до нього а інтересом. Що замовило ідей інтерес? Яка причина змусила жінку забути на хвилину про свої справи й зосередитися на слуханні повідомлення, що її зацікавило?

Відповідаючи на ці запитання, досвідчені радіожурналісти вка­зують на ряд чинників, які підвищують інтерес слухачів до новини. Назвемо основні з них.

Оперативність – один з перших чинників, який збуджує інте­рес слухачів. Вони хочуть діставати останні відомості про події, які щойно відбулися або ще тривають. Елемент часу при цьому має першочергове значення. Через те па запитання «Коли це сталося?» по­відомлення має відповідати - «сьогодні», «годину тому», «щойно», «зараз, коли ви слухаєте випуск» тощо. Така оперативність, як стверджують психологи, викликає у слухачів почуття задоволення від усвідомлення поінформованості – стану, який більшість людей розгля­дає як безперечну престижну цінність.

Якщо подія сталася першого вересня, автор не повинен сподівати­ся на слухацький інтерес третього вересня, оскільки про неї вже встигло розповісти телебачення і навіть газети. З тієї ж самої при­чини результати сьогоднішнього голосування у Верховній Раді України, які ще можуть бути цікавими наступного дня, не будуть цікавим через три дні.

Нині, коли деякі газети мають по два і більше видань на день, а радіотелевізійні станції транслюють випуски новин через кожні півгодини, чинник оперативності набуває особливого значення, оскіль­ки, як помітив М.Г.Пальгунов, «будь-яка. новина оволодіває громадсь­кою думкою у тій версії, про яку вона найраніше взнала» . Усі нас­тупні версії, з його погляду і сприймаються як спроба відійти від істини або як спроба якось підправити чи спростувати версію, що вже стала відомою.

Ось чому боротьба за оперативність є за своєю суттю боротьбою за політичний вплив, за відповідну орієнтацію аудиторії, а сама оперативність виступає у цім випадку ще й як важливий чинник ефек­тивності цього впливу. Відтак, чим оперативнішою є новина, тим більше вона цінується, тим цікавішою вона є для слухачів і тим сильніше враження справляє на них.

Актуальність. Цікавими бувають не тільки абсолютно оператив­ні новини, а й такі, що є важливими для даного часу, містять свіжі відомості в питанні, яке в даний момент є особливо назрілим або злободенним.

Подібно до цього вже тривалий час актуальними є відомості, пов’язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про діяльність Верховної ради.

Звичайно, ніякої писали виміру актуальності в редакціях не існує. Проте у кожному колективі, в кожного журналіста з роками і досвідом виробляється професійне відчуття актуальності. Ця професійна інтуї­ція найчастіше й допомагає вибрати з океану різноманітних відомос­тей ті з них, що є цікавими та важливими для слухачів у даний момент, підказують їм доцільне рішення з того чи іншого питання.

Близькість. Новини стають цікавішими, якщо вони наближаються до слухачів як географічно, так і стосовно їхніх інтересів.

Звичайно, повідомлення про загибель людей на місцевому поштамті в результаті обвалу будівельних конструкцій викликає більший інте­рес, ніж розповідь про аналогічну руйнацію в далекому Китах.

Природно, розповідь про катастрофу літака на аеродромі обласно­го центру є цікавішою для мешканців цього центру, ніж розповідь про аналогічну катастрофу в іншому місці.

Журналісти, проте, не обходять увагою і географічно віддалені події, якщо вони близько зачіпають життя і добробут слухачів. Із підвищеною увагою люди слухають повідомлення про справи під­приємств, на яких вони працюють, проблеми, з якими вони часто сти­каються на роботі, повідомлення, що зачіпають їхню професійну гор­дість, культурні запити.

Ці приклади свідчать, що новини стають цікавішими для людей, якщо наближаються до їхнього «я», до їхніх особистих і суспільних інтересів. Якщо ж ці інтереси не брати до уваги, тоді новини стають цікавими лише для небагатьох, оскільки на їхньому шляху до свідо­мості людини виростає психологічний бар’єр – реакція на ігнорування інтересів людей. Цей внутрішній процес : веде до неприйняття інфор­мації, часто зводить її,цікавість до нуля.

Важливість - чинник, що підкреслює суспільну значущість но­вини, вказує на її цікавість для широкого загалу слухачів.

Звичайно, наказ ректора, що стосується кожного студента, ціка­витиме більшу кількість слухачів університетської радіостанції, ніж той, що стосується одного факультету. Більший інтерес викликає но­вина, що стосується не одного села або господарства, а всіх мешкан­ців зони впливу радіоредакції.

При викладі новини репортер робить наголос на тому, що є особ­ливо важливим для слухачів. Наприклад, звертає увагу студентів на значення наступного засідання вченої ради, яка затвердить набір гу­манітарних дисциплін, обов'язкових для вивчення на природничих фа­культетах. Чи, можливо, зацікавить їх змістом додаткових запитань, які викладачі збираються внести в екзаменаційні білети з загально­освітніх дисциплін. Або заінтригує очікуваними змінами в існуючій системі розподілу молодих спеціалістів.

Важливість розширює діапазон адресного звертання новини, робить її цікавішою.

Славнозвісність - чинник, пов’язаний з іменами відомих або видатних людей. Політиків, ноуменів та інших. Людям завжди цікаво знати, що думають і роблять інші люди. І вдвічі цікавіше, якщо ці люди – непересічні особистості, здобули авторитет, славу та визнання, стали популярними. Тому іноді кажуть, що імена роблять новини.

Це саме стосується загальновідомих історичних і природних місць, пам’яток, речей, випадків, ситуацій, відомих літературних, малярсь­ких, музичних творів тощо. Поява нового в добре відомому збуджує цікавість людей.

Конфлікт - зіткнення протилежних інтересів, думок, поглядів, серйозні розбіжності, гостра суперечка. І, передусім, звичайно, кон­флікти соціального характеру. Це можуть бути повідомлення про між­національні конфлікти або про класові бої, наприклад, про страйки гірників чи конфлікт людини з класом, класу з суспільством, людини з класом і суспільством. Це можуть бути описи конфліктів іншого ро­ду - людини з людиною, людини з природою, людини з твариною, твари­ни з твариною, тварини з природою та ін. Ми часто уникаємо інформа­ції, яка містить конфліктні зіткнення. А тим часом людина та її життя влаштовані так, що все невиразне вона залишає без уваги. І лише те, що вирізняється напруженістю, енергією, конфліктом, потрап­ляє за адресою - залишається в серцях слухачів і, зрештою, надалі визначає їхню поведінку. Конфлікт додає новинам драматизму, робить їх цікавішими.

Дивовижність і незвичайність теж допомагають робити факти цікавими для слухачів. Як правило, ці чинники пробуджують увагу лю­дей, викликають у них здивування, захоплення, стають причиною під­вищеного інтересу до зображуваної новини.

Дивовижною, наприклад, є здатність деяких людей миттєво підра­ховувати ряди цифр. Не вкладається в розряд звичайних і розповідь про людину, яка може поглядом «натиснути» і перехилити шальку тере­зів або відхилити промінь лазера, знову ж таки поглядом.

Часом незвичайність указує на парадоксальність, в якій прихова­не зерно цікавості.

Деякі новини цілком залежать від незвичайності. Чим більший сту­пінь незвичайності у повідомленні, тим більшу цікавість у слухачів воно викликає.

Сенсаційність - здатність новини справити на слухачів сильне, приголомшливе враження. Таке враження, наприклад, справило на людей усієї планети повідомлення про запуск першого космічного супутника.

Повідомлення такого характеру найбільше збуджують цікавість лю­дей, оскільки несуть у собі відомості, які виявляються для них рап­товими, дивовижними, парадоксальними. Досить часто сенсації стають причиною тривалого інтересу до наступних подій. Звичайно, сенсаційні події відбуваються не кожного дня. Та все ж вони трапляються нині досить часто. Ми навіть стали звикати до них. Традиційно сенсаційність міцно пов’язана з криміналом і сексом. Чимало редакцій там вражають, що ці теми на­лежать до числа тих, про які людям треба знати і про які вони самі хочуть бути поінформованими. А тому вимагають від своїх репортерів списувати вбивство так, щоб забезпечити розуміння того, що трапи­лось, і не приділяти багато місця крові.

Емоції та інстинкти зачіпають потреби в їжі, житлі, одязі, це також загальний інтерес до дітей і тварин; елементи загрози, страху, ревнощів, симпатій, щедрості й жадоби, заздрості в людсь­ких стосунках. За спостереженнями журналістів і психологів, аудиторія завжди емоційно сприймає такі повідомлення. Гострий інтерес збуджують повідомлення про кримінальні злочини, стихійні лиха й катастрофи. Людина може здригатися від жаху, слухаючи про те, як хтось когось зарубав сокирою, співчутливо похитувати головою, діз­наючись про землетрус, і при цьому, не піддавати себе жодній небезпеці. З підвищеною увагою люди ставляться до повідом­лень про такі загрози, як зростання дефіциту на внутрішньому ринку, збільшення державної заборгованості, наступне підвищення податків, нестачу житла, епідемії, загострення міжнародної обстановки та ін.

За всіх обставин новини, насичені емоційними елементами, стають одними з найцікавіших у випусках. -

Прогрес. Будь-які прогресивні зміни у справах і поглядах людей, їхньому суспільному становищі, в ідеях і цілях, настроях і бажаннях. Особливо це стосується новин про поліпшення життя. Це можуть бути відомості про зниження цін на певні товари чи послуги, досягнення в лабораторії вчених чи за столом дипломатичних перего­ворів, про нові ліки чи засоби транспорту тощо. Будь-який прогрес у суспільному житті привер­тає увагу людей, підвищує їхній інтерес до новин.