53.Органічна теорія держави Герберта Спенсера.

Герберт Спенсер (англ. HerbertSpencer, 27 квітня 1820 — 8 грудня 1903) — англійський філософ і соціолог вікторіанської епохи британського індустріалізму, один з родоначальників еволюціонізму, ідеї якого користувалися великою популярністю в кінці XIX століття, засновник органічної школи в соціології, ідеолог лібералізму, адепт захисту природних прав людини, критикутилітаризму. Остаточно затвердив в науковому обігу термін «соціологія». Його соціологічні погляди є продовженням соціологічних переконань Сен-Сімона і Конта, певний вплив на розвиток ідеї еволюції зробили Ламарк і К.Бер, Сміт і Мальтус. З ім'ям Герберта Спенсера пов'язують два підходи до розгляду суспільних явищ:

Розуміння суспільства як організму, подібному до біологічних, який керується тими ж законами організації, функціонування та розвитку.

Вчення про всезагальну еволюцію, що розповсюджується на неорганічний, органічний та над органічний (соціальний) світ.

Спенсер є засновником теорії походження держави із світу природи шляхом переходу від органічної до неорганічної еволюції, що пов'язується із перетворенням людини як біологічного виду в людину як члена суспільства.

На думку вченого, формування системи соціаль­них інститутів є обов’язковою умовою переходу від дикун­ства до варварства і цивілізації. Обрядові соціальні інститути вже на стадії дикунства через сис­тему освячених авторитетом предків норм і заборон (табу) слугували засобом регулювання відносин між людьми. У добу варварст­ва відбувається утвердження інститутів влади і управління та перехід до племінного ладу. З появою політичних інститутів міжособистісна боротьба індивідів за існування всередині замкнених соціальних систем набуває форми зовнішних конфліктів і воєн між автономними, внутрішньо структурованими соціальними організмами. Для утримання у покорі переможених створюються інститути ефективного примусу та контро­лю, внаслідок чого на етапі переходу від варварства до циві­лізації виникаєдержава.

Згідно із органічною теорією Г. Спенсера, держава подібна живому біологічному організму, в основі функціонуван­ня якого лежать процеси диференціації і спеціалізації.Диференціа­ція – розвиток держави з найпростішої політичної реальності до ускладненої, її подальше розростання і загибель. Спеціалізація полягає в об'єднан­ні  індивідів у функціональні групи-органи, що здійснють визначену, властиву їм функцію. Як наслідок, відбувається формування сис­теми органів держави, що як  частини  живого організму спеціалізуються на певній функції в загальній цілісній системі.

Спенсер є прибічником магістральної лінії еволюції цивілізації від деспотич­них держав, заснованих на заборонах, насильстві та мілі­таризмі до вільного індустріального суспільства, яке ґрун­тується на засадах науки й пацифізму.

Сучасна юриспруденція дотепер послуговується окремими елементами концепції Спенсера, зокрема у багатьох визначеннях держави як системи взаємопов'язаних спеціалізованих органів.