67.Концепція індустріального суспільства Деніеля Белла та Олвіна Тоффлера.

Варіант концепції постіндустріального суспільства сформулював Алвін Тоффлер у книзі «Третья волна». Спостерігаючи занепад старих і виникнення нових галузей виробництва, Алвін Тоффлер запропонував можливу трансформацію соціальної і технологічної реальностей, назвавши їх третьою хвилею. Він бачить безпосередній зв'язок у зміні техніки і способу життя, їх цінностей: техніка обумовлює тип суспільства і тип культури, причому вплив має хвилеподібний характер. До- і постіндустріальні хвилі у розвитку техніки та її вплив на суспільство описуються Алвіном Тоффлером як такі, що симетрично розбігаються: якщо перша аграрна війна, що відбувалася майже 10 тис. років, виплеснула індустріально-заводський масовий тип культури і суспільства, то третя хвиля тягне людство у нескінченність технологічної творчості індивідів. Проте центр трьох хвиль у розвитку технічних цивілізацій утворює саме індустріальне виробництво — силова техніка другої хвилі, проекція сенсорно-моторної діяльності людини. Підкреслюється відсутність подібної техносфери до промислової революції і відмінність нових технологій кінця XX ст. від техніки індустріалізму. Індустріалізм, на думку Алвіна Тоффлера, — повна цивілізація зі старою технікою, їй відповідає особливе вчення пізнання, особливий спосіб життя, що характеризується централізацією, гігантизмом та одноманітністю (масовидністю), що супроводжуються пригніченням, убозтвом і екологічним занепадом. Подолання вад індустріального світу вважається можливим у майбутньому.

Постіндустріальне суспільство ґрунтується на сучасній високорозвинутій комп'ютерній техніці. Комп'ютери проникають в усі сфери життя суспільства, включаючи побут, домашнє господарство у сферу обслуговування. Комп'ютерна революція суттєво змінює класовий поділ суспільства, сімейні відносини, виховання дітей. З її здійсненням відбуваються зміни в організаційних формах, соціальних структурах, тому що в промисловості виникає дедалі більше видів робіт, що можна здійснювати в домашніх умовах. У житлові кімнати перемістяться і робочі місця адміністративного і технічного персоналу, архітекторів, дизайнерів, лікарів, вчителів тощо. В результаті змін соціальна структура суспільства складатиметься, по-перше, зі спеціалістів-адміністраторів, працівників культури, інженерів, медиків, економістів та ін.; по-друге, з техніків і напівспеціалістів; по-третє, зі службовців і працівників сфери торгівлі. Критеріями розподілу на соціальні верстви служать знання і кваліфікація, сфера суспільної діяльності та місце тієї чи іншої людини в політичній системі. Ставлення людей до засобів виробництва і місце людей у системі суспільного виробництва ігноруються.

Белл зробив спробу дати, з одного боку, соціальний прогноз розвитку суспільства, а з другого — утвердити новий концептуальний підхід до цього аналізу, який заперечував би моністичну теорію суспільного розвитку К. Маркса. Белл заявляє, що недоліком марксистського вчення про зміну формацій є те, що концептуальна схема суспільного розвитку будується навколо осі відносин власності, а для характеристики капіталізму така вісь непридатна, передовсім тому, що «власність — це юридична фікція». Крім того, на думку Белла, перехід від «індустріального» до «постіндустріального» суспільства зумовлюється вже не стільки матеріальними факторами, скільки соціальними інститутами. Він висуває ідею про те, що розвиток будь-якого

67.1

суспільства відбувається одночасно за кількома «осьовими лініями», які визначають його економічну, політичну і культурну еволюцію. Залежно від вибору «осі» історію суспільства можна розглядати по-різному: як еволюцію форм власності, його політичних організацій, або культурних традицій. Сам Белл бере за основу схему побудови суспільства навколо «осі виробництва і типів використовуваних знань». Саме в останньому він бачить докорінну різницю між своєю концепцією і поглядами прибічників «індустріалізму», які всі суспільні зміни виводять лише з прогресу техніки і технології.