2.4 Платежі за викиди та скиди забруднюючих речовин у Харківському районі
Система платежів (зборів) за порушення природного середовища має такі основні елементи:
- порядок вилучення коштів в економічних суб'єктів;
- ставки платежів, що встановлюють певну відповідальність між кількісними показниками впливу на природне середовище і величиною вилучення коштів;
- допустимі межі порушення середовища; як правило, ставки за понадлімітне порушення середовища збільшуються в 3 - 5 разів; змінюється і порядок віднесення платежів: платежі за порушення середовища в межах лімітних значень списуються на виробничу собівартість підприємств, платежі за понадлімітний вплив на середовище вилучається з прибутку;
- порядок розподілу зібраних коштів.
Сума збору, який нараховується за викиди стаціонарними джерелами забруднення визначається за формулою [6]:
(2.6)
де Мі - фактичний обсяг викидів і - тої забруднюючої речовини, т;
Нбі - норматив збору за тонну і - тої забруднюючої речовини, грн./т;
Ннас. - коригувальний коефіцієнт, який встановлюється залежно від
чисельності жителів населеного пункту
Кф - коригувальний коефіцієнт, який встановлюється в залежності
від народногосподарського значення населеного пункту.
Для Харківського району значення Ннас дорівнює 1,2, а значення Кф дорівнює 1.
В таблиці 2.4 наведено дані для розрахунку суми збору за викиди забруднень у Харківському районі.
Дані в таблиці 2.4 наведені на підставі матеріалів Головного Управління Статистики у Харківській області.
Таблиця 2.4 – Вихідні дані для розрахунку суми збору за викиди забруднень у Харківському районі [5]
Назва речовини |
Обсяги викиду, т |
Норматив плати, грн./т |
1. Оксид азоту |
62,314 |
80 |
Продовження таблиці 2.4
2. Сірчистий ангідрид |
3,318 |
80 |
3. Аміак |
0,729 |
15 |
4. Окис вуглецю |
272,086 |
3 |
5. Ацетон |
0,342 |
30 |
6. Сажа |
2,299 |
19,5 |
7. Оксид хрому |
0,008 |
572 |
Розрахунок суми збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення:
=(80 грн./тЧ62,314 тЧ1,2Ч1)+(80 грн./т Ч3,318 т Ч1,2 Ч1)+(15 грн./тЧ0,729 тЧ1,2Ч1)+ )+(3 грн./т Ч272,086 т Ч1,2 Ч1)+(30 грн./т Ч0,342 т Ч1,2 Ч1)+(19,5 грн./т Ч2,299 т Ч1,2 Ч1)+(572 грн./т Ч0,008 т Ч1,2 Ч1)=5982,144 грн.+318,528 грн.+13,122 грн.+979,5096 грн.+12,312 грн.+53,7966 грн.+5,4912 грн.=7364,9034 грн.
Таким чином, збиток перевищує суму збору в 485 разів, тому що величина збитку від забруднення атмосферного повітря на території Харківського району у 2005 р. становила 3568876,935 грн., а сума збору - лише 7364,9034 грн.
Сума збору, який встановлюється за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти визначається за формулою [6]:
(2.7)
де Млі - обсяг скиду і - тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі - обсяг понадлімітного скиду (різниця між обсягом фактичного
скиду і ліміту і - тої забруднюючої речовини), т;
Нбі - норматив збору за тонну і - тої забруднюючої речовини, грн./т;
Крб - регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт;
Кп - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди
забруднюючих речовин - 5.
В таблиці 2.5 наведено дані для розрахунку суми збору за скиди забруднень у Харківському районі.
Дані в таблиці 2.5 наведені на підставі матеріалів Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища у Харківській області за 2006р.
Таблиця 2.5 – Вихідні дані для розрахунку суми збору за скиди забруднень у Харківському районі [5]
Назва речовини |
Обсяг скиду, т |
Норматив плати, грн./т |
1. Органічні речовини (за показниками БСК5) |
30,5 |
21 |
2. Завислі речовини |
23,6 |
1,5 |
3. Нафтопродукти |
0,0963 |
309 |
4. Азот загальний |
12,8 |
10,5 |
Розрахунок суми збору за скиди стаціонарними джерелами забруднення у Харківському районі. Враховуючи те, що обсяги скидів забруднюючих речовин у Харківському районі знаходяться в межах ліміту, розрахунок здійснюється за наступною формулою [5]:
=(21
грн./тЧ30,5 тЧ2,2)+(1,5 грн./тЧ23,6 тЧ2,2)+(309
грн./тЧ0,0963 тЧ2,2)+(10,5 грн./тЧ12,8 тЧ2,2)=1409,1
грн.+77,88 грн.+65,46 грн.+295,68 грн.=1848,12 грн.
Таким чином, збиток перевищує суму збору майже в 12 разів. Таким чином, компенсація завданого збитку водним об'єктам в результаті скиду забруднюючих речовин складає лише 6 %, що є занадто низьким показником. Тобто, незважаючи на те, що кожного року підприємства, організації, установи, що здійснюють забруднення водних об'єктів, вкладають кошти у відновлення та захист водних об'єктів, не компенсують у повному обсязі завдані ними збитки. Таким чином, існує нагальна необхідність підвищити нормативи плати за викиди та скиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря та водні об'єкти відповідно. Причому, сума збору повинна бути не меншою, ніж сума нанесеного збитку.
Система екологічних платежів створює фінансову основу природоохоронної діяльності і формує економічний мотиваційний інструментарій зниження деструктивного впливу на природне середовище. Однак, кардинальних успіхів у вирішенні екологічних проблем можна досягти лише за умови зміни стратегічних напрямків реалізації економічної політики, спрямування її на екологізацію всього циклу виробництва і споживання продуктів і послуг [8].
Для збереження та покращення екологічного стану всіх компонентів природного середовища необхідно зменшити негативний антропогенний вплив, а плата за завдану шкоду повинна бути адекватною нанесеному збитку, тобто повинен виконуватись один із принципів сталого розвитку: "Забруднювач навколишнього природного середовища повинен платити за завдану йому шкоду і ця плата повинна бути адекватна нанесеному збитку".