4. Радіофонія повідомлення

Текст повідомлення мав бути зручним для читання перед мікрофоном. У ньому не повинні траплятися мовні тороси й конструкції, що можуть стати пасткою для диктора і слухача. Ідеальним з погляду звукової організації тексту е таке повідомлення, яке диктор може прочитати в ефір прямо з аркуша, без попередньої підготовки. Ось кілька рекомендацій інформаційної служби щодо поліпшення радіофо­нії повідомлення.

Не допускати на межі слів збігу звуків, які важко вимовляються або в немилозвучними. Передусім це стосується сполук, що скла­даються лише з одних глухих приголосних звуків: п, т, х, ф, к, с тощо. Наприклад: прое КТ ТКацького виробни ЦТВЛ, використано кілька буХТ ТРосу, наступний пуНКТ ІІЯану, відбувся пуСК СКипового підійма­ча, оркеС'ГР аРФ В СПокійній манері...

Голосова й ритмічна енергія мовця тоне в таких сполуках, фраза виходить в’ялою, слухач мимоволі звертає увагу не на зміст, а на форму, його немилозвучність.

• Доволі часто милозвучність порушується через неправильне вживання прийменників В та У, 3 і ЗІ, ХОЧ і ХОЧА. Наприклад, вживання прийменника В після слова на приголосний і перед словом на приголосний приводить до виникнення фонетичних паразитизмів і часом до спотворення змісту. Така фраза, «висловив вдячність колективам всіх організацій, всім виборцям» в ефірі може прозвучати як «висловив вдячність колективам організацій, сім виборцям».

• Особливо неприємні такі збіги на початку речень, де вони стають пасткою для диктора. Рятуючись з них, диктори часом вводять додат­кові звуки, наприклад: «Ви Солсбері», «Ви палаті». Тому краще на початку писати не «В палаті», «В момент», «Вчора», «Ввечері», «В Вінниці», а «У Солсбері», «У палаті», «У мо­мент», «Учора», «Увечері, «У Вінниці».

• Уникати в тексті співзвучних слів і слів,і схожих за звучанням. Подібно слід уникати співзвучних початків слів і перегукування кінця слова з початком наступного слова: ПРОтест-м ІІРОти втручання у внутрішні справи; ЗЛарештовані ЗА ЗЛколот постануть перед судом; ПРИ ПРИкріпленні ПРИоторв застосовується; УваГА Г'Азет звернеІІА НА НАступний візит; Спеціалісти провели експеримент із створеНИМИ НИМИ каталізаторами; Виступив оркеСТР СТРУнних інСТРументів; ГІГСЬКий еіСК СКовує рух нафти по трубах...

• У цих вигадках, як видно, теж вимикають зайві звукові ефекти, які заважають безпосередній меті інформування.

• Уникати рими, яке іноді з'являється в прозовому тексті пові­домлення. Рими виникають від співзвучності сусідніх, а часом і да­леких одне від одного слів:

• У вагони завантажена останні тонни вугілля.

• Раніше наміченого строку виконано завдання року.

• Дратує збіг в одному реченні таких слів, як організація і ситуа­ція. У друкованому тексті наше око не завжди фіксує таку співзвуч­ність, там вона ніби непомітна, проте стає чіткою у вимові. Людське вухо чутливе до будь-якого дисонансу, воно безпомилково його визначить.

• Не допускати збігу віддієслівних іменників, що закінчуються на суфікси – ання, іння, надмір яких у реченні створює ефект бюрократичного письма, заважає дикторові оживити текст інтонаційною палітрою.

• Завжди читати написане повідомлення вслух. Якщо, читаючи, сам автор у якомусь місці запнеться, він неодмінно має переробити його, оскільки на тому самому місці може спіткнутися й диктор. Проба на слух допомагає зняти з тексту повідомлення фонетичні незграбності.

• Пишучи для випусків новин, слід виробити в собі здатність чуги текст до того, як він прозвучить в ефірі.