- •Элементы треугольника
- •Соотношения между сторонами и углами треугольника
- •Неравенство треугольника
- •Замечательные точки треугольника
- •7. Коло дев'яти точок і пряма Ейлера
- •18. Вписані й описані чотирикутники
- •Довжина кола
- •2. При русі прямі переходить до прямі,полупрямие – вполупрямие, відтинки – в відтинки
- •3. При русі зберігаються кути міжполупрямими.
- •4. Рух переводить площину на площину.
- •5. При паралельному перенесення у просторі кожна площину переходить або у себе, або у паралельну її площину.
- •25. Перетворення подібності площині. Гомотетія площині
- •4.2.1 Метод центральної симетрії
- •4.2.2 Метод осьової симетрії
- •4.2.3 Метод паралельного переносу
- •4.2.4 Метод повороту
- •4.2.5 Метод подібності
4.2.5 Метод подібності
Метод подібності полягає в тому, що спочатку будується деяка фігура, подібна шуканої, але задовольняє не всім поставленим в задачі умов. Потім побудовану допоміжну фігуру замінюємо фігурою, подібною до неї і задовольняє вже всім необхідним умовам [18]. Завдання вирішується методом подібності, якщо її умова можна розділити на дві частини, одна з яких визначає форму фігури з точністю до подібності, а друга - розміри фігури. При вирішенні завдань в класі або розборі завдань з домашнього завдання на цей метод слід задавати учням питання: Що (яка частина) в умові завдання визначає фігуру з точністю до подібності? Що визначає розміри шуканої фігури? Методичні рекомендації за методом подібності [10]. При розробці методу подоби доцільно класифікувати розв'язувані задачі за способом завдання розмірів шуканої фігури: 1) завдання, в яких розміри шуканої фігури визначаються завданням деякого відрізка; 2) завдання, в яких розміри шуканої фігури визначаються завданням суми або різниці деяких її відрізків; 3) завдання, в яких розміри шуканої фігури визначаються положенням її відносно даних фігур. Така класифікація зручна, головним чином, тому, що для кожної з трьох груп завдань способи вибору центру подоби різні. У завданнях з першої групи за центр подоби краще всього вибирати один з кінців відрізка допоміжної фігури, відповідного даному відрізку, через який проходить найбільше число прямолінійних відрізків шуканої фігури, так як при гомотетии лише прямі, що проходять через центр подоби, перетворюються самі в себе. При такому виборі легко знаходити одну точку (другий кінець даного відрізка) шуканої фігури, що в більшості випадків значно полегшує виконання подальшої побудови. І для завдань другої групи за центр подібності можна вибирати один з кінців побудованої суми або різниці відрізків, відповідної даної. Доцільно розчленувати подібне перетворення: окремо знайти один з відрізків, сума або різниця яких дана, а потім виконати побудову шуканої фігури. При вирішенні завдань третьої групи центр подоби вже визначається, і в більшості випадків однозначно, розташуванням фігури, подібної шуканої, щодо даних фігур. У Додатку 4 наведено рішення завдання на метод подібності: "Побудувати трапецію ABCD за кутом А і підставі ПС, якщо відомо, що AB: CD: AD = 1:2:3".
27. Допоміжний елемент – відрізок (або відношення довжин відрізків). Його зручно ввести, якщо фігури подібні. Тоді за допомогою пропорцій або геометричних побудов складається рівняння, в якому цей елемент як член рівняння скорочується, а знайти шуканий стає не важко.
Задача. Основи трапеції – a і b (a < b). Пряма, яка перетинає бічні сторони трапеції в точках М і N, проходить через точку перетину діагоналей паралельно основам. Знайти довжину відрізка МN.
Розв’язання. Введемо як допоміжні елементи h1, h2, h – висоти трикутників відповідно MBO, AMO і BCA (рис.1).
Позначимо
х
відрізок МО.
Трикутники МВО
і ABD
– подібні:
.
З
подібності трикутників АМО
і АВС
випливає:
,
отже
.
Але
,
тому
;
.
Маємо
(обчислюється
аналогічно).
28. Застосування кута як допоміжного елемента пов’язано з тригонометрією. Теореми синусів, косинусів, розв’язання трикутників дозволяють звести задачу до доведення тригонометричної тотожності, тригонометричних нерівностей або до розв’язання рівнянь чи нерівностей.
Задача.
Довести, що в трикутнику АВС:
,
де D
– точка перетину бісектриси кута ВАС
зі стороною ВС.
Доведення.
Введемо позначення (рис.1),
,
.
За
теоремою синусів з трикутника АDВ
дістаємо
.
З трикутника CAD випливає , або
.
Отже,
.
29. Введення площі як допоміжного елемента аналогічне введенню лінійного елемента – відрізка. Порівнюючи площі фігур, можна дістати рівняння відносно невідомих задачі або необхідне співвідношення у вигляді формули.
Краще
знаходити чи порівнювати ті площі, сума
(різниця) яких дає площу заданої фігури
або відношення площ тих фігур, у яких
лінійні елементи – шукані, або є
компонентами співвідношення у вигляді
формули.
Задача.
У прямокутному трикутнику АВС
(
)
(h
– висота). Довести.
Доведення. Позначимо S площу трикутника АВС (рис. 1).
Тоді
і
,
отже,
.
30. При застосуванні периметра як допоміжного елемента використовують наступні твердження:
1) якщо в трикутник АВС вписано коло, де К1, К2, К3 – точки дотику кола до сторін ВС, АС, АВ (рис.1), то :
АК3 = АК2 = р – а;
ВК3 = ВК2 = р – b;
СК3 = СК2 = р – с.
Рис.1
2) відстані від точок дотику зовні вписаного кола, які належать продовженню двох сторін трикутника АВС до їх спільної вершини, дорівнюють півпериметру трикутника АВС (рис. 2).
Рис. 2
Задача. У прямокутному трикутнику АВС ( ) АК3 = т, ВК3 = п. Знайти площу трикутника АВС.
Розв’язання.
Введемо периметр 2р.
Тоді АК3
= р – а, ВК3
= р – b
(рис. 3),
,
звідки
.
31. Метод допоміжних точок
При допоміжних побудовах можна користуватися точками, про які в умові задачі нічого не повідомляється. Ці точки називають допоміжними. Вивчення таких точок і їх властивостей збагачує досвід розв’язання задач, допомагає правильно та раціонально намітити схему розв’язку, а головне – зробити усвідомленими допоміжні побудови.
Використовують такі допоміжні точки при розв’язуванні задач:
· допоміжні точки – чудові точки трикутника: ортоцентр, центроїд, інцентр, центр зовні вписаного кола;
· допоміжна точка – центр кола;
· симетричні точки.
32. Метод допоміжних прямих
Використовують такі побудови допоміжних прямі при розв’язуванні задач:
· побудова паралельних прямих;
· побудова перпендикулярних прямих;
·
побудова рівних
відрізків та відрізків певної довжини.
Рис. 1
Задача. Довести, що кут з вершиною в середині кола дорівнює півсумі дуг, що знаходяться між його сторонами.
Доведення.
Нехай хорди АВ
і DC
перетинаються в точці Е
(рис.1). Доведемо, що
,
де α
і β
– градусні виміри
дуг ВС
і AD.
Проведемо хорду АР,
паралельну хорді DC.
Оскільки дуга РС
дорівнює дузі АD,
то
і
33. Метод допоміжних фігур
Найчастіше використовують такі допоміжні фігури при розв’язуванні задач:
· допоміжна фігура – трикутник;
· допоміжна фігура – паралелограм;
· допоміжна фігура – трапеція.
Задача.Побудуйте
трикутник за даною стороною a,
прилеглим до неї кутом α
і сумою двох інших сторін b.
Розв’язання.
Аналіз. Припустимо, що шуканий трикутник уже побудовано. За даними відрізками і кутом між ними можна побудувати ∆ABD. Вершиною С шуканого трикутника буде така точка, для якої ВС=CD. Виходячи з рівнобедреного трикутника CBD, у якого медіана є висотою, точка С має лежати на серединному перпендикулярі сторони BD.
Побудова.
1) За двома сторонами і кутом між ними будуємо ∆ABD.
2) Будуємо серединний перпендикуляр сторони BD.
3) Цей серединний перпендикуляр в перетині із стороною AD дасть точку С.
4) Побудувавши сторону ВС, отримаємо шуканий трикутник.
Доведення.
∆АВС
є
шуканим, так як AB=a,
A=α,
AC+BC=b.
Дослідження. Задача має розв’язок, якщо a b.
