33. Механістичне розуміння держави і права у т. Гоббса.

Томас Гоббс (1588-1679) "Про тіло"; "Про людину"; "Про громадянина"; "Левіафан"

Світогляд та соціальна філософія: (Світоглядна основа – механістичний матеріалізм (світ як комплекс рухів); Філософія: фізика, фізіологія, психологія; Однакові методи – дедуктивний, аналітичний, математичний; Людині не властива соціальна природа; Поведінка людини залежить від: 1) інстинкту самозбереження 2) бажань 3) відрази; Прагнення до безпеки та влади; У природному стані – всі люди рівні – рівність сподівань – ворожнеча;У всіх є природне право на все, а значить немає права ні на що; Безпристрасність у вирішенні спорів;Природні закони – незмінні, вічні, але не обов'язкові до виконання; У природному стані немає заборон, не забезпечені права людини; Держава надає природнім законам обов'язкової сили; Держава виникає через зосередження влади та сили у одній людині, раді чи зібранні – єдина воля, суверен та піддані; Держава – це єдина особа, що використовує силу та засоби всіх людей на власний розсуд задля забезпечення миру та спільного захисту; Відповідальними за державу є люди; Наслідки суспільного договору: ( Піддані не можуть змінювати форму правління; Між народом та сувереном не існує договору; Заборона протесту проти суверена; Заборона засудження дій та покарання суверена); Держави виникають або через договір, або ж через завоювання, захоплення, насильство. Форма та функції держави: Розрізняв: демократію, аристократію, МОНАРХІЮ; Суверенітет держави неподільний – розподілу влади не може бути; Мета держави – забезпечення миру, безпеки та добробуту народу; Функції держави: (Оборонна; ідеологічно-виховна; Законодавча; Судова; Кадрова). ПРАВО: Протиставлення права та закону ; ВИДИ ЗАКОНУ; Божественний; Природний закон (Природний закон для окремих людей; Природний закон для держав); Позитивний закон(Людський; (владний припис, не має суперечити природному, ВИМОГИ: оприлюднення, правильне тлумачення, обов'язковість чітких покарань за порушення)

Найкращою формою правління вважає необмежену монархію, оскільки «право спадкування надає державі штучне вічне життя». У будь-яких формах держави влада суверена є завжди абсолютною, необмеженою, міцною настільки, наскільки це взагалі можливо собі уявити.Абсолютна влада, на думку Гоббса, належить до сфери публічного, політичного права. Відсутність прав у народу щодо суверена Гоббс тлумачить як правову рівність людей в їхніх взаємних відносинах, що гарантує король: непорушність договору, захист у суді, рівні податки, забезпечення приватної власності. Політи-ко-правовим ідеалом Гоббса було громадянське суспільство, в якому поєднуються необмежена влада монарха в публічній сфері і гарантовані права підданих у приватних відносинах.

34. Тріада прав людини та концепція поділу влади д. Локка.

Джон Локк (1632-1704) "Дослід про людський розум"; "Думки про виховання”; "Листи про віротерпимість“"Два трактати про управління державою". Ідеї: ( Світогляд – ДЕЇЗМ (визнання Бога без прив'язки до конфесій) Природна рівність всіх людей (рівність можливостей та перспектив); Тріада прав людини: право на ЖИТТЯ, СВОБОДУ та ВЛАСНІСТЬ; у природному стані кожна людина володіє необмеже­ною свободою, вона зв´язана лише законом природи. Того, хто побажав би відняти свободу, слід вважати, пише мислитель, замишляючим відняти і все інше, оскільки свобода є підставою всього іншого (що, зокрема, робить законним вбивство злодія під час злочину). Природний закон, зауважує Локк, — це не стільки обмеження, скільки керівництво для вільної істоти. Ме­тою закону є збереження і розширення свободи. Там, де нема закону, нема і свободи. Природне право людей включає владу кожного охороняти «свою власність, тобто життя, свободу і май­но». Право власності трактується Локком також як право на власну особистість (індивідуальність), на працю і її результати. Власність, за Локком, те, що людина здобула з предметів, створених і наданих їй природою, поєднала зі своєю працею, є таким що їй невід’ємно належить і тим самим робить це її власністю.У природному стані усі люди рівні, вільні і наділені власністю, там панує мир, доброзичливість, безпека. Природне право забезпечує режим суспільних відносин, коли кожен охороняє свої інтереси. На відміну від Гоббса, Локк вважає, що право на життя, володіння майном, свободу і рівність людей є не відчужуванимиНа його думку, до утворення держави кожний володіє навіть виконавчою владою, — що випливає з законів природи, є суддею у власних справах. Таким чином, до основних невідчужуваних природних прав людини він включає право на життя, свободу і власність (т. зв. тріада, правова формула Локка). З них виплива­ють всі інші природні права — права на рівність, індивідуаль­ність, свободу дій, власну працю та її результати. Але в природ­ному стані вони не гарантовані. Мета законів – збереження та розширення свободи; Вільне, достойне життя – вища цінність; Заборона вбивств, самогубств, рабства; Право на життя – передумова праці та власності; Свобода (автономія особи* – свобода вибору мети, свобода совісті та переконань, свобода розпорядження собою та своєю власністю; Види свободи: Природна (підпорядкування закону природи); Громадянська (робити те, що не заборонено законом);

ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ: (Критика патріархальної теорії виникнення держави; Природний стан – свобода, рівність, чесна конкуренція; У природному стані діють закони природи, немає хаосу та тотальної війни; Відсутність органів вирішення спорів дестабілізує життя; Люди створюють державу для забезпечення природніх прав (життя, свобода, власність); Люди не відмовляються від природних прав, а наділяють державу повноваженнями. ПОНЯТТЯ ТА ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ: Держава – спільнота людей, що створена задля збереження та примноження суспільних благ; Держава має політичний характер (створювати закони та застосовувати силу); ФУНКЦІЇ: 1) законодавча 2) виконавча 3) федеративна; Гарантії політичної свободи: 1) законність 2) розподіл влади 3) оптимальна для нації форма правління 4) право народу на повстання; Монархія, олігархія, демократія – не ідеальні. Джон Локк теоретично обґрунтував концепцію поділу влади. Він розрізняв: законодавчу, виконавчу, союзну (федеративну) влади. Законодавча влада є вищою владою в державі. Вона заснована на згоді і довірі підданих.