- •2. Періодизація етапів розвитку вчень про державу і право.
- •3.Функції та джерела історії вчень про державу і право.
- •4.Взаємозв*язок історії вчень про державу і право з іншими дисциплінами.
- •5.Теологічне праворозуміння та модель теократичної держави у брахманізмі
- •6.Людиноцентричне природне праворозуміння та десакралізація держави у буддизмі.
- •7.Рівність усіх перед законом дао та держава як частина природи у даосизмі.
- •8.Етико-моральне праворозуміння та патріархально-патерналістське сприйняття держави у поглядах Конфуція.
- •9.Договірна теорія права та держави у поглядах Мо-цзи.
- •11. Закон як запорука полытичної свободи та концепцій договірних відносин між державою і громадянами у поглядах Сократа
- •12.Справедливість як загальний принцип права та утопічна модель ідеальної держави з тоталітарним режимом у поглядах Платона
- •13. Конструкція правового регулювання та вчення про справедливу змішану державу у поглядах Арістотеля.
- •14. Теорія циклічної форми держави у поглядах Полібія
- •15.Пріоритет природного права над позитивним та теорія змішаної форми влади у поглядах Цицерона
- •16.Правові теорії римських юристів.
- •17.Теоцентричність сприйняття права і держави у ранньому християнстві
- •18.Природне божествине право у поглядах бл Августина
- •19.Християнська патерналіська модель держави у працях Іоана Златоуста.
- •20. Середньовічна теологічна концепція права
- •21.Органічна теократична теорія держави Іоана Солсберійського
- •22.Теологічна концепція права та держави у Томи Аквінського
- •23.Юристи середньовіччя про право
- •24.Марсилій Падуанський про верховенство закону.
- •25Правові ідеї епохи Відродження
- •26.Суверенітет як базова ознака держави у Жана Бодена
- •27.Правові ідеї Ніколло Макіавеллі
- •28.Державна і закон у поглядах Мартіна Лютера
- •29.Протестанська патерналістська теорія держави у Жана Кальвіна
- •30. Правові погляди Томаса Мюнцера
- •31. Раціоналістична доктрина природного і міжнародного права Гуго Гроція.
- •32. Свобода як вища цінність та договірна теорія держави Бенедикта Спінози.
- •33. Механістичне розуміння держави і права у т. Гоббса.
- •34. Тріада прав людини та концепція поділу влади д. Локка.
- •35. Формальна рівність перед законом та свобода індивідуму у поглядах Вольтера.
- •36. Теоретичне обґрунтування ідеї розподілу влад Шарль Монтеск´є.
- •37. Ідея свободи у правовій концепції Жан Жака Руссо.
- •38. Чезаре Баккаріа «Про злочини і покарання».
- •39. Правові погляди б. Франкліна.
- •40. Природно-правова концепція Томаса Пейна.
- •44. Іммануїл Кант (1774-1804)«Критика практичного розуму» «Критика чистого розуму» «До вічного миру»
- •48.Політико-правова ідеологія анархізму.
- •49. За Ієрінгом, у природі, світі матерії діє закон причинності, виражений у формулі: немає наслідку без причини. Людина ж діє, маючи на увазі інтерес, ціль.
- •51.Право як наказ суверена у Джона Остіна.
- •52.Концепція Джона Стюарта Мілля про свободу та представницьке правління.
- •53.Органічна теорія держави Герберта Спенсера.
- •54.Концепція теократичної монархії Жозефа де Местра.
- •55.Концепція конституційної держави Бенджамена Константа.
- •56.Концепція демократичної держави Алексія де Токвіля.
- •57.Філософія позитивізму та право як гарантія індивідуальної свободи у Огюста Конта.
- •58.Марксистська історико-матеріалістична концепція права та держави.
- •59.Вчення про правлячий клас Гаетано Моска.
- •60.Теорія еліти Вільфредо Парето.
- •61. Концепція « залізного закону олігархії » Роберта Міхельса.
- •62.Концепція плюралістичної демократії Гарольда Ласки
- •63.Теорія груп тиску Артура Бентлі.
- •64. Концепція поліархії Роберта Даля.
- •65.Критика тоталітаризму та теорія правової держави Фрідріха Августа фон Хайека
- •66.Концепція менеджеріальної держави Джеймса Бернхема
- •67.Концепція індустріального суспільства Деніеля Белла та Олвіна Тоффлера.
- •68.Технодемократія Моріса Дюверже.
- •69.Нормативізм Ганса Кельзена.
- •70.Аналітична юриспркденція Герберта Харта.
- •72.Прагматична юриспруденція Роско Паунда.
- •73. Відроджене природне право Рудольфа Штаммлера.
- •74.Психологічна теорія права Лева Петражинського.
- •75.Неотеологічна теорія права Жака Марітена.
- •76. Теорія справедливості Джона Роулса.
- •77. Держава і право у поглядах Феофана Прокоповича та Якова Козельського.
- •77.(1) Держава і право у поглядах Феофана Прокоповича та Якова Козельського.
- •78.Природно-правові ідеї Сковороди.
- •79. Політична програма Кирило-Мефодіївського товариства.
- •81.Теорія держави Вячеслава Липинського та Михайла Грушевського..
72.Прагматична юриспруденція Роско Паунда.
Роско Паунд (1870-1964) вивчав право на юридичному факультеті Гарвардського університету, згодом він став адвокатом, комісаром з апеляційних справ Верховного суду штату Небраска, деканом юридичного факультету цього штату, професором права Північно-Східного університету в 1907-1909 рр., Чиказького університету в 1909-1910 рр. З 1910 р. Паунд розпочинає свою діяльність в Гарвардському університеті до 1947 р. Потім його запрошують радником міністерства юстиції Тайваню. З 1949 р. він професор права Каліфорнійського університету. Головна робота Панда - п'ять томів "Юриспруденції" (1959 р.).
Соціологічна юриспруденція в працях американських юристів базується на досягненнях Роско Паунда. Він перший запропонував розглядати:
I. Право в дії.
II. Право в книгах (теоріях). Повною мірою право розрізняється:
1) Між текстом закону і тим, як на підставі цього тексту поступати суду.
2) Між нормами права і фактичною поведінкою громадян.
3) Між ціллю закону і фактичними наслідками його запровадження.
Під правом Паунд розуміє три його аспекти:
1) Сукупність правових норм.
2) Право правопорядок.
3) Право - відправлення правосуддя.
Ціль права, вважав Паунд вирішувати конфлікти між людьми за допомогою юстиції. Право повинне не розділяти суспільство, а об'єднувати.
Слідуючи принципу прагматизму, доцільності права, Паунд закликав юристів не обмежуватися вивченням «права в книгах» (тобто права в законі, у нормативних актах), а звернутися до аналізу «права в дії». Юристи повинні показати, як воно реально функціонує і впливає на поведінку людей.
Право, за Паундом, — інструмент соціального контролю, один зі способів контролю за поведінкою людей нарівні з релігією, мораллю, звичаями і т.п. Він підкреслював, що юристу необхідно знати суміжні наукові дисципліни і вміти застосовувати їх методи при дослідженні права в контексті соціальних відносин. Право, правотворчість має метою забезпечити юридичний захист, компроміс і гармонію людських інтересів.
Право в дії, згідно з Паундом, має три аспекти. По-перше, — це правовий порядок, або режим регулювання соціальних відносин за допомогою систематичного й упорядкованого застосування сили органами держави. По-друге, правом називають офіційні джерела, які служать керівництвом при винесенні судових і адміністративних рішень. По-третє, право є судовий і адміністративний процес (правозастосовча діяльність у суді й адміністрації). Ці визначення і дають розуміння права як «високоспеціалізованої форми соціального контролю, здійснюваного на основі владних предписань у рамках судового й адміністративного процесу».
Таким чином, американський теоретик, як і інші прихильники прагматичної юриспруденції, прагнув розкрити не сутність права, а сукупність його значень, соціологічних, нормативних і практико-процесуальних уявлень про право. Ці ідеї одержали назву багатоаспектного підходу до вивчення права.
72.1
Р. Паунд весь час підкреслював, що право повинне служити не роз´єднанню членів суспільства, а, навпаки, зміцненню згоди і кооперації між ними. «Ми хочемо вивчати правопорядок, замість того, щоб вести суперечки про природу права». Тому мета права, за Паундом, — улагоджування соціальних конфліктів і досягнення цивілізованих відносин між людьми. «Намітилася тенденція до того, щоб усвідомлено направити політичні і правові інститути на утвердження загальнолюдських цілей». І юриспруденція покликана стати «юридичною соціальною інженерією», що виключає активне втручання держави в сферу приватних інтересів.
Ідея соціального контролю за допомогою права припускає, на думку американського теоретика соціологічної юриспруденції, стабільність права,однак враховуючу зміни умов життя суспільства («правовий порядок повинен бути настільки ж змінюваним, наскільки стабільним»). Правопорядок повинен постійно «переглядатися відповідно до змін у суспільному житті, яке він повинен регулювати». Паунд передбачав розширити повноваження суддів, надати їм свободу розсуду з вирішення певних суперечок, що вимагають моральної оцінки поведінки сторін, застосування принципу справедливості. При цьому дискреційні повноваження судів не повинні були поширюватися на відносини приватної власності й комерційних угод. Таким чином, ключова роль у досягненні соціальної рівноваги ним відводилась судам.
Концепція Паунда була сприйнята багатьма його учнями в Гарвардській школі права, знайшла широкий відгук у американських суддів, у т.ч. Верховного суду США.
