3. Операції по кредитуванню.

Визначити кредитну політику та процедури її формування. Дії банку щодо оптимізації структури кредитної заборгованості. Робота практиканта, пов'язана з операціями банківського кредитування. Характеристика умов, дотримання яких сприяє отриманню клієнтом позички у комерційному банку. Кредитна заявка, її зміст та аналіз. Вимоги до власного капіталу потенційного позичальника. Форми забезпечення повернення банківських позичок. Дотримання позичальником принципів кредитування. Вивчення потенційного позичальника. Оцінка прибутковості позичкової операції. Участь власних коштів при фінансуванні об'єкта, що кредитується. Прийняття відповідних рішень: про кредитування або відмову в наданні позички. Оцінка доцільності інвестиційного кредитування. Оцінка можливості повернення позички за рахунок цільових джерел, тобто надходжень коштів від реалізації заходу, який було прокредитовано. Складання кредитної угоди. Підготовка висновку на кредитування, підготовка розпорядження кредитного відділу банку операційному про кредитування, документальне оформлення видачі і погашення позички.

Вивчити процедури управління кредитним ризиком, системи оцінки кредитоспроможності потенційного позичальника. Ознайомитися з системою управління проблемними кредитами, яка існує у банку — базі практики. Робота банку по недопущенню проблемних позичок. Банківський моніторинг. Робота банку, пов'язана з погашенням проблемних позичок. Банківський контроль. Заходи економічного впливу на позичальника.

Створення і використання резервів для покриття збитків від безнадійних боргів по позичках. Аналіз складу кредитного портфеля банку і оцінка його якості. Диференціація позичок за ступенями ризику. Критерії віднесення кредитів до різних груп ризику. Класи фінансового стану позичальників. Якість погашення заборгованості по позичках і сплаті процентів по них. Студент повинен виконати таку роботу:

1) розглядати заявки позичальників на одержання кредиту, і проводити експертизу документів (бізнес-планів та ін.) і визначати доцільність кредитування;

2) вивчати і оцінювати кредитоспроможність і фінансовий стан позичальників;

3) розглядати і вибирати найбільш реальні форми забезпечення кредиту;

4) проводити роботу по підготовці та складанню кредитних угод (визначення розміру кредиту, строку користування кредитом та його погашення, плати за кредит та ін.);

5) брати активну участь у проведенні банківського контролю за виконанням позичальниками умов кредитних угод, у тому числі за цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним поверненням боргу та сплатою процентів за користування кредитом.

4. Операції комерційних банків із цінними паперами на фондовому ринку.

Важливе значення для формування магістра-банкіра має набуття ним практичного досвіду виконання операцій із цінними паперами на фондовому ринку як інвестора, емітента і торговця. Виходячи з цього, студент повинен:

1) визначити, яким видам професійної діяльності на фондовому ринку віддає перевагу даний банк, на яких ринках (організованих чи неорганізованих) він переважно здійснює свою діяльність;

2) ознайомитися з інвестиційною політикою та пріоритетами банку в частині операцій з цінними паперами на фондовому ринку, взяти участь у розробці такої програми на наступний рік;

3) проаналізувати портфель цінних паперів банку, визначити його склад і тип резерву (первинний чи вторинний), який у ньому переважає, дати оцінку ефективності портфеля цінних паперів;

4) ознайомитися з методикою та організацією управління портфелем цінних паперів у даному банку;

5) узяти участь в операціях банку по інвестуванню його коштів у цінні папери. Провести аналіз фінансового стану емітента цих паперів, вивчити динаміку змін курсів цінних паперів і скласти Прогноз ефективності операцій з придбання банком цінних паперів;

6) узяти участь в операціях банку по випуску та розміщенню власних цінних паперів, зокрема в підготовчій роботі та реєстрації звіту про результати підписки на цінні папери в ДКЦПФР;

7) узяти участь в операціях банку з цінними паперами як асистент професійного торговця цінними паперами;

8) установити, яким чином у даному банку здійснюється нарахування неамортизованого дисконту по ОВДП;

9) провести аналіз доходів банку від операцій з цінними паперами. Визначити, які з них були найкращими по співвідношенню «дохід — надійність»;

10) узагальнити досвід операцій банку з цінними паперами на фондовому ринку і розробити пропозиції, спрямовані на активізацію та підвищення ефективності таких операцій.