- •2. Періодизація етапів розвитку вчень про державу і право.
- •3.Функції та джерела історії вчень про державу і право.
- •4.Взаємозв*язок історії вчень про державу і право з іншими дисциплінами.
- •5.Теологічне праворозуміння та модель теократичної держави у брахманізмі
- •6.Людиноцентричне природне праворозуміння та десакралізація держави у буддизмі.
- •7.Рівність усіх перед законом дао та держава як частина природи у даосизмі.
- •8.Етико-моральне праворозуміння та патріархально-патерналістське сприйняття держави у поглядах Конфуція.
- •9.Договірна теорія права та держави у поглядах Мо-цзи.
- •11. Закон як запорука полытичної свободи та концепцій договірних відносин між державою і громадянами у поглядах Сократа
- •12.Справедливість як загальний принцип права та утопічна модель ідеальної держави з тоталітарним режимом у поглядах Платона
- •13. Конструкція правового регулювання та вчення про справедливу змішану державу у поглядах Арістотеля.
- •14. Теорія циклічної форми держави у поглядах Полібія
- •15.Пріоритет природного права над позитивним та теорія змішаної форми влади у поглядах Цицерона
- •16.Правові теорії римських юристів.
- •17.Теоцентричність сприйняття права і держави у ранньому християнстві
- •18.Природне божествине право у поглядах бл Августина
- •19.Християнська патерналіська модель держави у працях Іоана Златоуста.
- •20. Середньовічна теологічна концепція права
- •21.Органічна теократична теорія держави Іоана Солсберійського
- •22.Теологічна концепція права та держави у Томи Аквінського
- •23.Юристи середньовіччя про право
- •24.Марсилій Падуанський про верховенство закону.
- •25Правові ідеї епохи Відродження
- •26.Суверенітет як базова ознака держави у Жана Бодена
- •27.Правові ідеї Ніколло Макіавеллі
- •28.Державна і закон у поглядах Мартіна Лютера
- •29.Протестанська патерналістська теорія держави у Жана Кальвіна
- •30. Правові погляди Томаса Мюнцера
- •31. Раціоналістична доктрина природного і міжнародного права Гуго Гроція.
- •32. Свобода як вища цінність та договірна теорія держави Бенедикта Спінози.
- •33. Механістичне розуміння держави і права у т. Гоббса.
- •34. Тріада прав людини та концепція поділу влади д. Локка.
- •35. Формальна рівність перед законом та свобода індивідуму у поглядах Вольтера.
- •36. Теоретичне обґрунтування ідеї розподілу влад Шарль Монтеск´є.
- •37. Ідея свободи у правовій концепції Жан Жака Руссо.
- •38. Чезаре Баккаріа «Про злочини і покарання».
- •39. Правові погляди б. Франкліна.
- •40. Природно-правова концепція Томаса Пейна.
- •44. Іммануїл Кант (1774-1804)«Критика практичного розуму» «Критика чистого розуму» «До вічного миру»
- •48.Політико-правова ідеологія анархізму.
- •49. За Ієрінгом, у природі, світі матерії діє закон причинності, виражений у формулі: немає наслідку без причини. Людина ж діє, маючи на увазі інтерес, ціль.
- •51.Право як наказ суверена у Джона Остіна.
- •52.Концепція Джона Стюарта Мілля про свободу та представницьке правління.
- •53.Органічна теорія держави Герберта Спенсера.
- •54.Концепція теократичної монархії Жозефа де Местра.
- •55.Концепція конституційної держави Бенджамена Константа.
- •56.Концепція демократичної держави Алексія де Токвіля.
- •57.Філософія позитивізму та право як гарантія індивідуальної свободи у Огюста Конта.
- •58.Марксистська історико-матеріалістична концепція права та держави.
- •59.Вчення про правлячий клас Гаетано Моска.
- •60.Теорія еліти Вільфредо Парето.
- •61. Концепція « залізного закону олігархії » Роберта Міхельса.
- •62.Концепція плюралістичної демократії Гарольда Ласки
- •63.Теорія груп тиску Артура Бентлі.
- •64. Концепція поліархії Роберта Даля.
- •65.Критика тоталітаризму та теорія правової держави Фрідріха Августа фон Хайека
- •66.Концепція менеджеріальної держави Джеймса Бернхема
- •67.Концепція індустріального суспільства Деніеля Белла та Олвіна Тоффлера.
- •68.Технодемократія Моріса Дюверже.
- •69.Нормативізм Ганса Кельзена.
- •70.Аналітична юриспркденція Герберта Харта.
- •72.Прагматична юриспруденція Роско Паунда.
- •73. Відроджене природне право Рудольфа Штаммлера.
- •74.Психологічна теорія права Лева Петражинського.
- •75.Неотеологічна теорія права Жака Марітена.
- •76. Теорія справедливості Джона Роулса.
- •77. Держава і право у поглядах Феофана Прокоповича та Якова Козельського.
- •77.(1) Держава і право у поглядах Феофана Прокоповича та Якова Козельського.
- •78.Природно-правові ідеї Сковороди.
- •79. Політична програма Кирило-Мефодіївського товариства.
- •81.Теорія держави Вячеслава Липинського та Михайла Грушевського..
73. Відроджене природне право Рудольфа Штаммлера.
Рудольф Штаммлер (1856—1938) один із найвизначніших представників неокантіанської філософії права. Спираючись на ідеї І. Канта, він спробував здійснити традиційне для німецької юридичної думки зусилля створити основи наукового знання про право.
За Штаммлером, поняття права не можна вивести із суспільно-історичного досвіду, а повинно розглядатись як апріорна категорія, яка не залежить від різних соціальних умов. За допомогою поняття права і деяких інших апріорних категорій соціальна реальність сприймається як організована цілісність і в ній виділяється саме право.
Штаммлер, який в цілому розділяв філософські і політичні погляди Марбурзької школи, критикує марксистське матеріалістичне розуміння історії. Він заперечує основну марксистську тезу про первинність економіки, господарчого життя і вторинність права, — тезу про підпорядкованість права економіці. Звинувачуючи марксизм у вульгарному економізмі, Штаммлер стверджував, що право первинне по відношенню до економіки, якщо не в часовому і в причинному, то в крайньому разі, в логічному плані.
Поруч із поняттям права Штаммлер вирізняв ідею права, яка служить масштабом справедливості, правильності права. Ідея права означає, що людям в їхній спільній діяльності, яка регулюється правом, властиве справедливе бажання (хотіння). Стосовно до спілкування людей ідея права дає соціальний ідеал, в якому мислитель убачав регулятивний, впорядковуючий принцип єдності всіх цілей і сформулював його як «спілкування свободно ходячих людей».
Ідея права «соціальний ідеал» у теорії Штаммлера є критерієм оцінки чинного права і в цьому вигляді відіграє роль природного права. На межі ХІХ-ХХ ст. мислитель одним із перших виступив за відродження природного права. Але, на відміну від школи природного права ХУІІ-ХУІІІ ст., природне право у Штаммлера одержало своєрідне значення. Воно не є ні правом, даним природою, ні правом, яке відповідає природі людини, речей або відносин, не існує у вигляді особливого, ідеального правопорядку поруч із позитивним правом. У площині свого змісту, твердив філософ, досконале, ідеальне право неможливе. Право завжди було і залишається недосконалим, а тому - змінним. Але в рамках цього історично перехідного недосконалого права вирізняється правильне право, себто таке, яке орієнтується на справедливість, на ідею права, на соціальний ідеал. Це право і виступає як природне право зі змінним змістом. Змінюється зміст природного права, змінюється відповідно і право позитивне. І ті, й інші зміни не можуть бути визначені інакше, як стосовно до кінцевої мети.
Отже, таке природне право існує поруч із правом чинним лише як масштаб, ідеальна мета, прообраз для фактично діючого права. Природне право не має зовнішньої примусової сили щодо осіб і не зобов´язує виконавчі органи, а звертається до законодавця з вимогою відповідного перетворення. Штаммлер не погоджувався з твердженням про те, що правом є лише діючі норми, а всі інші не є правом у власному розумінні слова.