49. За Ієрінгом, у природі, світі матерії діє закон причинності, виражений у формулі: немає наслідку без причини. Людина ж діє, маючи на увазі інтерес, ціль.

Джерело розвитку права і спосіб його захисту — боротьба со¬ціальних суб´єктів за свої цілі й інтереси.

Боротьба за право, пише Ієрінг, є обов´язком правомочного сто¬совно самого себе індивіда, тому що таким є веління морального самозбереження. Це — і обов´язок стосовно суспільства, тому що такою є умова для існування права.

Для того щоб мати можливість примушувати, суспільст¬во (союз індивідів) приймає форму держави. «Індивід, союз, держава — ось історичні ступені людських цілей».

Право і держава немислимі без примусу

Головна правова мета держави — розвиток і забезпечен¬ня права. Отже, державна влада має потребу в праві, для остан¬нього необхідна державна влада. Мета самої держави вимагає переваги, сили державної влади.

Отже, у Ієрінга, по-перше, право виявляється зобов´язаним державі не тільки своїм походженням, але і способом існуван¬ня. По-друге, він істотно не розмежовує право і закон. По-третє, право зводиться до сукупності примусових норм, «право є полі¬тика влади».

50. Єремія Бентам (1748 – 1832) «Вступ до основ моральності та законодавства» «уривок про правління» «Деонтологія» «Принципи законодавства» «Про судові докази»

«Керівні начала конституційного кодексу для всіх держав» «теорія покарань» «про смертну кару»

Світогляд

• Світогляд

- Раціоналізм

- Утилітаризм

• Завдання юридичної науки – критичний аналіз діючого права з метою його вдосконалення (цензура діючого права)

• Критика теорії природного права (невиразність, багатозначність)

• Мірило цінності права й принцип державного управління є принцип загальної користі

• Людина прагне отримувати задоволення і прагне уникати страждань

Утилітарний підхід до розуміння права (утилітаризм у праві)

- Принцип найбільшого блага – інструмент в руках законодавця

- Критика історичної школи права (суспільного договору, природніх прав людини)

- Держави створюються насильством і утверджуються звичкою

- Природнє права – найбільший ворог розуму й найстрашніший руйнівник уряду

- Ідея прав людини веде до обґрунтування анархії й опору державній владі

- Замість народних прав людини – закріплені і гарантовані державою захист економічної та особистої свободи

• Свобода слова

• Зрівняння в правах прав жінок і чоловіків

• Заборона рабства й тілесних покарань

• Свобода розлучень

- Історія має для сучасного законодавства переважно негативне значення

- Закон – неминуче зло (обмеження свободи; але це зло неминуче і обов’язкове )

Без нього неможливо забезпечити безпеку особи і майна

- Законодавець

• Не повинен регулювати дії де люди можуть шкодити самі собі (пияцтво, розпуста, марнотратство)

• Має уникати неправомірного зазіхання на приватну власність

• Не повинен втручатися в діяльність підприємців і в їхні відносини з робітниками

- Регулювання допустиме у сфері соціального захисту населення, освіти та науки

- Люди підкоряються законам, бо вірять що це користь для них

- Закон – зло, але право приносить тільки користь

Правова реформа

Удосконалення права

- Природний метод (оцінка діючого права з позицій загальної користі)

- Технічний метод (затвердження однакових юридичних процедур і термінології)

50.1

- Напрямки реформи:

• Приватна власність

• Реалістична класифікація злочинів та покарань

• Подолання формалізму та неясності законодавства

• Критика судової системи

- Гасло реформи: «Кожен сам собі юрист»

- Замінити офіційну судову процедуру неформальним розглядом справи третейським судом

- Розширення коло допустимих доказів у справах

- Надати суддям свободу у прийняті рішень і право керуватися власною правосвідомістю

Розуміння права

- Право не результат божественного одкровення і якісь непорушні закони

- Право доступне людському пізнанню науковими методами

- ПРАВО – воля суверенна

- Суверен може запропонувати:

• Зробити які не будь дії (позитивна директива)

• Утримання від якої не будь дії

- Велика увага питанням юридичної техніки

Негативне ставлення до системи прецедентного права

- Закон – сукупність знаків символів виданих або схвалених сувереном для регулювання поведінки підвладних

Має бути ясним прости і доступним для розуміння пересічної людини

Потреба кодифікації

- Види законів

Довершенні (є санкції)

Не довершенні (немає санкцій)

Ординарні (приписи для громадян)

Трансцендентні (приписи для суверена)

Держава

- Спочатку він схвалював монархію в Англії, висловлювався за високий майновий ценз, довгострокове обрання представницького корпуса, різко засуджував демократію, як анархії

- Потім зрозумів що реформа права - не технічна, а політична проблема і заявив що перетворення в країні неможливі без парламентської реформи

- Метою уряду в будь якій державі повинне бути найбільше щастя для щонайбільшої кількості людей

- Розмежування суверенітету народу і держави

Суверенна установча влада (право установлювати основні закони держави - повинна належати народу а державі – діюча суверенна влада

- Законодавча влада (однопалатне представництво, що щорічно обирається на основі загального рівного таємного голосування)

50.2

- Виконавча ( у яку включається і судова – судді) повинна здійснюватись посадовими особами, підлеглими законодавчій палаті, відповідальними перед нею і часто змінюваними

- Слід увести загальне, рівне, таємне виборче право

За винятком жінок,неповнолітніх, неписьменних осіб і осіб що перебувають у даній місцевості проїздом - Головна функція уряду – гарантувати в першу чергу безпеку і власність підданих держави

- Теорія мінімальних функцій державної влади