- •6. Дзз за допомогою аерофотозйомок
- •6.1. Способи дистанційного зондування Землі
- •6.2. Загальні відомості про аерозйомку
- •6.2.1. Планова аерозйомка
- •6.2.2. Перспективна аерофотозйомка
- •6.2.3. Щілинна аерофотозйомка
- •6.2.4. Стереотопографічна зйомка
- •6.3. Вплив природних умов на якість аерознімання
- •6.4. Недоліки аерозйомок
6.2.1. Планова аерозйомка
При плановій зйомці оптична вісь спрямовується вертикально вниз, у відвисне положення (під кутом 90º) до поверхні Землі, при якому знімок буде горизонтальним (рис. 6.5).
Рис. 6.5. Планова аерозйомка
Планова аерофотозйомка головним чином використовується для для створення фотопланів, хоча сучасні технології фотограмметричної обробки аерознімків такого обмеження не висувають. При цьому площа, відображена на знімку, буде менше, проте й викривлення по краях знімка будуть не такі значні, як при перспективній зйомці.
Однак у процесі польоту за прямолінійним маршрутом аерознімальний літак періодично випробує відхилення, які характеризуються кутами тангажу, крену і зносу (рискання). Через коливання літака фотоапарат також нахиляється і розвертається. Тому до планових прийнято відносити знімки, кут нахилу (кут огляду) яких не перевищує 2-3°. При такій зйомці на знімках утворюється плоска картина (ортогональна проекція), яка нагадує зображення на географічних картах. При цьому виді аерофотозйомки можна визначити взаємне розташування об’єктів на площині без урахування їх висот (рис. 6.6).
Планові аерознімки широко використовуються в лісовпорядкуванні, пошуку корисних копалин, прокладці і моніторингу транспортних магістралей, ліній електропередач, трубопроводів, складанні планшетів карт, спільному використанні в топографічній зйомці, фітосанітарному контролі в сільському господарстві, оцінці фотосинтезу зеленої біомаси тощо.
Рис. 6.6. Приклад планового аерознімку
Крім того, планова зйомка може бути використана для моніторингу стану важкодоступних поверхонь звернених вгору (дахів, частин мостів, труб, технологічного обладнання, крон дерев, стану льоду і водних поверхонь).
Дешифрування аерознімків, трансформованих фотознімків, фотопланів і фотосхем є одним з основних процесів складання планів і карт. У процесі дешифрування на матеріалах аерофотозйомки пізнаються і викреслюються відповідними умовними знаками з дотриманням вимог генералізації об’єкти і контури місцевості, що підлягають зйомці. Дешифрування може виконуватись методами: польовим, комбінованим, камеральним і аеровізуальним.
Об’єктами дешифрування, наприклад, для потреб землевпорядкування, державного обліку земель і земельного кадастру, є межі, сільські населені пункти, дороги, гідротехнічні споруди, меліоровані землі, сільськогосподарські угіддя, рілля, багаторічні насадження, залежи, сінокоси, пасовища, ліси і чагарники, болота, елементи рельєфу, невикористовуванні в сільському господарстві землі, землі, несільськогосподарського призначення тощо.
Фотограмметрична обробка планових аерофотознімків вельми проста. В умовах рівнинної місцевості вона буде полягати перш за все в усуненні спотворень від недотримання вертикального положення оптичної осі фотокамери і від коливань висоти польоту.
Аерознімання може виконуватися також шляхом сканування, радіолокації земної поверхні або іншими способами. До аерозйомок відносять також різні види геофізичного зондування з літальних апаратів (аеромагнітна, аерогравіметрична, аерогаммазйомка тощо).
