20. Середньовічна теологічна концепція права

Теологічна концепція.  Її представниками були численні релігійні діячі Стародавнього Сходу, середньовічної Європи (Хома Аквінський - XIII в.), Ідеологи ісламу і сучасної католицької церкви (неотомісти - Жак Маритен та ін.) . Теологічна теорія не розкриває конкретних шляхів, способів реалізації цієї божественної волі (а вона може укладатися в будь-яку з наступних концепцій). У той же час вона відстоює ідеї непорушності, вічності держави, необхідності загального підпорядкування державній волі як влади від Бога, але разом про тим і залежності самої держави від божественної волі, що виявляється через церкву й інші релігійні організації. . Теологічна теорія наполягає на божественне походження держави, державної влади, затверджує і захищає тезу «вся влада від бога». Незважаючи на свій релігійний зміст, і ця теорія, що виникла ще в давнину (Іудея), відображала певні реальності, а саме теократичні форми первинних держав (влада жерців, роль храму, поділ влади між релігійними та адміністративними центрами). . На думку представників даної теорії, держава - продукт божественної волі, в силу чого державна влада - вічна і непорушна, залежна головним чином від релігійних організацій і діячів, тому кожен зобов'язаний підкорятися государеві у всьому. Існуюче соціально-економічне і правове нерівність людей зумовлене тією ж божественною волею, з чим необхідно змиритися і не чинити опору продовжувачу на землі влади Бога. Отже, непослух державної влади може розцінюватися як непослух Всевишньому. .Надаючи державі і государям (як представникам і виразникам божественних велінь) ореол святості, ідеологи цієї теорії піднімали їх престиж, сприяли утвердженню в суспільстві порядку, згоди, духовності. Особливу увагу тут приділяється "посередникам" між Богом і державною владою - церкви і релігійним організаціям. .Суть теологічної теорії в тому, що, на думку її авторів, держава виникла з волі Бога. Теологічна теорія закликає визнати владу монархів (поширену в середньовіччі) святий і що походить від Бога (Папа Римський - представник Бога на Землі, монархи - представники Папи і через нього Бога у своїх державах); повністю і у всьому підкорятися владі - небесної (божественної), тобто церковної і земної, що є представницею небесної на Землі, - тобто монархам і державі; не намагатися змінити встановлений Богом порядок.

Переваги даної теорії:сприяє зміцненню громадянської злагоди в суспільстві, посиленню духовності;перешкоджає насильству, революції та громадянської війни, переділу влади і власності.

Недолік теорії в тому, що вона заснована на вірі (в Бога), а не на перевіреному науковому знанні. Теологічну теорію не можна довести, як і не можна прямо спростувати. Питання про її істинності вирішується разом з питанням про існування Бога, Вищого Розуму і т.п., а значить це в кінцевому підсумку питання віри.

21.Органічна теократична теорія держави Іоана Солсберійського

Для дуже непокірливих і неугодних королів церква використовувала "тираноборчу концепцію", яку створив англійський богослов, історик, юрист Іоанн Солсберійский Відомим став, коли написав свою знамениту роботу "Полікрат", яка трактується як "Вседержитель", у 1159 р. Тільки з появою робіт Фоми Аквінського вона починає втрачати своє значення.

Іоанн Солсберійский намагався зібрати все, що було зроблено попередниками в області теології, схоластики, юриспруденції, викладанні римського права, поглядів середньовічних юристів, і звести до одної теорії. Крізь всю його політико-правову та релігійну концепцію проходить ідея, що церква має право втручатися в справи держави при формуванні державних органів. У цій теорії Іоанн вказує на два типи керівників держави - монархів.

І. Монарх першого типу керує державою відповідно до законів, права, справедливості. В країні панує суспільне благо і спокій. II. Монарх другого типу керує державою за допомогою сили, підкупу, шантажу. Він використовує закони як засіб залякування, знищення людей і перетворення їх у рабів. Якщо такий монарх-тиран наказує підданим виступити проти своєї віри, то піддані мають право вбити його на законній підставі. Це буде правильно, справедливо, тому що такий монарх-тиран не буде мати шансу сховатися від суду Господа.

Свою політико-правову концепцію стосовно вбивства тирана Іоанн Солсберійский доводив лише теоретично. Чи брав він участь у такому дійстві, невідомо. Ідеї черпав із стародавньої історії, біблейської літератури та інших джерел. Він також доводив, що не кожна людина може стати монархом. Тільки вибрана Богом. Звідси висновок - монарх, який підвладний Богу, обов'язково повинен бути підвладний церкві, папі, котрий представляє Бога на Землі. Син монарха успадковує владу від батька, але право на владу дає папа і папський престол. У такому разі влада буде легітимна, і монарх не буде вважатися тираном, який захопив престол. Тому правління монарха повинно мати законний характер, а співвідношення світської і церковної влади - розумний характер. Закон - це дар Божий. Завдання священика наставляти монарха стосовно закону. Звідси висновок - духовна влада має перевагу над світською.

Основна ідея "тираноборчої концепції"": 1. Держава подібна до тіла. 2. Князь - його голова. 3. Сенат - серце. 4. Судді - вуха і мова держави. 5. Душа держави - священик. Уперше в ідеології християнської церкви Іоанн Солсберійский припускає і теоретично обґрунтовує убивство тирана. Але при цьому використання отрути забороняється. Тому що це - нечесний і підступний спосіб.