- •Предмет й завдання курсу. Місце економічної історії в системі екон. Наук
- •2) Критерії періодизації економічного курсу.
- •5) Господарство країн Стародавнього Сходу. Особливості східного рабства
- •6) Господарство Стародавньої Греції
- •7) Особливості рабовласництва Стародавнього Риму
- •8) Криза та занепад рабовласницької системи виникнення протофеодальних відносин
- •15) Категорії залежного населення та форми феодального землеволодіння київської русі
- •16) Виникнення міст та їх роль в господарстві київської русі
- •17) Розвиток внутрішньої торгівлі та зовнішньоекономічних зв'язків київської русі
- •18) Передумови та хід великих географічних відкриттів
- •19) Наслідки вгв. Революція цін
- •20) Первісне нагромадження капіталу виникнення мануфактурного виробництва
- •21) Соціально економічні умови і наслідки нідерландської революції
- •23) Особливості генези індустріального суспільства у франції
- •24) Соціально економічні передумови та наслідки війни північноамериканських колоній за незалежність
- •25) Еволюція аграрних відносин в козацько гетьманську добу. Аграрна політика Хмельницького.
- •26) Мануфактурний період української промисловості
- •27) Формування та розвиток українського національного ринку
- •28) Господарство запорізької січі
- •29)Промисловий переворот та його значення для становлення індустріального суспільства
- •34) Економічні причини і наслідки громадянської війни у сша
- •35) Промисловий переворот в україні
- •36) Прогрес науки техніки технологій виробництва в останній третині 19 ст
- •37) Індустріалізація
- •38) Зміни в галузевій структурі економіки провідних країн світу монополізація економіки
- •39) Сша провідна індустріальна країна хіх- хх ст.
- •40) Індустріалізація Німеччини
- •41) Відставання Англії та франції
- •42) Світове́ господарство
- •43) Господарство україни в період капіталізму
- •45) Столипінські аграрні реформи в україні
- •46) Загальна характеристика провідних країн напередодні 1 світової війни
- •47) Версальська система та її наслідки для повоєнного розвитку воюючих країн
- •48) Плани дауеса та юнга
- •49) Світова Депресія
- •50) Новий курс Рузвельта
- •51) Осподарство україни в роки першої світової війни та повоєнний період
- •52) Економічні реформи центральної ради гетьманату та директорії
- •53) Економічні реформи більшовиків
- •54) Занепад господарства здійснення непу в україні
- •55) Антинародний курс колективізації голодомор
- •56) Перебудова господарства найважливіших країн світу напередодні 2 світової
- •57) Основні протиріччя між країнами учасницями 2 світової
- •58) Вплив 2 світової на економіку країн
- •59) План маршала
- •60) Втрати господарства україни під час другої світової війни
- •61) Становище провідних країн світу після 2 світової
- •62) Організації світу
- •63) Економічні причини створення міжнародних організацій
- •64) Економіка україни після 2 світової
- •65) Розвиток господарства країн світу після другої світової
- •66) Світове господарство в 70-ті роки
- •67) Зміцнення між інтеграційних зв'язків в повоєнний період
6) Господарство Стародавньої Греції
У світовій історії розпочався новий період, відомий під назвою античний.Він охоплював першу половину І тис. до н. е.— першу половину І тис. н. е. В період античності рабовласництво досягло повного розквіту. Переважало боргове рабство, була знищена община, використання рабської праці стало більш різнобічним і продуктивним. Рабство перетворилося на класичне.У І тис. до н. е. біля Греції життя звело народи трьох континентів — Європи, Азії та Африки, і це сприяло взаємодії різних культур. У тих умовах важливе значення мали фактори географічного характеру. Через це антична громада, на відміну від сільської східної громади, виступала в основному як місто. Вона була окремою державою (місто-держава по-грецьки — поліс), у якій повноправними були лише землевласники. Греки стали ремісниками і крамарями в період, коли народи інших країн ще займалися полюванням, скотарством або, у кращому випадку, землеробством.Населення концентрувалось у містах. Вперше у світовій історії місто витіснило і підпорядкувало собі село. У VIII — VI ст. до н. е. прогрес у землеробстві привів до відокремлення ремесла від сільського господарства та розвитку торгівлі між окремими районами Греції. Розвиток обміну зумовив появу грошей, торгового капіталу, купців.Греки виплавляли залізо та інші метали. Розвивалося будівництво жител, ткацтво, кораблебудування.Продуктивність виробництва досягла значних успіхів. Зростали міста.Нові споруди будувалися з каменю.Повільніше розвивалось сільське господарство, в якому панувало двопілля. Розвиток ремесла призвів до спеціалізації виробників. З'явилися художники, різьбярі, маляри, ливарники. Окремі міста-держави стали спеціалізованими. Грецькі малоазіатські міста Мілет, Коринф та ряд інших стали великими центрами середземноморської торгівлі.У сільському господарстві та ремеслі дедалі більше використовується праця рабів. Суспільство розпалося на два стани — вільних громадян і невільників. У VIII—VI ст. до н. е. формувалися грецькі рабовласницькі міста-держави, або поліси.Найяскравішим прикладом рабовласницької держави була Спарта.Він сформувався завоюванням дорійськими (спартанськими) племенами ахейських ілотів, яких вони перетворили на рабів. Фізична праця була для спартанців принизливим заняттям, їхня справа — війна. Її господарство було відсталим, грошовий обмін не набув розвитку.
Інакше формувалися рабовласницькі держави в Аттиці, у прибережних районах Греції та в острівній частині Еллади. Високого розвитку досягли тут ремесло і торгівля. Землеробство відігравало другорядну роль. Особливо виявили себе ті рабовласники, які були тісно пов'язані з торгівлею і ремеслом (власники майстерень, купці). Вони схилили на свій бік сільське населення, яке гнобили аристократи. У нелегкій боротьбі з родовою аристократією в ряді міст перемогло демократичне управління. Найяскравішим прикладом такого полісу стала Афінська рабовласницька держава.У 338 p. до н. е. Грецію завоювала Македонія, а в II ст. до н. е. Балканський півострів став легкою здобиччю Римської рабовласницької держави