6.2.2. Перспективна аерофотозйомка

При перспективній (оглядовій) зйомці камера спрямована під кутом до горизонту (рис. 6.7 і рис. 6.8).

Рис. 6.7. Перспективна низьковисотна аерозйомка (без горизонту)	Рис. 6.8. Перспективна висотна аерозйомка з наявністю горизонту)

Такий вид зйомки неможливий для супутників і традиційної ”великої авіації”. При перспективній аерофотозйомці на знімках утворюється об’ємна картина (аксонометрична проекція). Видно не тільки дахи споруд, а й бокові поверхні (стіни) (рис. 6.9).

Рис. 6.9. Приклад перспективної аерозйомки промислового об’єкта

Отже, при цій зйомці можна побачити не тільки взаємне розташування об’єктів на площині, але й і їх форму. Крім того, при перспективній зйомці можна визначати висоту об’єктів відносно один одного. При певних кутах перспективної зйомки в кадрі може бути присутньою лінія горизонту. В цьому випадку утворюється можливість побачити на одному знімку те, як ділянка або споруда вписані в навколишній ландшафт і їх взаємне розташування з віддаленими об’єктами (дальні об’єкти, ліса, водойми, населені пункт).

Перспективна зйомка може використовуватись для одержання фотооснов для 3D візуалізації споруд, презентації земельних ділянок, об’єктів нерухомості, моніторингу бічних і горизонтальних поверхонь висотних і важкодоступних об’єктів, реклами існуючих об’єктів і споруд тощо.

На основі декількох перспективних аерофотознімків зроблених поворотом камери навколо вертикальної осі, можуть бути зібрані панорамні знімки, включаючи повні 360º кругові панорами. Створення аерофотопанорам можливе тільки при використанні спеціально обладнаного дистанційно керованого гвинтокрила (дрона), здатного надовго зависати в певній точці і на певній висоті, поки здійснюється зйомка суміжних кадрів.

Приклад панорами промислового об’єкта створеної з ряду кадрів аерофотозйомки представлений на рис. 6.10.

Рис. 6.10. Приклад панорам промислового об’єкта

6.2.3. Щілинна аерофотозйомка

Окремо від перерахованих видів знімання стоїть щілинне аерофотознімання, побудоване на принципі безперервного фотографування на авіаплівці, що рухається смуги місцевості, яка проектується об’єктивом крізь вузьку щілину в фокальній площині камери, перпендикулярно напрямку польоту.

При щільовому зніманні авіаплівка по мірі перемотування піддається суцільному експонуванню. Для одержання різкого фотозображення необхідно дотриматися умови рівності швидкостей руху плівки і переміщення зображення у фокальній площині камери.

6.2.4. Стереотопографічна зйомка

Стереотопографічна зйомка є базовою в класичній аерофототопографії, де за аерознімками створюється як рельєфна (висотна), так і контурна (планова) частина карти. Масштаб створюваної топографічної карти (плану) і морфологія об'єкта зйомки є тими головними обставинами, що найбільш суттєво впливають власне як на вибір аерофотоапарата (зокрема, величину фокусної відстані), так і режиму зйомки (висота, швидкість, величина перекриттів).