44 Нерозподілені прибутки, пас-акт

441 – прибуток не розподілений – пас 442 – непокриті збитки – акт

443 – прибуток, використаний у звітному періоді – акт

Синтетичний облік статутного капіталу здійснюється на субрахунку 401 “Статутний капітал”. За кредитом відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом – його зменшення. Сальдо на цьому  рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства, незалежно від фактичного розміру внесків. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

Рахунок 45 “Вилучений капітал” має такі субрахунки:

451 “Вилучені акції” 452 “Вилучені вклади й паї” 453 “Інший вилучений капітал”

Аналітичний облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій (вкладів, паїв).

44. Рахунки бухгалтерського обліку, їх зміст і будова.

Рахунок є засобом групування активів, пасивів, господарських процесів та контролю за їх станом і рухом в процесі господарської діяльності підприємства.

Зміст, призначення і будова рахунків зумовлені об’єктами, що обліковуються, і завданнями обліку.

У результаті діяльності активи та джерела їх формування можуть збільшуватись або зменшуватись. Таке збільшення або зменшення на рахунках відображається окремо.

Тому рахунки в БО прийнято відображати у вигляді двосторонньої таблиці, ліву сторону якої позначають умовним терміном «дебет», а праву – «кредит».

Назву рахунку пишуть посередині таблиці.

Оскільки об’єкт обліку характеризується певним станом, тобто наявністю на певний момент часу засобів, коштів і джерел, то, перш за все, на рахунку фіксують цей стан, який називають початковим залишком , або сальдо.

Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни засобів їх джерел. При цьому збільшення об’єкта обліку записують на одній стороні рахунку, зменшення – на протилежній. Маючи інформацію про початкове сальдо об’єкта та зміну його протягом звітного періоду, визначають його сальдо на кінець звітного періоду.

Накопичену інформацію про рух об’єкта, відображеного за дебетом і кредитом, називають оборотом.

Підсумки засобів за Дт рахунку наз. дебетовим оборотом, а за Кт рахунку – кредитовим.

Залежно від обліку господарських засобів чи джерел їх формування бух. рахунки поділяються на активні та пасивні.

При відкритті рахунків початкове сальдо беруть на підставі даних зі статей балансу. Оскільки господарські засоби розміщені в лівій стороні балансу – активі, тому і сальдо в акт.рахунку записують зліва у Дт.

45. Поточний облік витрат.

Витрати виробництва — витрати різних видів економічних ресурсів (сировини, праці, основних засобів, послуг, грошей), безпосередньо пов'язані з виробництвом економічних благ.

Поточні витрати — витрати, що визнаються в період їх здійснення та відображаються в обліку за рахунками витрат.

Для відображення витрат План рахунків передбачає рахунки двох класів: 8 і 9.

Витрати відображаються у бухгалтерському обліку та обліку звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати сплати коштів.

Для відображення витрат новий План рахунків містить рахун­ки класу 9 "Витрати діяльності", що відображають витрати за статтями витрат, і рахунки класу 8 "Витрати за елементами", що відображають витрати за елементами витрат. Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків суб'єкти малого підприємництва, а також організації, діяльність яких не спря­мована на ведення комерційної діяльності, можуть обліковувати витрати тільки на рахунках класу 8, без використання рахунків класу 9. У цих підприємств інформація про витрати формувати­меться в обліку в розрізі економічних елементів. Витрати спису­ються безпосередньо з кредиту рахунків класу 8 у дебет рахунка 23 "Виробництво" в частині прямих і виробничих накладних витрат, а всі інші витрати відносяться на рахунок 79 "Фінансові результати". Усі витрати, пов'язані з інвестиційною і фінансо­вою діяльністю, витрати при надзвичайних операціях у такому разі враховуються на рахунку 85 "Інші витрати".

Витрати відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінку можна достовірно визначити у момент виплати активу або збільшення зобов'язання, які спричинюють зменшен­ня власного капіталу підприємства.