32. Синтетичний та аналітичний облік необоротних активів.

Рахунки бух. обліку, які відкриваються на підставі статей балансу містять загальні (синтетичні показники) у грош. одиниці.

Термін «синтетичний» означає зведений, узагальнений, об*єднання в одне ціле окремих елементів. Синтетичним називають рахунки призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел та процесів. Облік який здійснюється на підставі таких рахунків, називають «синтетичним»

Дані цього обліку використовують для складання бух. Балансу та ін..форм звітності

Термін «аналітичний» означає розкладання, розчленування цілого на окремі елементи, складові. Облік здійснюваний на підставі аналітичних рахунків називається «аналітичним». У ньому крім грошового використовують натуральні трудові вимірники.

Необоротні активи – основні засоби, капітальні інвестиції, нематеріальні активи, довгострокові фін. інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи.

Клас 1 необоротні активи

10 – основні засоби, акт. Бал

Має 10 субрахунків:

101 – інвестиційна нерухомість 101 – земельні ділянки

102 капітальні витрати на поліпшення земель 103- будинки та споруди

104 машини та обладнання 105 – транспортні засоби

106 інструменти. Прилади та інвентар 107 тварини

108 – багаторічні насадження 109 – інші основні засоби

11- інші необоротні матеріальні активи, акт, бал

111- бібліотечні фонди 112 – малоцінні необоротні матеріальні активи

113 – тимчасові споруди 114 – природні ресурси

115 інвентарна тара 116- предмети прокату 117 – інші необоротні матеріальні активи

12-нематеріальні активи , акт, бал

По Дт – надходження нематер.активів, поліпшення їх на дооцінку. По Кт – зменшення їх вартості,списання.

121 – права користування природними ресурсами

122 права користування майном 123 – права на комерційні позначення

124 права на об єкти промислової власності 125 – авторське право та суміжні з ним права

126 виключено 127 інші нематеріальні активи

13 – знос (амортизація) необоротних активів , пас, бал,регулююч

За кредитом рахунку 13 відображається нарахування амортизації і індексації зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів, за дебетом - зменшення суми зносу (накопиченої амортизації).

Має 5 субрахунки.

14 – довгострокові фінансові інвестиції. Бал, акт

141 – інвестиції пов язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі

142 – інші інвестиції пов язаним сторонам

143 – інвестиції непов язаним сторонам

15 – капітальні інвестиції, акт, бал.

За дебетом рахунку 15 "Капітальні інвестиції" відображається збільшення понесених витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів, за кредитом - їх зменшення (введення в дію, приймання в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів і т. ін.). Має 5 субрахунки.

18 Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи, акт, бал

Має 4 субрухунки.

33. Оцінка об’єктів обліку.

Основні засоби. Для потреб бухгалтерського обліку здійснюють оцінку кожного об'єкта основних засобів — закінченого пристрою з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремого конструктивно відокремленого предмета, що призначений для виконання самостійних функцій.

Придбані (створені) основні засоби зараховують на баланс підприємства за первісною вартістю. Первісна вартість — історична собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості активів, сплачених (переданих) на дату придбання (створення) основних засобів.

Нематеріальні активи. Первісною оцінкою нематеріальних активів є собівартість їх придбання чи створення. Собівартість нематеріального активу визначається сумою грошових коштів чи їх еквівалентів або справедливою вартістю іншої компенсації, наданої підприємством для його придбання або створення. Собівартість окремо придбаного нематеріального активу включає його ціну, мито, усі податки, що не підлягають відшкодуванню, інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням активу. 

Капітальні інвестиції. Прикладом капітальних інвестицій може бути будівництво, яке здійснюється не будівельною організацією, або процес придбання основних засобів, який займає значний час. Оцінюють такі інвестиції за сумою фактичних витрат, пов'язаних з ними.

Фінансові інвестиції. Фінансові інвестиції — активи, які утримують з метою збільшення прибутку, зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора (акції, облігації, частки в статутних капіталах інших підприємств та інші боргові та капітальні цінні папери).

Виробничі запаси. Придбані або вироблені запаси оцінюються за первісною вартістю. При придбанні до собівартості запасів включаються такі фактичні витрати: суми, сплачені постачальнику; плата за посередницькі консультаційні послуги; ввізне мито; сума непрямих податків, що не повертається підприємству; витрати на заготівлю, завантаження та розвантаження, страхування; інші витрати, пов'язані з придбанням і доведенням їх до стану придатного для використання. В інших випадках для оцінки запасів використовується в тому чи іншому варіанті справедлива вартість. На підприємствах роздрібної торгівлі для оцінки товарів використовують ціну реалізації.

Дебіторська заборгованість. Оцінка дебіторської заборгованості залежить від виду цієї заборгованості. Заборгованість за товари, роботи, послуги визнається як актив одночасно з визнанням доходу від реалізації й оцінюється за первісною вартістю, яка дорівнює справедливій (контрактній) вартості. Поточна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається як різниця між первісною вартістю та резервом сумнівних боргів. Резерв визначається на основі платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Грошові кошти та їх еквіваленти. Грошові кошти та їх еквіваленти в національній валюті оцінюються за номіналом (готівка, гривня на рахунках), грошові кошти та грошові документи в іноземній валюті перераховуються в гривні на дату отримання або на дату складання звітності за курсом НБУ.

Зобов'язання. Для оцінки зобов'язань можуть бути використані всі зазначені вище основи оцінки: історична собівартість зобов'язання; поточна собівартість зобов'язання; вартість погашення зобов'язання; теперішня вартість зобов'язання. Вибір способу оцінки залежить від характеру зобов'язання, його строковості, способу погашення.