37. Ідея свободи у правовій концепції Жан Жака Руссо.

Закон - вираз загальної волі, яка завжди прагне до загального блага. Отже, і яке законодавство (система законів) має вести до цієї мети. Спільне благо виражається в першу чергу у двох речах - у свободі і в рівності. Свобода і рівність повинні бути, отже, керівними принципами гарного законодавства. Свобода, підкреслює Руссо, взагалі не може існувати без рівності. Проте з цього не випливає, що законодавство має бути однаковим для різних країн. Навпаки, воно повинно пристосовуватися до місцевого положенню і до характеру мешканців кожної країни. Законодавча система неминуче містить ряд правил, загальних для всіх, але поряд з цим у ній повинні бути особливості, що роблять її придатною саме для даного народу. 

Організованість суспільства- основна причи-на нерівності. Та перша людина, пише він, котра огородила ділянку землі і промовила "Це моє!", а також знайшла людей, які їй повірили, і була засновником громадянського суспільства. Отже, держава, на думку Руссо, стала результатом своєрідної загальнолюдської угоди на засадах розуму. її метою було забезпечення права кожному індивідуму користуватися належною йому власністю.

2. Характеристика громадянського стану людства. У фазу громадянського стану люди вступили, на думку філософа, з виникненням держави.Таке справедливе суспільство мислитель уявляв як організоване спів-життя незалежних, рівноправних людей, які мають спільну волю, що реалізується як народний суверенітет.

3. Народний суверенітет. На думку Руссо, суверенітет народу виявляється у здійсненні ним законодавчої влади. Призначення уряду – втілювати в життя закони і підтримувати належний правопорядок. В разі невиконання делегованих повноважень уряд волею народу усувався. Він сформулював основні риси і ознаки народного суверенітету - неподільність і невідчужуваність.

4. Форми правління. Залежно від того, констатує філософ, кому народ

доручає виконавчі функції в державі, розрізнялись такі форми правління:

а) демократія; б) аристократія; в) монархія.

Руссо вважав "нормальним" політичним устроєм лише республіку, під якою він розумів будь-яку державу, яка управляється законами, незалежно від форми правління. Демократична форма правління прийнятна для невеликих держав; аристократична - для середніх; монархічна - для великих.

5. Правова концепція. Розробляючи концепцію права, Руссо послідовно проводив ідею свободи. Вона розглядалась ним як природна сутність людини, оскільки, завдячуючи свободі, людина відрізняється від тварини, бо природна свобода полягає в незалежності. Від природи людині притаманне добро, вона не має власності, ні від кого і ні від чого не залежить, а, отже, - є вільною.

Верховна влада є втіленням загальної волі громадян, отже, відпадає необхідність в її обмеженні природними правами індивіда.Ліберальна ідея свободи особистості замінюється у Руссо диктатом «загальної волі». Водночас загальновизнаним досягненням мислителя є розуміння народу як єдиного джерела державної влади, теоретичне обґрунтування ідеї безпосередньої демократії.