1. По можливості вживайте приблизні величини (Дуже точні цифри, які важко читати дикторові й важко сприймати слухачеві, не завжди важливі для повідомлення);

2. Слова «збільшились» або «зменшились» на початку повідомлення скажуть більше, ніж голі цифри.

3. Уникайте довгого переліку цифр, слухач все одно їх не запам’ятає.

4. Якщо чийсь вік суті справи не стосується, не вказуйте його;

5. Якщо в повідомленні не вимагається точна година, уникайте її визначення, будьте приблизні: «пізно ввечері», «опівночі», «рано вранці», «близько години тому», «приблизно через дві години».

6. Описуйте час за допомогою таких виразів: «цього ранку», «сьогодні опівдні», «завтра вночі».

7. Не використовуйте цифри лише тому, що вони у вас є, майте резон для будь-якої цифри, якщо хочете, щоб слухачі дізнались про неї.

8. Якщо немає потреби вживати цифру, відмовляйтеся від неї.

Абревіатури й скорочення. Інформаційна служба радіо рекомендує уникати в тексті повідомлення будь-яких скорочень та абревіатур. Вона вимагає від авторів вживати абревіатури лише в тих випадках, коли літерне скорочення слів може бути прочитане саме як абре­віатура. До числа цих винятків належать найпоширеніші скорочення – ООН, ВНЗ.

3. Представлення дійових осіб слухачам. Повтори в тексті. Зверненість до аудиторії

У повсякденній практиці радіомовлення виробився звичай спочатку представити особу/вказати її посаду, звання, титул/, а вже потім ім’я та прізвище. Наприклад: Голова Верховної Ради України Володимир Литвин; полковник Григорій Омельченко; київський князь Ярослав Мудрий.

Інформаційна служба віддає перевагу тим варіантам представлення, у яких «по батькові» випущено. Тому краще писати: «народний депутат Степан Хмара був сьогодні заарештований. Хмару звинуватили...».

Якщо ви представляєте жінку, то ніколи не називайте одне лише прізвище, завжди з ім’ям. Наприклад: народний депутат Лілія Григорович.

Деякі назви посад бувають надто довгими, щоб виголошувати їх повністю. Тому в інформаційних редакціях прагнуть їх скоротити, а повне представлення подати далі. Довго, наприклад, звучить таке представлення: голова Одеської міської державної адміністрації – Краще: голова /або мер/ Одеси ї

Ніколи не називайте лише на прізвище. Завжди говоріть прізвище разом з ім’ям. Що стосується священиків, то їх представляють як отців. Наприклад: отець Іван. Якщо

Повтори в тексті. Час від часу повторюйте ключові слова для кращого розуміння і засвоєння суті повідомлення. Повтор – корисний прийом для текс­ту, що сприймається на слух. Ідея, закладена в ключових словах, стає виразнішою, якщо слова ці повторювати. Наприклад: «Створення в Україні науково-технологічного центру - демонстрація політичної рі­шучості України співпрацювати із світовим співтовариством у розв’язанні проблем ядерного роззброєння. Про це заявив сьогодні на прес-конференції, присвяченій заснуванню Українського науково-техноло­гічного центру, голова Держкомітету України з питань науки і техно­логій Сергій Рябченко.

Як ми вже повідомляли, багатостороння Угода про створення Україн­ського науково-технологічного центру була підписана 26 жовтня предс­тавниками урядів Канади, Сполучених Штатів Америки, Швеції та Украї­ни. ідея створення центру виникла у зв’язку з необхідністю запобіг­ти поширенню технологій та спеціальних знань, що пов’язані зі зброєю масового знищення.

Україна зацікавлена у використанні свого наукового потенціалу для розвитку всіх галузей економіки, підкреслив Сергій Рябченко.

У прес-конференції взяли участь посли Канади, США, Швеції в Україні Франсуа Матіс, Вільям Міллер, Мартін Халлквіст. Вони висло­вили повну підтримку центру від імені урядів своїх країн.

Канада бачить центр як інструмент боротьби із розповсюдженням ядерної зброї та технологій* сказав Франсуа Матіс.

Говорячи про завдання центру, Мартін Халлквіст зазначив, що та­лановиті українські вчені, які займалися створенням зброї масового знищення, повинні працювати над цивільними проблемами, які є зараз в Україні.

Уряд США, заявив Уільям Міллер, зробить усе можливе, шоб центр найближчим часом почав активно працювати. Він мас зробити важливий внесок у розв'язання проблем української економіки.

Учасники прес-конференції відповіли на запитання журналістів».

Не бійтеся вживати одне й те саме слово два, три, чотири рази, якщо воно точно передає суть справи. Не треба для нього шукати синоніми, оскільки синоніми здебільшого вводять слухачів в оману. За ними губиться або стає невиразним предмет зображення. Так, наприклад, трапилось, коли замість «підводний човен» у повідомленні стали вживати його синоніми, які до того ж були не дуже вдалими – «субмарина», «корабель, що занурюється», «судно підводного типу».

Якщо ви викладаєте зміст виступу /заяви, доповіді, лекції/, вам слід частіше повторювати посаду або прізвище того, хто виступає. Подібні повтори необхідні тому, що слухачі, на відміну від читачів газети, не бачать надрукованого прізвища. їм через те треба періодично нагадувати про те, кому належать цитовані слова чи думки. При цьому, звичайно, треба уникати надмірного вживання прізвищ, замінюючи їх такими виразами, як «сказав доповідач», «народний депутат», «гість», «автор», «відомий мандрівник», «професор», «письменник» та ін.

Іншою причиною повторювання ключових слів є постійна плинність радіоаудиторії, а також та обставина, що радіо слухають без зосе­редженої уваги. Тому в тій чи іншій формі слухачам час від часу тре­ба нагадувати про що йде мова, кому належать ті чи інші висловлю­вання .

Зверненість до аудиторії. Підтримуйте сталий контакт із слухачами. Журналіст, який працює перед мікрофоном або пише тексти для зчитування перед мікрофоном, такий самий член суспільства, як і його слухачі. 1 він, природно, не може бути вільним від суспільства і від людей, на яких він працює. Тому, коли журналіст пише або зачи­тує повідомлення перед мікрофоном, він подає його в такій редакції, яка дозволяє відчути його причетність до аудиторії. Наприклад, в адресованій слухачам фразі «Із завтрашнього дня бензин буде обходи­тись вам дорожче на 500 карбованців» досвідчений журналіст вживе «нам». Тим самим він підкреслить свою причетність до аудиторії, по­каже, що він так само, як і його слухачі, потерпить від зростання дорожнечі на енергоносії.

Журналіст має весь час підтримувати контакт зі своїми слухачами, користуючись формулами «зверніть увагу...», «вам, очевидно, буде цікаво знати...», «послухайте, що трапилось...» і т.п.

Безпосереднє звертання до слухачів стимулює їхню уяву, бажання розібратися а тому, що ви збираєтесь їм розповісти. Скажімо, ви запитуєте: «Чи доводилось вам коли-небудь працювати на городі, що густо заріс бура­нами?» Це доволі знайома ситуації, слухачам неважко уявити себе в ролі городника. Тому вони із зацікавленням очікуватимуть те, що ви збираєтесь їм сказати.

Уникайте ставити слухачів у ситуацію, яка викликає відразу. Так ви не здобудете прихильність слухачів. Краще спонукайте слухачів ототожнюватись із вами і новинами, які ви їм адресуєте. Новини, які не дають їм такої можливості, не можуть бути звернені до широкої аудиторії. Аудиторія має брати участь у новинах. Так само, як вона бере участь у драмі через персональне ототожнення. Так само, як кожен із нас затримує подих, коли помічав, що герой, якому ми симпатизуємо, потрапив у небезпеку.

Щоб контакт із аудиторією був сталим, вам доцільно вдаватися до такого: знаходити спільні з аудиторією інтереси і викликати у слухачів ті враження, які збігаються з вашими власними; показувати слухачам своє дружнє ставлення до них; говорити з ними як з рівними, ніколи не виявляти своєї зверхно­сті ;говорити про те, що близько зачіпає інтереси слухачів.

Така манера спілкування з аудиторією дозволяє слухачам бачити в особі журналіста «свою людину», яка ділить разом із ними всі радощі й біди.